Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

забіяка

  • 1 забіяка

    ч
    squabbler, quarrelsome person, bully, swashbuckler

    Українсько-англійський словник > забіяка

  • 2 забіяка

    1) (м. и ж.) забия́ка (м. и ж.); драчу́н (м.), драчу́нья (ж.)
    2) (м.) уби́йца

    Українсько-російський словник > забіяка

  • 3 забіяка

    zabijaka
    ч. і ж.

    Українсько-польський словник > забіяка

  • 4 забіяка

    ჩხუბისთავი

    Українсько-грузинський словник > забіяка

  • 5 турбота

    ТУРБОТА - специфічно людський вид активності, що полягає у забезпеченні виконання запланових дій, досягнення визначеної мети, створенні й підтримці умов, що сприяють бажаному розвиткові подій. Т. є атрибутивною ознакою цілеспрямованої діяльності людини і виявом її свободи. В Т. встановлюється внутрішня, усвідомлена причетність людини до світу, поєднуються часові модуси її існування: минуле, теперішнє і майбутнє. В стоїцизмі (напр., у моралістиці Сенеки) розвивалося уявлення, що Т. веде людину шляхом добра і морального самовдосконалення, шляхом реалізації її можливостей і свободи. У сучасній філософії розвинуту концепцію Т. створив Гайдеггер, розуміючи Т. як структуру цілісного людського буття, яка складається з трьох моментів: "буття-усвіті", "буття-при-внутрішньосвітовому-сущому", "забігання наперед". В єдності цих трьох моментів розкривається "часовість" людського буття ("закинутість" у світ - минуле, "розпад" самості - теперішнє, "екзистенційність" - майбутнє).
    Н. Хамітов

    Філософський енциклопедичний словник > турбота

См. также в других словарях:

  • забіяка — 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота той або та, що любить битися забіяка 2 іменник чоловічого роду, істота убивця арх …   Орфографічний словник української мови

  • забіяка — (той, хто заводить, починає бійку, полюбляє битися), задирака, задира, задерика, задерій, шибеник, розбіяка, заводій, заводіяка, колотник, зачепа; півень, півник (про хлопця, хлопчика) …   Словник синонімів української мови

  • забіяка — и. 1) ч. і ж. Той (та), хто заводить, починає бійку, любить битися. 2) ч., заст. Убивця, розбійник …   Український тлумачний словник

  • забіячка — и, ч. і ж. Зменш. до забіяка 1) …   Український тлумачний словник

  • "Забияка" — ЗАБІЯКА , крейсеръ. См. Азія …   Военная энциклопедия

  • Забияка (Гомельский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Забияка. Посёлок Забияка белор. Забіяка Страна …   Википедия

  • Ерш — Ершъ (забіяка). Ср. И того ерша гуляку, Крикуна и забіяку ... Къ государю привели. Ершовъ. Конекъ Горбунокъ. Ср. Тутъ, отдавъ царю поклонъ, Ершъ пошелъ, согнувшись, вонъ, Съ царской дворней побранился, За мулькомъ поволочился, И салакушкамъ шести …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • задирака — и, ч. і ж. Людина, яка своїми діями, словами призводить до сварки, бійки, бешкету; забіяка, бешкетник …   Український тлумачний словник

  • забияка — кы, ч. Ол. Авантюрник, неспокійна людина, яка шукає скрізь зачіпки, хоче битися; забіяка …   Словник лемківскої говірки

  • Ерофеич — Ерофеичъ (водка, настоянная травами). Мнѣ ничто ни почемъ: былъ бы Ерофеичъ (Ерошка) съ калачемъ. Ср. А вы, чай, съ Настоемъ Ерофеичемъ тоже знакомы? У насъ въ полку его Настасьей Ерофевной прозывали. Салтыковъ. Губернскіе Очерки. Просители. 2.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • От ёрника балда, от балды шишка, от шишки ком, да чорт ли в нем? — Отъ ёрника балда, отъ балды шишка, отъ шишки комъ, да чортъ ли въ немъ? (намекъ на кривое дерево, дурное, изъ котораго ничего путнаго не выходитъ.) Ср. Отъ плута дуракъ, отъ дурака чортъ, отъ чорта забіяка. Ср. Родословная, видишь... А какое у… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»