завершувати

См. также в других словарях:

• завершувати — ую, уєш, недок., заверши/ти, шу/, ши/ш, док., перех. 1) Доводити виконання, здійснення чого небудь до остаточного кінця, закінчення; закінчувати. 2) Робити, викладати верх на чому небудь; вивершувати. 3) перен. Бути в кінці чого небудь …   Український тлумачний словник

• завершувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• завершувати — завершати, вершам, Ол. Закінчувати, доводити до кінця …   Словник лемківскої говірки

• кінчати — а/ю, а/єш, недок., кінчи/ти, чу/, чи/ш, док. 1) перех. і з інфін. Доводити що небудь до кінця; докінчувати, завершувати, закінчувати. || Завершувати навчання де небудь. || з ким – чим. Завершувати, закінчувати дію, яка не названа, а відома з… …   Український тлумачний словник

• закінчувати — ую, уєш і рідко закінча/ти, а/ю, а/єш, недок., закі/нчи/ти, кі/нчу/, кі/нчи/ш, док., перех. Доводити що небудь до кінця, до завершення; кінчати. || Завершувати чи бути кінцем, завершенням чогось. || Кінчати, завершувати навчання (у школі,… …   Український тлумачний словник

• скінчати — а/ю, а/єш, рідко скі/нчувати, ую, уєш, недок., скінчи/ти, чу/, чи/ш, док. 1) перех. Доводити що небудь до кінця, до завершення; завершувати, закінчувати. || Завершувати навчання де небудь. 2) неперех., перев. з інфін. Переставати робити що небудь …   Український тлумачний словник

• Панькив, Юрий Михайлович — Юрий Панькив …   Википедия

• вершити — I в ершити шить, шать, недок., мисл. Пересуватись по верхівках дерев (про білку та ін. хутрових звірів). II верш ити шу/, ши/ш, недок., перех. 1) Доводити до кінця, закінчувати робити верх, покрівлю. || Укладати верх стогу, скирти певним способом …   Український тлумачний словник

• викінчувати — ую, уєш, недок., ви/кінчити, чу, чиш, док., перех. Обробляючи, відшліфовуючи і т. ін., завершувати, закінчувати що небудь …   Український тлумачний словник

• випускати — а/ю, а/єш, недок., ви/пустити, ущу, устиш, док., перех. 1) Давати можливість або дозволяти кому , чому небудь іти, виходити, виїздити, вилітати і т. ін. звідкись, кудись. || Виганяти куди небудь (про худобу, птицю). || Давати змогу виходити,… …   Український тлумачний словник

• вінчати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) поет. Прикрашати що небудь вінком і т. ін. 2) Відзначати когось лавровим вінком, нагородою і т. ін. за певні досягнення, перемогу. 3) перен. Завершувати, закінчувати що небудь. 4) Виконувати шлюбний церковний обряд.… …   Український тлумачний словник