загоюватися

См. также в других словарях:

• загоюватися — юється, недок., заго/їтися, о/їться, док. Переставати ятритися, боліти; заживати, виліковуватися …   Український тлумачний словник

• загоюватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• загоїтися — див. загоюватися …   Український тлумачний словник

• загоювання — я, с. Дія за знач. загоювати і стан за знач. загоюватися …   Український тлумачний словник

• заживати — I а/є, недок., зажи/ти, иве/, док. Загоюватися, виліковуватися, ставати здоровим. || Затягуватися шкірою, зарубцьовуватися (про рану). II а/ю, а/єш, недок., зажи/ти, иву/, иве/ш, док., перех., розм. 1) Споживати, їсти, пити що небудь постійно,… …   Український тлумачний словник

• заліковуватися — ується, недок., залікува/тися, у/ється, док. 1) Загоюватися внаслідок лікування (про рану, виразку і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до заліковувати 1) …   Український тлумачний словник

• затягатися — I а/юся, а/єшся і рідше затя/гуватися, уюся, уєшся, недок., затягти/ся і затягну/тися, тягну/ся, тя/гнешся; мин. ч. затя/гся, ла/ся, ло/ся і затягну/вся, ну/лася, ну/лося; док. 1) розм. Заходити, забиратися куди небудь далеко. 2) Курячи,… …   Український тлумачний словник

• згоюватися — юється, недок., зго/їтися, зго/їться, док., діал. Загоюватися …   Український тлумачний словник

• підживати — I а/є, недок., піджи/ти, иве/, док., розм. Трохи заживати, загоюватися. II а/ю, а/єш, недок., піджи/ти, иву/, иве/ш, док. 1) розм. Те саме, що піджина/тися. 2) рідко. Збільшуватися, прибувати …   Український тлумачний словник

• рубцюватися — ю/ється, недок. Загоюватися, лишаючи слід у вигляді рубця (у 2 знач.) (про рану, виразку і т. ін.) …   Український тлумачний словник

• стягатися — а/юся, а/єшся і рідше стя/гуватися, уюся, уєшся, недок., стягти/ся і стягну/тися, стягну/ся, стя/гнешся; мин. ч. стя/гся, ла/ся, ло/ся і стягну/вся, ну/лася, ну/лося; док. 1) Міцно затягуватися; зашморгуватися. 2) Обв язуватися, підперізуватися… …   Український тлумачний словник