-
1 важный
1) (спесивый) пишний, пихатий, величний, бундючний, пиндючливий, пиндючний, вельбучний, дебільший;2) (имеющий значение) важливий, важний, поважний, значний. Важная особа - важна (велика) особа, великої руки людина; (иронич.) - (велика) цяця. Быть важным (иметь значение) - важити, заважувати. [Це багато важить]. Оказаться важным (возыметь значение) - заважити. Разве для меня важно (сделать что- л.)? - хіба мені дорого (щось зробити)?* * *1) (имеющий значение, заслуживающий внимания) важли́вий, ва́жний, вагови́тий2) ( исполненный достоинства) ва́жний; ( солидный) пова́жний; ( степенный) стате́чний; ( величавый) вели́чний, пи́шний; ( надменный) бундю́чний, пиндю́чний, пиха́тий, пихли́вий3) ( хороший по качеству) га́рний, до́брий; добря́чий -
2 вес
1) вага. Весом, на вес - на вагу, вагою, вагом. Отпускать, отпустить, продавать весом, на вес - вагою давати, дати, продавати на вагу. Отпускаемый на вес - важений. [Щоб я не діждав важений хліб їсти!]. Весом (в смысле количеств. наречия) - завважки. [Пудів з троє завважки];2) (вес, значение) вага, повага. Иметь вес (в прямом и переносном значении) - мати вагу, важити, заважувати, заважити. [Це для мене не має жадної ваги. Ти мені нічого не важиш. Ізважиш їх - однаково заважать (Куліш)].* * *1) вага́на \вес зо́лота — як зо́лото, на вагу́ зо́лота
2) перен. вага́; ( значение) зна́ченняиме́ть \вес — ма́ти вагу́ (зна́чення), ва́жити
челове́к с больши́м ве́сом — впливо́ва люди́на, люди́на з вели́ким авторите́том
на весу́ — у вися́чому поло́женні
-
3 весить
1) (взвешивать что-н.) важити, (сов.) зважити;2) (тянуть, иметь вес) важити, заважувати, (сов.) заважити. [Скриня не заважить і пуда].* * *1) ( иметь вес) ва́жити, ма́ти вагу́2) ( взвешивать) ва́жити, зва́жувати, вива́жувати -
4 загружать
загрузить1) завантажувати, завантажити, обтяжувати, обтяжити, заважувати, заважити по-над силу. [Дуже заважив хуру, треба хоч трохи скинути];2) затоплювати, затопити (в воду). -ться -1) завантажуватися, завантажитися, бути завантаженим, обтяженим понад силу;2) затоплюватися, затопитися, бути затопленим. Загружённый - завантажений, обтяжений по-над силу; затоплений, затоплий.* * *несов.; сов. - загруз`ить1) заванта́жувати, заванта́жити; ( чрезмерной работой) обтя́жувати, обтя́жити2) мет. заванта́жувати, заванта́жити, засипа́ти, заси́пати
См. также в других словарях:
заважувати — ую, уєш, недок., рідко, зава/жити, жу, жиш, док. 1) Мати яку небудь вагу; важити. || Обтяжувати своєю вагою. 2) перен., розм. Мати значення. 3) діал. Зачепивши, піднімати … Український тлумачний словник
заважувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
заважувати — жую, жуєш, Пт. Мати вагу, відважувати … Словник лемківскої говірки
заважити — див. заважувати … Український тлумачний словник
затягати — I а/ю, а/єш і рідше затя/гувати, ую, уєш, недок., затягти/ і затягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. затя/г, ла/, ло/ і затягну/в, ну/ла, ну/ло; док., перех. 1) Тягнучи, посуваючи кого , що небудь, поміщати кудись. 2) також без додатка. Вбирати,… … Український тлумачний словник
важити — 1) (мати певну вагу), заважувати, заважити, тягнути, тягти 2) (визначати вагу чого н.), зважувати, зважити, виважувати, виважати, виважити 3) (відігравати певну роль, бути важливим для когось), значити, означати, мати значення, мати вагу 4) (на… … Словник синонімів української мови
заважити — важам, важаш, Пт. Див. заважувати … Словник лемківскої говірки
