-
1 загоїти
= загоїтися; док. див. загоювати, загоюватися -
2 загоїти
зале́чивать, залечи́ть; ( о повреждении на теле) заживля́ть, заживи́ть -
3 загоїти
zahoiityдієсл. -
4 загоїти
пазагойваць -
5 загоїтися
-
6 загоєний
зале́ченный; заживлённый -
7 загоєння
заживле́ние -
8 загоїтися
зале́чиваться, залечи́ться; ( о повреждении на теле) зажива́ть, зажи́ть, заживля́ться, заживи́ться -
9 загоєний
zahojenyjприкм. -
10 загоєння
zahojenńaс. -
11 загоїтися
zahojitysjaдієсл. -
12 загоєння
гаенне -
13 загоїтися
yahşı olmaq, tüzelmek -
14 повільне загоєння рани
-
15 загоювати
= загоїти, загоюватися, загоїтисяto heal, to cure -
16 загірний
заго́рный -
17 загір'я
заго́рье -
18 загонщик
заго́нщик -
19 загін
I -о́ну( организованная группа) отря́д; диал. заго́нII -о́ну(действие; с.-х.)1) ( полоса поля) с.-х. заго́н2) ( для скота) с.-х. заго́н3) ( действие) заго́н, заго́нка -
20 загонити
несоверш.1) (несоверш. также загони́ти) загоня́ть, загна́ть2) ( вбивать ударами) загоня́ть, загна́ть, вгоня́ть, вогна́ть, вса́живать, всади́ть; вкола́чивать, вколоти́ть3) (изнурять ездой, гоньбой) загоня́ть, загна́ть4) ( продавать) загоня́ть, загна́тьзаго́нити в безви́хідь — ста́вить, поста́вить в безвы́ходное положе́ние (в тупи́к)
заго́нити на — слизьке́ перен. ста́вить, поста́вить в затрудни́тельное положе́ние; сади́ть, посади́ть в кало́шу
- 1
- 2
См. также в других словарях:
заго́н — загон … Русское словесное ударение
загоїти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
заго́нщик — загонщик … Русское словесное ударение
заго́рбок — загорбок, бка … Русское словесное ударение
загоєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
загоєння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
загоїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
загоєний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до загоїти. || заго/єно, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
загоєння — я, с. Дія за знач. загоїти і стан за знач. загоїтися … Український тлумачний словник
загоєний — на, не, Св. Дієпр. пас. мин. ч. до загоїти … Словник лемківскої говірки
заго́н — а, м. 1. Действие по глаг. загнать загонять 1 (в 1 знач.). В загоне быка обыкновенно принимала участие вся артель рабочих. Гл. Успенский, Пришло на память. 2. Огороженное место для скота (под открытым небом). Возле водопоя стоял бревенчатый загон … Малый академический словарь
