забаламучувати

См. также в других словарях:

• забаламучувати — ую, уєш, недок., забаламу/тити, у/чу, у/тиш, док., перех., розм. Збивати з доброго шляху; одурманювати, затуманювати …   Український тлумачний словник

• забаламучувати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

• забаламучувати — чую, чуєш, Пр. Занимати кому небудь час, заплутувати комусь думки, замилювати очі, збивати з шляху …   Словник лемківскої говірки

• забаламутити — див. забаламучувати …   Український тлумачний словник

• забаламучування — я, с. Дія за знач. забаламучувати …   Український тлумачний словник

• забаламутити — мучам, чаш, Пр. Див. забаламучувати …   Словник лемківскої говірки