-
1 завойовувати
= завоювати1) ( добиватися) to win, to gainзавойовувати довір'я — to win smb.'s confidence
завойовувати національну незалежність — to win ( to gain) national independence
завойовувати перше місце спорт. — to win the first place (in)
завойовувати свободу — to win ( to gain) one's freedom
2) ( загарбувати) to conquer -
2 завойовувати
-
3 завойовувати
завоёвывать, завоева́ть -
4 завойовувати
დაპყრობა -
5 завойовувати авторитет
gain prestige, win authorityУкраїнсько-англійський юридичний словник > завойовувати авторитет
-
6 завойовувати довіру
Українсько-англійський юридичний словник > завойовувати довіру
-
7 завойовувати незалежність
gain independence, win independenceУкраїнсько-англійський юридичний словник > завойовувати незалежність
-
8 завойовувати репутацію
build reputation, gain reputationУкраїнсько-англійський юридичний словник > завойовувати репутацію
-
9 завоювати
-
10 здобувати
= здобути( одержувати) to receive, to gain; ( діставати) to obtain, to get, to procure; (завойовувати, виборювати) to conquer, to winздобувати засоби до існування — to get ( to earn) a livelihood
См. также в других словарях:
завойовувати — вую, Пр. Силою війська загарбувати країни, поневолювати народи. Фашисти пішли завойовувати нас! Стіном ми стали на захист Вітчизни: (Н.) … Словник лемківскої говірки
завойовувати — ую, уєш, недок., завоюва/ти, ю/ю, ю/єш, док., перех. 1) Силою війська підкоряти, загарбувати країни, поневолювати народи і т. ін. 2) перен. У боротьбі, праці, переборюючи труднощі і т. ін., добиватися, досягати чого небудь, здобувати щось.… … Український тлумачний словник
завойовувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
завойовування — я, с. Дія за знач. завойовувати … Український тлумачний словник
завойовуватися — ується, недок. Пас. до завойовувати … Український тлумачний словник
завоювати — див. завойовувати … Український тлумачний словник
загарбувати — ую, уєш, недок., зага/рбати, аю, аєш, док., перех. Насильно захоплювати що небудь; завойовувати. || Привласнювати чуже, вдаючись до підступу, насильства і т. ін.; грабувати, відбирати. || розм. Силою, нахабно брати собі, забирати кого , що небудь … Український тлумачний словник
звойовувати — ую, уєш, недок., звоюва/ти, ю/ю, ю/єш, док., перех., розм. 1) Перемагаючи в бою, захоплювати, силою підкоряти кого , що небудь; завойовувати. 2) Перемагати кого небудь у збройній боротьбі, в бою. || Долати чию небудь волю, силу і т. ін. 3) перен … Український тлумачний словник
здобувати — а/ю, а/єш, недок., здобу/ти, у/ду, у/деш; мин. ч. здобу/в, була/, було/; наказ. сп. здобу/дь; док., перех. 1) Діставати, розшукувати, знаходити кого , що небудь. || Заробляти, набувати працею. || Брати, завойовувати що небудь, оволодівати чимось… … Український тлумачний словник
підкоряти — я/ю, я/єш і рідко підко/рювати, юю, юєш, недок., підкори/ти, корю/, ко/риш, док., перех. 1) Силою захоплювати країну, місто і т. ін., встановлюючи свою владу; завойовувати (у 1 знач.). || Змушувати кого небудь коритися чиїйсь владі, ставити в… … Український тлумачний словник
поділяти — я/ю, я/єш, недок., поділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) Ділити що небудь на частини. || Відмежовувати, роз єднувати собою що небудь. || Бути межею між частинами чого небудь. || Розподіляти що небудь між кимсь. || тільки док., кого, розм.… … Український тлумачний словник