завчити

См. также в других словарях:

• завчити — див. завчати …   Український тлумачний словник

• завчити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• витовкти — вчу, вчеш; мин. ч. ви/товк, ла, ло; док., перех. 1) Ударяючи або топчучи, вибити, витолочити посіви, городину, траву і т. ін. 2) розм. Тручи, ударяючи, видалити що небудь із чогось. 3) розм. Товчучи, виваляти в чому небудь. 4) перен., розм.… …   Український тлумачний словник

• затовкувати — ую, уєш, недок., затовкти/, вчу/, вче/ш, док., перех., розм. 1) Додавати до страви що небудь товчене (зазвичай сало) для поліпшення її смаку. 2) рідко. Топчучи, вибивати, знищувати що небудь; затоптувати. || Топчучи, збивати. 3) тільки док. Часто …   Український тлумачний словник

• позавчати — а/ю, а/єш і позау/чувати, ую, уєш, док., перех. Завчити все чи багато чого небудь …   Український тлумачний словник

• вивчати — 1) = вивчити (що навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій н. галузі), у[в]чити, опановувати, опанувати, оволодівати, оволодіти (чим), студіювати, проходити, пройти, штурмувати, у[в]гризатися (в що); пізнавати, пізнати, у[в]знавати,… …   Словник синонімів української мови

• затвердити — дієслово доконаного виду схвалити затвердити дієслово доконаного виду завчити …   Орфографічний словник української мови

• заучити — дієслово доконаного виду завчити рідко …   Орфографічний словник української мови