забалакувати

См. также в других словарях:

• забалакувати — ую, уєш, недок., забала/кати, аю, аєш, док., розм. 1) неперех.Намагатися почати розмову або вступати в розмову з ким небудь. || тільки док. Почати балакати, говорити. 2) тільки док., перех. Втомити співбесідника довгою розмовою. 3) перех.… …   Український тлумачний словник

• забалакувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• забалакувати — кую, куєш, Гж. Починати розмову з ким небудь …   Словник лемківскої говірки

• забалакати — див. забалакувати …   Український тлумачний словник

• забалакування — я, с. Дія за знач. забалакувати …   Український тлумачний словник

• заговорити — заговорювати (почати розмову, звертаючись до когось), забалакати, забалакувати, загомоніти; обізватися, обзиватися, окликнутися, окликатися (звернутися з розмовою, запитанням тощо) …   Словник синонімів української мови

• забалакати — лакам, лакаш, Гж. Див. забалакувати …   Словник лемківскої говірки