Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

зав'язок

  • 1 завязка

    1) зав'язання; см. Завязывание;
    2) загрузання, застрягання, оконч. застрягнення (в болоті); проволікання (справи);
    3) зав'язка, поворозка. -ка у мешка - зав'язка, ув'язка. -ка у лаптей - волока;
    4) зав'язка, зав'язок (-зку) (у драмі, в повісті).
    * * *
    1) ( действие) зав'я́зка; (неоконч.) зав'я́зування; зашмо́ргування
    2) (то, чем завязывают) за́в'язка и зав'я́зка; (тесёмка, верёвочка) поворо́зка, по́вороз, -у; ( у лаптей) воло́ка
    3) (начало, исходный пункт чего-л.) зав'я́зка, за́в'язок, -зку

    \завязка ка расска́за — зав'я́зка оповіда́ння

    Русско-украинский словарь > завязка

  • 2 завязь

    в'язь (-зи) и в'яз (р. в'язу), зав'язь (-зи) и зав'яз (-зу), зав'язок (-зку). -вязь тыквенных раст. - пуп'янок, пуп'яшок (-шка). В -зи - в зав'язку, в зеленочку. [Якби дощ, то ще-б в'яз був на огудинні. Квіту багато, а в'язи (зав'язи) немає. Плоди свої погубиш в зеленочку (Куліш)]. Образовать -вязь - пов'язатися. [Пов'язалися були добре огірки й кавуни, та дощу не було довго, то й в'язь посхла].
    * * *
    бот.
    1) за́в'язь, -зі, за́в'язок, -зку; в'язь, -зі
    2) ( образование плода) зав'я́зування

    Русско-украинский словарь > завязь

  • 3 зародыш

    заро[і]док (-рідку), зарід (-роду), заплід (-плоду), заживок (-вку), засніток (-тку), зав'язь (-зи), зав'язок (-зку). [Що зроду зародком було,- те процвіте як пишний квіт (Грінч.). Зародки багатого письменства (Єфр.). Народня творчість колективна, але не в зароді, а в дальшому процесі (Єфр.). Є такі хвороби, що людина чи худоба довго носить у своєму тілі заплід (зарідок) немочи (Корольов). Пропало просо: морози заживок побили (Сл. Гр.). Який кущ не вирви, то й заснітку навіть картоплі нема (Сл. Гр.). Зав'язь єсть, та чи буде плід]. В - ше - в зародку, в зароді, в заживку, в зав'язку.
    * * *
    биол., перен.
    за́родок, -дка; диал. за́рід, -роду; (перен.) за́в'язок, -зку

    в \зародыш ше — у за́родку, у за́в'язку

    Русско-украинский словарь > зародыш

  • 4 Завязной

    з зав'язками, до зав'язок; зав'язний.

    Русско-украинский словарь > Завязной

  • 5 почка

    1) (у животных, анат.) нирка;
    2) (цветочн. на деревьях) бростина, бростка, брочка (ум. бростиночка, бросточка, брочечка), бросток (-тка) (соб. брость (-сти), брост (-ту), бростя (-стя), забрость (-сти)), пупок (-пка), біб'яшок, біблашок (-шка); (бутон) пуп'янок (- нка) (ум. пуп'яночок), пуп'ях (-ха), пуп'яшок (-шка), зеленочок (-чка), бульбашка, буцик, зав'язок (-зка); (распускающаяся) розпуківка (ум. розпуківочка), розпукалка; (лиственная) брунька (ум. брунечка), бубочка, бурубушка. [Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от- от має розкритись (Л. Укр.). На яблуні багато забрости, багато яблук буде (Н.-Лев.). Забрость аж червоніла на деревах (Н.-Лев.). До тебе верну, як вбересь у брость-листок діброва (Млака). Молоденька, наче пуп'янок (Приказка). Квітки розкручували свої пуп'яночки (Н.-Лев.). Не розів'єшся, любий мій квіте, ізов'янеш в зеленочку (М. Вовч.). Розпукуються вже буцики на троянді - буде цвісти скоро (Переясл.). Зав'язки фіґ показались на фіґовині (Св. Пис.). По кущах виповнюються розпуковочки, бростяться дерева (М. Вовч.). На весні береза бруньки наганяє (Чуб.)]. Выбрасывать, выбросить -чки (о дереве) - броститися, наброщуватися, наброститися, бростатися, набростатися, брунитися, набрунитися, набрунькуватися, набруньчитися, прищитися, наприщуватися, наприщитися. [Вишня почала вже броститись (Аф.). Ач як рясно набростилося - буде врожай на садовину (Лубен.). Дерево бруниться Крол.). Дерево вже набрунькується (Манж.). Дерево вже в бурубушках (як починає наприщуватись) (Козел.)]. Имеющий много - чек (о дереве) - броснатий.
    * * *
    1) бот. бру́нька, брость, -ті, за́брость; ( цветочная) пу́п'янок, -нка

    поко́ящаяся \почка — спочива́юча бру́нька

    2) зоол. пупо́к, -пка́

    Русско-украинский словарь > почка

  • 6 stringless

    adj
    позбавлений струн (зав'язок, шнурків, тятиви, жил)

    English-Ukrainian dictionary > stringless

  • 7 Одногнёздный

    бот. одногнізд[н]ий. [Зав'язок у плідника часом, як у вишні, буває одногнізний].

    Русско-украинский словарь > Одногнёздный

  • 8 zalążek

     ч
     1. зародок; зачаток (біол.);
     2. зародок, зав'язок, початок, зачаток (перен.)

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > zalążek

  • 9 tie

    1. n
    1) мотузка; стрічка; шнур; зав'язка; шнурок
    2) вузол, петля
    3) pl узи
    4) зв'язок, сполучення
    5) галстук, краватка
    6) обов'язок; зобов'язання
    7) тягар, клопіт
    8) рівна кількість голосів (виборців)
    9) амер. шпала

    to count (to hit) the ties — іти по шпалах

    11) спорт. нічия
    12) спорт. вирішальна зустріч (після нічиєї)
    13) муз. ліга, знак легато
    14) тех. зв'язок
    15) буд. розтягнутий елемент; затяжка

    black tie — дипя. смокінг

    white tie — дипл. фрак

    2. v
    1) зв'язувати, прив'язувати
    2) зв'язувати, скріпляти узами
    3) скріпляти, зав'язувати вузлом; перев'язувати; шнурувати
    4) зав'язуватися, з'єднуватися
    5) зобов'язувати; обтяжувати; обмежувати
    6) обмежувати умовами; робити застереження
    7) сковувати; перешкоджати
    8) амер. в'язати (у снопи)
    9) амер., розм. приєднуватися; узгоджуватися
    10) амер., розм. покладатися (на когось, на щось — to)
    11) (into) амер., розм. займатися (чимсь); братися (до чогось)
    12) одержувати однакову кількість голосів
    13) спорт. зрівняти рахунок; зіграти внічию
    14) муз. з'єднувати знаком легато
    15) амер. укладати шпали

    tie down — а) прив'язувати; б) зв'язувати, обмежувати

    tie up — а) зв'язувати, в'язати; перев'язувати; б) прив'язувати; в) зобов'язувати; г) перешкоджати; залишати невикористаним; припиняти; консервувати, заморожувати; не давати ходу; д) мор. швартувати (ся); є) укладати гроші в щось; є) розм. одружувати; ж) амер. об'єднувати зусилля (інтереси)

    to tie oneself (up) in(to) knots — заплутатися у труднощах

    to tie smb.'s neck and heels — зв'язувати комусь руки й ноги

    to tie smb. by the leg — амер. сковувати когось

    * * *
    I [tai] n
    1) мотузка, стрічка, шнур; вузол, петля; скріпа; скоба
    2) звичн. pl узи; зв'язок

    the ties of friendship [of marriage] — узи дружби [шлюбні узи]

    the ties of blood, blood ties — кревні узи, узи кревного споріднення

    3) борг, зобов'язання
    7) aмep. шпала

    to count /to hit/ the ties — іти по шпалах

    8) pl низькі черевики зі шнурками
    9) cпopт. гра внічию; змагання, у якому суперники приходять до фінішу одночасно

    to end in a tie — закінчитися внічию; матч між переможцями попередніх змагань; вирішальна зустріч ( після нічиєї)

    to play /to shoot/ off a tie — зіграти вирішальну партію

    10) мyз. ліга, знак легато
    11) мop. ( причальний) бридель
    12) cпeц. зв'язок; стор. розтягнутий елемент; затягування
    ••

    black tie — дип. смокінг

    white tie — дип. фрак

    the old school tie — солідарність, дух товариства; снобізм

    II [tai] v
    1) зв'язувати, прив'язувати

    to tie smth in a bunch — зв'язати щось у пучок

    to tie smb 's hands — зв'язати комусь руки (тж. перен.); перев'язувати

    to tie an artery — мeд. перев'язати артерію; вплітати

    to tie the (marriage, nuptial) knot — з'єднувати узами шлюбу, вінчати; p. p. зв'язувати, з'єднувати

    3) скріплювати; зав'язувати ( вузлом); перев'язувати; шнурувати

    to tie a bonnet [a tie, a knot, a loop, a scarf] — зав'язати капелюшок [краватку, вузлик, петлю, шарф]

    to tie the string tighter — затягти шнурок; зав'язуватися, з'єднуватися

    4) обмежувати свободу дій; зобов'язувати; обтяжувати, стиснути

    tied to/for/ time — зв'язаний /обмежений/ часом

    to tie smb to secrecy — зажадати від когось дотримання таємниці; обмежувати умовами; сковувати; перешкоджати

    he is tied to the job — він прив'язаний до роботи, через роботу він нікуди не може виїхати

    5) aмep. в'язати ( у снопи)
    6) aмep. приєднуватися; погоджуватися; this fact ties to no other цей факт ніяк не пов'язаний з іншими
    7) aмep. покладатися (на когось, щось) (to)
    8) aмep. займатися (чимось) ( into); прийматися (за щось) (за роботу); cл. накидатися ( на когось), різко критикувати ( когось)
    10) cпopт. зрівняти рахунок; зіграти внічию; прийти голова в голову ( про коня)

    to tie with smb for the first place — поділити з кимось перше е друге місця; зрівняти ( рахунок)

    to the score — зіграти унічию; зрівняти рахунок

    11) мyз. з'єднувати знаком легато, лігою
    12) aмep. вкладати шпали
    13) cл. знати щось подібне; знати дещо ліпше

    he borrows my car and thinks he's done me a favour. Can you tie that — є він користується моєю машиною е уважає, що робить мені ласку. Ви що-небудь подібне чулиє /Непогано, ає/

    to tie oneself in (to) knots — заплутатися в труднощах, проблемах

    to tie smb 's tongue — змусити когось мовчати

    to tie smb hand and foot, to tie smb neck and heels — зв'язувати когось по руках, ногам

    to ride and tie — див. ride II 1

    to tie smb by the leg — aмep. сковувати когось

    English-Ukrainian dictionary > tie

  • 10 tie

    I [tai] n
    1) мотузка, стрічка, шнур; вузол, петля; скріпа; скоба
    2) звичн. pl узи; зв'язок

    the ties of friendship [of marriage] — узи дружби [шлюбні узи]

    the ties of blood, blood ties — кревні узи, узи кревного споріднення

    3) борг, зобов'язання
    7) aмep. шпала

    to count /to hit/ the ties — іти по шпалах

    8) pl низькі черевики зі шнурками
    9) cпopт. гра внічию; змагання, у якому суперники приходять до фінішу одночасно

    to end in a tie — закінчитися внічию; матч між переможцями попередніх змагань; вирішальна зустріч ( після нічиєї)

    to play /to shoot/ off a tie — зіграти вирішальну партію

    10) мyз. ліга, знак легато
    11) мop. ( причальний) бридель
    12) cпeц. зв'язок; стор. розтягнутий елемент; затягування
    ••

    black tie — дип. смокінг

    white tie — дип. фрак

    the old school tie — солідарність, дух товариства; снобізм

    II [tai] v
    1) зв'язувати, прив'язувати

    to tie smth in a bunch — зв'язати щось у пучок

    to tie smb 's hands — зв'язати комусь руки (тж. перен.); перев'язувати

    to tie an artery — мeд. перев'язати артерію; вплітати

    to tie the (marriage, nuptial) knot — з'єднувати узами шлюбу, вінчати; p. p. зв'язувати, з'єднувати

    3) скріплювати; зав'язувати ( вузлом); перев'язувати; шнурувати

    to tie a bonnet [a tie, a knot, a loop, a scarf] — зав'язати капелюшок [краватку, вузлик, петлю, шарф]

    to tie the string tighter — затягти шнурок; зав'язуватися, з'єднуватися

    4) обмежувати свободу дій; зобов'язувати; обтяжувати, стиснути

    tied to/for/ time — зв'язаний /обмежений/ часом

    to tie smb to secrecy — зажадати від когось дотримання таємниці; обмежувати умовами; сковувати; перешкоджати

    he is tied to the job — він прив'язаний до роботи, через роботу він нікуди не може виїхати

    5) aмep. в'язати ( у снопи)
    6) aмep. приєднуватися; погоджуватися; this fact ties to no other цей факт ніяк не пов'язаний з іншими
    7) aмep. покладатися (на когось, щось) (to)
    8) aмep. займатися (чимось) ( into); прийматися (за щось) (за роботу); cл. накидатися ( на когось), різко критикувати ( когось)
    10) cпopт. зрівняти рахунок; зіграти внічию; прийти голова в голову ( про коня)

    to tie with smb for the first place — поділити з кимось перше е друге місця; зрівняти ( рахунок)

    to the score — зіграти унічию; зрівняти рахунок

    11) мyз. з'єднувати знаком легато, лігою
    12) aмep. вкладати шпали
    13) cл. знати щось подібне; знати дещо ліпше

    he borrows my car and thinks he's done me a favour. Can you tie that — є він користується моєю машиною е уважає, що робить мені ласку. Ви що-небудь подібне чулиє /Непогано, ає/

    to tie oneself in (to) knots — заплутатися в труднощах, проблемах

    to tie smb 's tongue — змусити когось мовчати

    to tie smb hand and foot, to tie smb neck and heels — зв'язувати когось по руках, ногам

    to ride and tie — див. ride II 1

    to tie smb by the leg — aмep. сковувати когось

    English-Ukrainian dictionary > tie

  • 11 bind

    1. n
    1) муз. лігатура
    2) захват зброї (фехтування)
    3) вугільний сланець
    2. v (past і p.p. bound)
    1) в'язати, зв'язувати
    2) прив'язувати
    3) зав'язувати, перев'язувати
    4) оправляти, переплітати (книгу)
    5) обшивати, обв'язувати (краї)
    6) робити твердим (щільним)
    7) затвердівати
    8) мед. закріпити шлунок; викликати запор
    9):

    to bind oneself — зобов'язатися, взяти на себе зобов'язання

    * * *
    I n
    1) зв'язування; зв'язаність, зв'язок; узи; пута; безвихідне становище, глухий кут; халепа
    2) мyз. лігатура
    5) батіг, стебло повзучої рослини
    II v
    1) в'язати, зв'язувати, скріплювати, зажимати; прив'язувати; пов'язувати, зав'язувати; затягувати поясом; оперізувати
    3) обшивати, обв'язувати ( края)
    4) робити твердим, щільним; твердіти, тверднути (про сніг, бруд, глину)
    5) закріплювати шлунок, викликати запор
    7) ref зобов'язатися, взяти на себе зобов'язання; зв'язати себе договором
    8) скріплювати, підтверджувати ( угоду)
    9) to be bound to do smth обов'язково зробити що-небудь; відчувати моральний обов'язок або потребу зробити що-небудь; to be bound to be, to happen etc. обов'язково відбутися, трапитися
    10) to be bound by smth бути зв'язаним чим-небудь
    11) to be bound for some place направлятися куди-небудь
    12) to be bound up in smth; smb бути поринутим, поглинутим, захопленим чим-небудь, ким-небудь
    III n; сл.
    2) нудьга; нудна робота
    IV v; сл.
    нудити; набридати ( повчаннями)

    English-Ukrainian dictionary > bind

  • 12 band

    1. n
    1) тасьма, стрічка; зав'язка
    2) поясок; смужка, облямівка, кайма; пружок; ремінь, ремінець
    3) сполучна ланка; узи, зв'язок
    4) в'язка, низка
    5) мед. перев'язка, бандаж
    6) військ. смуга обстрілу
    7) розм. околиш; стрічка капелюха
    8) комір (сукні)
    9) тех. пас; стрічка транспортера; стяжний хомут; бугель; завіса (до дверей)
    10) рад. смуга частот; діапазон
    11) друк. бинт (оправи); манжетка (книги)
    12) загін, група людей
    13) оркестр
    15) банда, ватага
    16) табун, зграя
    17) гребінь (гори)
    2. v
    1) зв'язувати; з'єднувати
    2) скріпляти обручами; оббивати залізними штабками
    3) перев'язувати, накладати пов'язку
    4) об'єднувати
    5) вступати до спілки, організовуватися; збиратися (тж to band together)
    * * *
    I [bʒnd] n
    1) тасьма, стрічка; зав'язка; пасок; ремінь, ремінець

    rubber band — ( кругла) гумка (аптечна, канцелярська)

    2) сполучна ланка; узи, зв'язки; pl apx. кайдани, окови, пута
    3) в'язка, в'язанка
    4) мeд. перев'язка; тяж; зв'язка; бандаж
    5) смуга, смужка; облямівка, крайка; ярлик, етикетка; наклейка
    6) вiйcьк. смуга обстрілу
    7) pl дві ( білі) смужки, що спускаються з коміра ( у судді або англіканського священика)
    8) околиця, околиш; стрічка капелюшка
    11) тex. привідний пас; стрічка транспортера; стяжний хомут, бугель, бандаж; дверна завіса
    12) гeoл. прошарок ( породи)
    13) радіо смуга частот
    14) фiз. діапазон; енергетична зона ( у твердому тілі)
    15) пoлiгp. бинт ( палітурки); манжетка ( книги)
    16) тex. доріжка запису на магнітному барабані або диску
    17) мeд. кламер
    18)

    band of hope — стара дівка, що шукає жениха

    II [bʒnd] v
    1) зв'язувати, з'єднувати
    2) скріплювати ободами або обручами; оббивати залізними пасами ( ящики)
    3) наносити смуги; обводити крайкою, смужкою
    4) заст. перев'язувати, накладати пов'язку
    5) aнaт. зв'язка; пучок, тяж
    III [bʒnd] n
    1) загін, ( організована) група ( людей)
    2) оркестр; група музикантів, що грають на однорідних інструментах ( в оркестрі); оркестр, що виконує народні мелодії (звич. на танцях)
    3) банда, зграя
    IV [bʒnd] v
    1) об'єднувати, з'єднувати, поєднувати; об'єднуватися ( в організацію); вступати в союз, організуватися

    English-Ukrainian dictionary > band

  • 13 накладывать

    и Накладать накласть
    I. 1) что, чего на что, во что - накладати и (редко) накладувати, класти, накласти и (редко) наложити, (о мног.) понакладати и понакладувати що, чого на що, в що; (в большом количестве) гатити, нагатити що, чого в що. [Накладала одно поліно на одне, поки й попадало все (Канівщ.). Коли пишеш, не клади руки на зшиток (Київ). І навіщо стільки дров гатити в грубу? (Сл. Гр.)]. -класть яиц (о курах) - наносити (нанести) яєць. -класть в шею кому - надавати (за)потиличників кому, нагодувати (за)потиличниками кого, набити потилицю кому, накласти кому по потилиці (по шиї);
    2) (нагружать) навантажувати, навантажити, наладовувати, наладувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понавантажувати и т. п. що; (о телеге ещё) набирати, набрати хуру (зап. фуру), хуруватися, нахуруватися. [Ой, ти будеш хуру набирати, а я буду гроші одбирати (Грінч. III). Чумаки хуруються (Сл. Гр.)];
    3) (стену) - см. Надстраивать. Накладенный -
    1) накладений, наложений, понакладаний, понакладуваний; нагачений; нанесений;
    2) навантажений, наладований, нарих[ш]тований, напакований, понавантажуваний и т. п.;
    3) см. Надстроенный. -ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути накладаним и накладуваним, накладеним, наложеним, понаклад(ув)аним и т. п.
    II. Накладывать и Налагать, наложить -
    1) см. I. Накладывать 1 и 2;
    2) накладати и (редко) накладувати, накласти и (реже), наложити, (о мног.) понакладати, понакладувати що. [Ярмо накладає, воли запрягає (Пісня). Данину з року в рік не змогли хижаки на селян накладувати (Куліш)]. -жить головой - накласти (реже наложити) головою. -ть дань, налог, подать, пошлину, штраф, эпитимию на кого - накладати, накласти, накидати, накинути, (о мног.) понакладати, понакидати дань (данину), податок, подать, мито, пеню, покуту на кого, кому. [Додатковий податок накладали (Доман.). Хижі сусіди часто нападали на їх і накидали на їх податі (Н.-Лев.). Накинули мостового ще по копійці з хури (Сл. Ум.)]. -ть запрещение на что - накладати, накласти заборону на що. -ть клеймо на кого, на что - таврувати, натавровувати, натаврувати, клейнити, наклейнити, (о мног.) потаврувати, понатавровувати, поклейнити кого, що, (о товарах ещё) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) пошта[е]мпувати що. -вать, -жить люльку - набивати, набити, накладати, накласти люльку. [На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку (Грінч. III)]. -ть наказание на кого - накладати, накласти кару на кого. -ть обязанность на кого - накладати, накласти, покладати, покласти, накидати, накинути обов'язок (повинність) на кого, кому. -гать, -жить оковы на кого - забивати, забити, (о мног.) позабивати в кайдани кого, покладати, покласти кайдани на кого. [По двоє кайданів на ноги покладено (Ант.-Драг.)]. -ть отпечаток на кого, на что - позначатися, позначитися, відбиватися, відбитися на кому, на чому. -жить печать на кого, на что - покласти (редко наложити) печать, (перен. ещё) знак (ознаку) на кого, на що. -ть повязку на что - накладати, накласти пов'язку на що, (чаще) завивати, завити, зав'язувати, зав'язати, бандажувати, забандажувати що чим, що в що. -ть руку на кого, на что - накладати, накласти руку на кого, на що, пригноблювати, пригнобити кого. -ть руки на себя - здіймати, зняти руки на себе, руки на себе накладати, накласти, смерть собі заподіяти, віку собі вкоротити. -ть слой серебра, золота - накладати, накласти, садити, насадити срібло, золото. [Лапки - з біличого хвоста, щоб садити на рямці золото (Яворн.)]. Не -гай гнева, -ложи милость - не бери в неласку, зміни гнів на ласку. Накладываемый и Налагаемый - що його (її, їх) накладає (-дають), що накладається и т. п., накладаний и накладуваний; накиданий; покладаний. [Люди визволятимуться з-під пут, накладуваних природою (Азб. Комун.)]. Наложенный - накладений и (реже) наложений, понакладаний, понакладуваний; накинутий и накинений, понакиданий; набитий; покладений. [Моя кісонька, віночком наложена (Чуб.)]. -ный платёж - післяплата, накладений платіж (-тежу). Послать с -ным платежом - по[наді]слати з(за) післяплатою. - ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути наклад(ув)аним, накладеним и (реже) наложеним, понаклад(ув)аним и т. п. Повязка -ется на рану - рану завивають (зав'язують, бандажують).
    * * *
    несов.; сов. - налож`ить
    1) наклада́ти, накла́сти, -кла́ду, -кладе́ш и мног. понаклада́ти; (сов.: положить) покла́сти; ( настилать) намо́щувати, -щу́ю, -щує́ш, намости́ти, -мощу́, -мо́стиш и мног. понамо́щувати, мости́ти, помости́ти; ( наваливать в большом количестве) гати́ти (гачу́, га́тиш), нагати́ти, гили́ти, -лю́, -ли́ш, нагили́ти

    \накладывать жить печа́ть (печа́ти) на что — см. налагать

    \накладывать жить печа́ть (печа́ти) на что; \накладывать жить [свою́] печа́ть на кого́-что, \накладывать жить [свой] отпеча́ток на кого что — см. налагать

    \накладывать жить резолю́цию — накла́сти (по́класти) резолю́цію

    \накладыватьть ру́ку (ла́пу) — ( завладевать) накладати, накла́сти ру́ку (ла́пу)

    \накладывать жить на себя́ ру́ки — ( о самоубийстве) накла́сти (підня́ти, зня́ти) на се́бе ру́ки, заподі́яти собі́ смерть, укороти́ти собі́ ві́ку

    \накладыватьть штраф — наклада́ти, накла́сти штраф

    2) ( бить) наклада́ти, накла́сти, сов. да́ти (дам, даси) кла́ду

    Русско-украинский словарь > накладывать

  • 14 business

    n
    1) бізнес, справа; постійне заняття; фах
    2) робота, праця

    to get (to come) to business — взятися за працю

    what is your business here? — чого ви сюди прийшли?, що вам тут потрібно?

    3) порядок денний (тж the business of the day)
    4) обов'язок, призначення; коло обов'язків

    that's no business of yours — це вас не стосується, це не ваша справа

    what business is that of yours? — яке ваше діло?, чому ви втручаєтеся?

    mind your own business — займайтеся своїм ділом; не втручайтеся у чужі справи

    5) торгівля, комерційна діяльність

    retail (slack, wholesale) business — роздрібна (в'яла, оптова) торгівля

    to engage in business — амер. зайнятися торгівлею

    to go business — займатися комерцією, бути комерсантом

    6) розм. справа, питання, випадок
    7) відносини, стосунки, зв'язки (з кимсь)
    8) театр. дія, гра; міміка, жести
    9) знев. справа, халепа, історія, пригода

    to mean business — а) говорити серйозно, не жартувати

    6) не обмежуватися словами; діяти рішуче

    to send smb. about his business — а) поставити когось на місце; б) вигнати когось

    to give smb. the business — амер., розм. поколошматити когось

    business before pleasure — спершу робота, потім розваги; на все свій час

    everybody's business is nobody's business — присл. де багато господинь, там хата неметена

    business manager — керуючий справами; комерційний директор; завідувач комерційної частини

    * * *
    n
    1) постійне заняття, спеціальність; справа, діло, робота
    2) порядок денний (тж. the business of the day, the business of the meeting)
    3) справа, обов'язок, призначення
    4) торгівля, комерційна діяльність, бізнес

    retail [wholesale] business — роздрібна [оптова]торгівля

    business failure — банкрутство, крах

    5) торговельна справа, комерційне підприємство, фірма

    banking business — банківське справа, банк

    6) справа, питання, випадок, історія
    7) театр. гра, міміка; акторські атрибути, пристрої, обладнання
    8) заст. відносини, зв'язки ( з ким-небудь)
    9) ['bэzэnэs]заст. зайнятість; ретельність
    10) aмep. клієнтура, покупці; публіка; аудиторія
    11) eвф. "серйозна справа" ( дефекація)
    12) eвф. проституція

    English-Ukrainian dictionary > business

  • 15 bind

    I n
    1) зв'язування; зв'язаність, зв'язок; узи; пута; безвихідне становище, глухий кут; халепа
    2) мyз. лігатура
    5) батіг, стебло повзучої рослини
    II v
    1) в'язати, зв'язувати, скріплювати, зажимати; прив'язувати; пов'язувати, зав'язувати; затягувати поясом; оперізувати
    3) обшивати, обв'язувати ( края)
    4) робити твердим, щільним; твердіти, тверднути (про сніг, бруд, глину)
    5) закріплювати шлунок, викликати запор
    7) ref зобов'язатися, взяти на себе зобов'язання; зв'язати себе договором
    8) скріплювати, підтверджувати ( угоду)
    9) to be bound to do smth обов'язково зробити що-небудь; відчувати моральний обов'язок або потребу зробити що-небудь; to be bound to be, to happen etc. обов'язково відбутися, трапитися
    10) to be bound by smth бути зв'язаним чим-небудь
    11) to be bound for some place направлятися куди-небудь
    12) to be bound up in smth; smb бути поринутим, поглинутим, захопленим чим-небудь, ким-небудь
    III n; сл.
    2) нудьга; нудна робота
    IV v; сл.
    нудити; набридати ( повчаннями)

    English-Ukrainian dictionary > bind

  • 16 Дученко, Микола Васильвич

    Дученко, Микола Васильвич (1931, с. Шевченкове Житомирської обл. - 1988) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка (1955). Докт. філософських наук (1972), проф. У1970 - 1973 рр. - заст. директора ІПК при КНУ ім. Т. Шевченка. У 1973 р. - зав. кафедрою філософії гуманітарних ф-тів КНУ, в 1978 р. - зав. кафедрою діалектичного матеріалізму цих ф-тів. Коло наукових інтересів - проблеми теорії пізнання, діалектики суб'єкта та об'єкта, взаємозв'язку науки та ідеології. Ці проблеми він розглядав не лише в гносеологічному, а й у світоглядно-діяльнісному аспекті людського буття, притаманному київській філософській школі.
    [br]
    Осн. тв.: "Катерогії суб'єкта та об'єкта в теорії пізнання діалектичного матеріалізму" (1964); "Природа людського пізнання" (1971); "Взаємозв'язок теорії і практики", у співавт. (1981).

    Філософський енциклопедичний словник > Дученко, Микола Васильвич

  • 17 charge

    1) ведення ( чогось); піклування; ціна; видаток; орендна плата; нарахування; сума позову; збір, мито; податок; доручення, завдання, місія; завідування; обов'язок, зобов'язання; вимога; заставне право; обтяження ( речі); обвинувачення, звинувачення, ставлення за вину; відповідальність; пункт обвинувачення; обвинувальний висновок; обернення догани ( або стягнення); письмова деталізація вимог сторони у справі; особа, яка перебуває під опікою (піклуванням); напуття присяжним ( з боку голови суду); аргументація по справі; аргументація у позовній заяві на спростування можливих аргументів відповідача; військ. висновок суду; розм. в'язень
    2) стягувати, збирати, обкладати; нараховувати, покладати видатки ( на когось); призначати ціну; доручати; покладати (обов'язки, функції тощо), зобов'язувати; вимагати; обтяжувати заставою; обвинувачувати, звинувачувати, висувати обвинувачення ( проти когось); інструктувати (напучувати) присяжних засідателів ( про голову суду)
    •

    charge in excess of established retail prices — 1) перевищення ( продавцем) встановлених роздрібних цін 2) перевищувати встановлені роздрібні ціни ( про продавця)

    charge on assets established by court order — плата за кошти (фонди), встановлена постановою суду

    - charge a penalty
    - charge a tax
    - charge card
    - charge count
    - charge criminally
    - charge d'affaires
    - charge d'affaires ad interim
    - charge d'affaires pro tempore
    - charge des affaires
    - charge exorbitant fees
    - charge fees
    - charge formally
    - charge forward
    - charge jointly
    - charge judicially
    - charge of crime
    - charge of fraud
    - charge of inactivity
    - charge of murder
    - charge of share
    - charge of speeding
    - charge of tax evasion
    - charge office
    - charge on oath
    - charge on the article
    - charge on the merits
    - charge oneself
    - charge reduction
    - charge sheet
    - charge-sheet
    - charge taxes
    - charge to account
    - charge to grand jury
    - charge to the jury
    - charge under the article
    - charge with
    - charge with committing a crime
    - charge with crime
    - charge with espionage
    - charge with murder

    English-Ukrainian law dictionary > charge

  • 18 побивать

    побить
    1) побивати, побити, вибити (с усилит. знач.) попобити кого, (вульг.) боки полатати, бебехи надсадити кому. [Деся взявся сизокрилий орел, став лебідку бити- побивати. Він знов посварився з людьми, і ті його попобили добре й прогнали]. У Фили пили, да Филю же -били - за моє жито та мене й побито. Он затеял ссору, и его -били - він завівся (з сваркою) і його побито. -вать камнями - побивати (побити) камінням, каменувати (покаменувати) кого. [Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе (Св. П.)]. -бить физиономию, морду кому - набити (натовкти) пику, морду кому, набити (натовкти) по пиці, по морді кого. Не -вши, не выучить - наука не буває без друка;
    2) (побеждать, превосходить) побивати, побити, переважати, переважити, повершити кого, гору (верх) брати, взяти над ким. [Він силою колише синє море і мудрістю дракона побиває (Куліш)]. Он всех бойцов -вает - він усіх бійців побиває, над усіма бійцями гору бере. -вать, -бить рекорд - побивати, побити рекорд, взяти (гору) над усіма. Я -бил вашего короля козырем - я вашого короля козирем побив (накрив);
    3) (перебить всех) побити, вибити, повбивати, повибивати (всіх, до ноги). Срв. Перебивать 2;
    4) (разбить, избить во множ.) побити, потовкти, потрощити що. -бить посуду в дребезги - побити (потовкти, почерепити) посуд на дрі[у]зки, на дріб'язок, на череп'я. -бить вёдра - побити (потрощити) відра. [Пішла по воду, відра побила]. Лошади -ли телегу - коні побили (потрощили) воза. Град -бил весь хлеб, градом весь хлеб -било - град увесь хліб побив (вибив, повибивав), (сильно смяв) помотлошив, градом увесь хліб побило (вибило, повибивало), помотлошило. Мороз -бил, морозом -било яблоки, цвет на деревьях - мороз побив, морозом побило яблуні, цвіт на дереві. Побитый - побитий, попобитий, вибитий и т. д. -тый камнями - побитий камінням, покаменований. -тый градом - побитий, вибитий градом, градобійний, помотлошений, (слегка) поколошканий. Хлеб -тый градом - градобійний хліб, градобоїця.
    * * *
    несов.; сов. - поб`ить
    1) побива́ти, поби́ти; ( перебивать) перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти
    2) (несов.: нанести побои) поби́ти, наби́ти; натовкти́, потовкти́, погрі́ти, полата́ти, многокр. попоби́ти
    3) (несов.: попортить, разбить, уничтожить) поби́ти; ( поколотить) потрощи́ти, потовкти́; (градом, дождём) ви́бити и повибива́ти, поколо́шкати

    моро́зом поби́ло — безл. моро́зом поби́ло (потопта́ло)

    Русско-украинский словарь > побивать

  • 19 charge

    n
    1. обов'язок, відповідальність; керівництво; звинувачення
    2. фін. збір
    - to be in charge of smth. завідувати, відати; керувати чимсь

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > charge

  • 20 Бондарчук, Інна Анатоліївна

    Бондарчук, Інна Анатоліївна (1939, Брусилів) - укр. філософ. Закінчила КНУ ім. Т. Шевченка (1961). Докт. філософських наук (1992), проф. Від 1993 р. - зав. кафедрою філософії Київського державного лінгвістичного ун-ту. Коло наукових інтересів: діалектика і логіка наукового пізнання, соціальна філософія і філософія історії, філософська антропологія і філософія культури.
    [br]
    Осн. тв.: "Діалектика художнього характеру"(1975); "Негативна діалектика як естетика"(1992); "Взаємозв'язок теорії і практики", у співавт. (1982); "Методологічні засади наукового пізнання", у співавт. (1981).

    Філософський енциклопедичний словник > Бондарчук, Інна Анатоліївна

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • зав'язок — зку, ч. 1) Те саме, що зав язь. •• У зав язку на самому початку. 2) перен., чого.Початок, основа чого небудь …   Український тлумачний словник

  • зав'язок — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • зав'язок — в язка, ч. Св. Зав язь насіння, початок …   Словник лемківскої говірки

  • зав'язь — (частина квітки, у якій утворюється плід; маленький, недостиглий плід), зав язок, в язь …   Словник синонімів української мови

  • зеленочок — чка, ч., діал. Зав язок …   Український тлумачний словник

  • роз'їжджатися — а/ється, а/ємося, а/єтеся і розм. роз їзди/тися, и/ться, и/мося, и/теся, недок., роз ї/хатися, ї/деться, ї/демося, ї/детеся, док. 1) Полишати місце свого перебування, збору і т. ін., від їжджаючи куди небудь (про всіх чи багатьох). || Від їжджати …   Український тлумачний словник

  • початок — 1) (перший момент, перша фаза вияву якоїсь дії, явища, процесу тощо), почин, зачин, зачинання, зав язок, корінь, старт, перший крок, дебют, увертюра 2) див. витік …   Словник синонімів української мови

  • зеленочок — іменник чоловічого роду зав язок діал …   Орфографічний словник української мови

  • Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …   Википедия

  • пов'язувати — ую, уєш, недок., пов яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Обмотувати чим небудь, зв язуючи кінці; перев язувати. || Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав язуючи кінці. || Закріплювати, зав язувати. || В обряді сватання – перев язувати… …   Український тлумачний словник

  • пов'язуватися — уюся, уєшся, недок., пов яза/тися, в яжу/ся, в я/жешся, док. 1) Обмотувати себе чим небудь, зав язуючи кінці; обв язуватися. || Надівати на себе що небудь, стягуючи кінці вузлом; зав язуватися. 2) Ставитися в зв язок із ким , чим небудь;… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»