-
1 загородити
-
2 загородити
загора́живать, загороди́ть; ( заслонять проход) загражда́ть, загради́ть, прегражда́ть, прегради́ть -
3 загородити
zahorodytyдієсл. -
4 загородити
техн. загражда́ть -
5 загородити
qoralamaq -
6 zagrodzić
загородити -
7 загороджувати
-
8 загораживать
загородить1) городити, загороджувати, загородити, обгороджувати, обгородити, (о мног.) погородити, позагороджувати, пообгороджувати що; (плетнем) обтинити що;2) -вать путь - (сов.) загородити, перегородити дорогу, заставляти, заставити, заступати, заступити, переступати, переступити дорогу кому. [Не переступай дороги]. -вать, -дить свет - застувати кому, заступати, заступити світло кому. [Уступіться, не застуйте!]. Загороженный - загороджений.* * *несов.; сов. - загород`ить1) ( обносить оградой) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати2) (закрывать путь, проход) загоро́джувати, загороди́ти, заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( преграждать) перегоро́джувати, перегороди́ти и мног. поперегоро́джувати; (создавать преграду, повесив, прибив что-л.) перепина́ти, переп'ясти́ и перепну́ти; ( заслонять) заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; ( закрывать) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти, затуля́ти, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати; (заставлять чем-л.) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти\загораживатьть путь (доро́гу) кому́ — перен. става́ти, ста́ти на доро́зі (поперек доро́ги) кому́, заступа́ти, заступи́ти доро́гу, закрива́ти, закрити доро́гу кому́
3) ( загромождать) захара́щувати, захара́стити, -ра́щу, -ра́стиш, зава́лювати, завали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. позава́лювати; ( заставлять) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти; забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти -
9 преграждать
преградить перегороджувати, перегородити, загороджувати, загородити, (переносно) перетинати, перетяти и перетнути, перепиняти, перепинити, перепинати, переп'ясти, замикати, замкнути, заступати, заступити, заставляти, заставити, застановляти, застановити що. -дить дорогу, путь кому к чему - перегороджувати, перегородити, загороджувати, загородити, затарасувати дорогу, шлях кому до чого; (перерезать) перетинати, перетяти, перепиняти, перепинити, перепинати, переп'ясти, (став поперёк дороги) заступати, заступити дорогу, шлях кому до чого, забігати, забігти, перебігати, перебігти дорогу, шлях кому, перед займати (зайняти) кому, (образно) перекопувати, перекопати дорогу, шлях кому до чого. [Загородив дорогу волами, що не можна і пройти. У тому сліпому завзятті, котре загороджувало дорогу соціяльному прогресові (Куліш). В болоті загрузла і заднім путь затарасувала (Грінч.). До церкви калюжа дорогу перетяла, а до шинку можна й попід тином (Олександр.). Стережися, щоб вона тобі не перепинила дороги до царства небесного (Квітка). Хотів переп'ясти бусурменцям шлях (Куліш). Де не візьметься вогонь, - увесь шлях заступив (Рудч.). Коронний гетьман не забігав Підкові шляху (Куліш). Перебігла мати дорогу їй: «Куди ти?» - визвірилась (Тесл.)]. -дить выход, проход кому - заступити вихід, прохід кому. -дить доступ чего куда-л. - перепинити, перетяти доступ чого куди. [Схоплено за горлянку український народ, щоб перетяти йому всякий доступ свіжого повітря в легені (Єфр.)]. Преграждённый - перегороджений, загороджений, перетятий, переп'ятий, замкнутий, заступлений. -ться - перегороджуватися, бути перегородженим, загороджуватися, бути загородженим, перетинатися, бути перетятим и т. д., (образно) перекопуватися, бути перекопаним. [Упадають видання, зникають просвітні товариства, перекопуються шляхи до культурної праці (Єфр.)].* * *несов.; сов. - преград`итьперепиня́ти, перепини́ти, перепина́ти, переп'ясти́ и перепну́ти, перегоро́джувати, перегороди́ти; (путь, проход) заступа́ти, заступи́ти, загоро́джувати, загороди́ти, перекрива́ти, перекри́ти; ( пересекать) перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти -
10 заграждать
заградить загороджувати, загородити; см. Загораживать; (преградить) затамувати. -дать, -дить путь - заступати, заступити дорогу, переступати, переступити дорогу кому. -дить уста - заціпити (замкнути) вуста. Заграждённый - загороджений, перегороджений. -ться - загороджуватися, загородитися, бути загородженим, перегородженим.* * *несов.; сов. - заград`итьзагоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (путь, проход) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( преграждать) перегоро́джувати, перегородити и мног. поперегоро́джувати; ( мешая движению) перепиня́ти, перепини́ти, -пиню́, -пи́ниш -
11 zagrodzić
[загроджічь]v.dk -
12 przegrodzić
перегородити; загородити -
13 zatamować
1. затамувати; затримати;2. загородити -
14 zatarasować
забарикадувати; загородити
См. также в других словарях:
загородити — Загородить загородити (1) 1. Преградить, закрыть, заслонить доступ, проход: Инъгварь и Всеволодъ, и вси три Мстиславичи, не худа гнѣзда шестокрилци! не побѣдными жребіи собѣ власти расхытисте? Кое ваши златыи шеломы и сулицы Ляцкыи и щиты?… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
загородити — див. загороджувати … Український тлумачний словник
загородити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
загородити — 1. загарадзіць, перагарадзіць, абгарадзіць; 2. гарантаваць … Старабеларускі лексікон
ворота — Ворота. ● Затворити (загородити) ворота перен. преградить путь, не допустить врага (2): Галичкы Осмомыслѣ Ярославе! высоко сѣдиши на своемъ златокованнѣмъ столѣ, подперъ горы Угорскыи своими желѣзными плъки, заступивъ Королеви путь, затворивъ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
загороджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до загородити. || загоро/джено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
заґратувати — у/ю, у/єш, док., перех. Загородити, закрити ґратами … Український тлумачний словник
згородити — роджу/, ро/диш, док., перех., рідко. 1) Обнести огорожею; загородити. 2) Те саме, що спорудити … Український тлумачний словник
позагороджувати — ую, уєш, док., перех. Загородити все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях … Український тлумачний словник
позакривати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Загородити, затулити і т. ін. все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. 2) Скласти, стулити все чи багато чого небудь, що розкрите, розгорнуте. 3) перен. Припинити діяльність усіх чи багатьох, заборонити все чи… … Український тлумачний словник
забивати — I = забити (б ючи по якомусь предмету, уганяти що н.), у[в]бивати, у[в]бити, заганяти, загнати, у[в]ганяти, у[в]вігнати; загороджувати, загородити, засаджувати, засадити (різко, із силою) II ▶ див. завалювати, заглушати 1), набити I … Словник синонімів української мови