забитий

См. также в других словарях:

• забитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до забити 1 6). •• Заби/те мі/сце мед. закрите механічне пошкодження тканин або органів без видимого порушення їхньої анатомічної цілісності; супроводжуються крововиливами, некрозом, розміжченням, асептичним… …   Український тлумачний словник

• забитий — (ворог): запеклий, завзятий [XII] …   Толковый украинский словарь

• забитий — у знач. прикм. (доведений до отупіння, до втрати віри у свої сили), заморочений, отупілий, сліпий, затурканий; загнаний, заляканий (який став боязким, несміливим через постійний страх перед ким / чим н.) …   Словник синонімів української мови

• забитий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• загнаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до загнати. || за/гнано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Змучений, украй виснажений гонитвою або переслідуванням (про коней, звірів). 3) у знач. прикм., перен. Забитий, заляканий …   Український тлумачний словник

• клепало — а, с. 1) Молот або молоток для клепання. 2) Шматок заліза (часто забитий у колоду), на якому клепають що небудь. 3) рідко. Те саме, що калатало. 4) заст. Било (див. било I 1)) …   Український тлумачний словник

• клинець — кли/нця/, ч. 1) Зменш. пестл. до клин. •• Клинці/ підбива/ти а) (до кого) залицятися; б) (під кого) інтригувати проти кого небудь. 2) діал. Забитий у стіну кілочок для вішання чого небудь …   Український тлумачний словник

• клинок — нка/, ч. 1) Зменш. до клин. 2) Те саме, що лезо. || Про шаблю, кинджал і т. ін. 3) діал. Забитий у стіну кілочок для вішання чого небудь …   Український тлумачний словник

• ключка — и, ж. 1) Дерев яний або металевий гак із довгим держаком для діставання, витягування чогось. || Металевий прут із загнутим кінцем для вимішування чого небудь. 2) Забитий у стіну кілочок або гачок для вішання одягу тощо. 3) спорт. Палиця з… …   Український тлумачний словник

• побитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до побити 2 9). || у знач. прикм. || поби/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Убитий, забитий (про багатьох). || перен. Зневірений, знесилений, пригнічений. 3) у знач. прикм. Розбитий, розколотий на шматки.… …   Український тлумачний словник

• сліпий — а/, е/. 1) Позбавлений зору, здатності бачити; прот. зрячий. || у знач. ім. сліпи/й, по/го, ч.; сліпа/, по/ї, ж. Людина, позбавлена зору. || розм. Те саме, що короткозорий 1). || Який не бачить (про очі). || Який не бачить у певний період доби… …   Український тлумачний словник