-
1 забігати
-
2 забігати
-
3 забігати
çapmaq, çapıp kirmek -
4 забігти
= забігати
См. также в других словарях:
забігати — дієслово доконаного виду почати бігати забігати дієслово недоконаного виду до забігти … Орфографічний словник української мови
забігати — I заб ігати аю, аєш, док. Почати бігати (у 1 3 знач.). II забіг ати а/ю, а/єш, недок., забі/гти, іжу/, іжи/ш; мин. ч. забі/г, ла, ло; док. 1) Біжучи, потрапляти куди небудь (у якесь приміщення, на якесь місце і т. ін.). || Заходити на короткий… … Український тлумачний словник
забігання — я, с. Дія за знач. забігати … Український тлумачний словник
забігти — див. забігати … Український тлумачний словник
убігати — вбігати, убігти, вбігти (біжучи, проникати в межі чого н.), забігати, забігти, у[в]літати, у[в]летіти Пор. заходити I, 1) … Словник синонімів української мови
позабігати — а/ємо, а/єте, док. Забігти куди небудь (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
залітати — I а/ю, а/єш, недок., залеті/ти, ечу/, ети/ш, док. 1) Літаючи або летячи, потрапляти куди небудь; влітати. || перен. Проникати куди небудь. 2) Відлітати далеко або здійматися високо. || за що. Летячи, опинятися за межами чого небудь. || перен.… … Український тлумачний словник
заскакувати — ую, уєш, недок., заско/чити, чу, чиш, док. 1) неперех. Стрибаючи, переміщатися, проникати куди небудь, опинятися десь. || Швидко рухаючись, потрапляти куди небудь, у щось. || Рухаючись, потрапляти куди небудь не на своє місце. 2) неперех., розм.… … Український тлумачний словник
збігатися — I збіг атися а/ється, недок., збі/гтися, збіжи/ться, док. 1) Прибігати з різних місць в одне, бігом збиратися докупи. 2) розм. Сходитися, збиратися де небудь. || Зосереджуватися, опинятися в одному місці. || З єднуватися. || в що, чим. Сходячись… … Український тлумачний словник
заходити — I = зайти 1) (приходити куди н., до кого н. ненадовго, мимохідь), забігати, забігти, завертати, завернути, заскакувати, заскочити, залітати, залетіти Пор. відвідувати 1), навідатися 2) (іти кудись далеко, за якусь межу / ідучи, потрапляти далеко … Словник синонімів української мови
перегороджувати — перегородити 1) (чим розділяючи на частини приміщення, простір), розгороджувати, розгородити; перепинати, переп ясти, перепнути (перев. тканиною); перетинати, перетяти, перетнути (річку, канал тощо штучними спорудами) 2) (шлях комусь / чомусь),… … Словник синонімів української мови