загородити

См. также в других словарях:

• загородити — Загородить загородити (1) 1. Преградить, закрыть, заслонить доступ, проход: Инъгварь и Всеволодъ, и вси три Мстиславичи, не худа гнѣзда шестокрилци! не побѣдными жребіи собѣ власти расхытисте? Кое ваши златыи шеломы и сулицы Ляцкыи и щиты?… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

• загородити — див. загороджувати …   Український тлумачний словник

• загородити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• загородити — 1. загарадзіць, перагарадзіць, абгарадзіць; 2. гарантаваць …   Старабеларускі лексікон

• ворота — Ворота. ● Затворити (загородити) ворота перен. преградить путь, не допустить врага (2): Галичкы Осмомыслѣ Ярославе! высоко сѣдиши на своемъ златокованнѣмъ столѣ, подперъ горы Угорскыи своими желѣзными плъки, заступивъ Королеви путь, затворивъ… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

• загороджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до загородити. || загоро/джено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

• заґратувати — у/ю, у/єш, док., перех. Загородити, закрити ґратами …   Український тлумачний словник

• згородити — роджу/, ро/диш, док., перех., рідко. 1) Обнести огорожею; загородити. 2) Те саме, що спорудити …   Український тлумачний словник

• позагороджувати — ую, уєш, док., перех. Загородити все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях …   Український тлумачний словник

• позакривати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Загородити, затулити і т. ін. все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. 2) Скласти, стулити все чи багато чого небудь, що розкрите, розгорнуте. 3) перен. Припинити діяльність усіх чи багатьох, заборонити все чи… …   Український тлумачний словник

• забивати — I = забити (б ючи по якомусь предмету, уганяти що н.), у[в]бивати, у[в]бити, заганяти, загнати, у[в]ганяти, у[в]вігнати; загороджувати, загородити, засаджувати, засадити (різко, із силою) II ▶ див. завалювати, заглушати 1), набити I …   Словник синонімів української мови