-
1 загарбувати
= загарбатиto seize, to usurp; to occupy, to lay hands (on); to encroach -
2 загарбувати
захва́тывать, захвати́ть, загреба́ть, загрести́, заграба́стывать, заграба́стать; (соверш. диал.) загра́бить -
3 завойовувати
= завоювати1) ( добиватися) to win, to gainзавойовувати довір'я — to win smb.'s confidence
завойовувати національну незалежність — to win ( to gain) national independence
завойовувати перше місце спорт. — to win the first place (in)
завойовувати свободу — to win ( to gain) one's freedom
2) ( загарбувати) to conquer -
4 загарбати
док. див. загарбувати
См. также в других словарях:
загарбувати — ую, уєш, недок., зага/рбати, аю, аєш, док., перех. Насильно захоплювати що небудь; завойовувати. || Привласнювати чуже, вдаючись до підступу, насильства і т. ін.; грабувати, відбирати. || розм. Силою, нахабно брати собі, забирати кого , що небудь … Український тлумачний словник
загарбувати — див. загарбати … Словник синонімів української мови
загарбувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
анексувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Насильно приєднувати, загарбувати чужу територію, іншу державу … Український тлумачний словник
завойовувати — ую, уєш, недок., завоюва/ти, ю/ю, ю/єш, док., перех. 1) Силою війська підкоряти, загарбувати країни, поневолювати народи і т. ін. 2) перен. У боротьбі, праці, переборюючи труднощі і т. ін., добиватися, досягати чого небудь, здобувати щось.… … Український тлумачний словник
загарбати — див. загарбувати … Український тлумачний словник
загарбування — я, с. Дія за знач. загарбувати … Український тлумачний словник
загрібати — а/ю, а/єш, недок., загребти/, бу/, бе/ш; мин. ч. загрі/б, загребла/, загребло/; док. 1) перех. Збирати, гребти що небудь у купу, в одне місце; згрібати. || розм. Набирати, зачерпувати. 2) перех., розм. Загарбувати, привласнювати. || Багато… … Український тлумачний словник
зажирати — а/ю, а/єш, недок., заже/рти, ру/, ре/ш, док., перех., розм. 1) Поїдати, з їдати все (про тварин). || Нападаючи на кого небудь, загризати (про хижаків). || фам. Жадібно, пожадливо їсти (про людей). 2) перен. Жадібно, зажерливо захоплювати,… … Український тлумачний словник
полонити — лоню/, ло/ниш, недок. і док., перех. 1) Насильно захоплювати кого небудь під час воєнних дій. 2) Силою війська підкоряти, загарбувати; завойовувати. 3) перен. Підкоряти своєму впливові. || Справляти надзвичайно приємне враження; зачаровувати.… … Український тлумачний словник
хапати — I а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Швидко, поривчасто брати, схоплювати, підхоплювати кого , що небудь. || Братися, чіпляючись за що небудь або повисаючи на чомусь. || Поривчасто схоплювати кого небудь за щось, затримуючи, зупиняючи його. ||… … Український тлумачний словник
