Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

за+демократію

  • 1 демократ

    -тка
    1) демократ, -тка, прихильник, -ниця народньої влади;
    2) народолюбець (р. -бця), -ниця, -бка.
    * * *
    демокра́т

    Русско-украинский словарь > демократ

  • 2 либерал-демократ

    лібера́л-демокра́т

    Русско-украинский словарь > либерал-демократ

  • 3 национал-демократ

    націона́л-демокра́т

    Русско-украинский словарь > национал-демократ

  • 4 социал-демократ

    соціа́л-демокра́т

    Русско-украинский словарь > социал-демократ

  • 5 демократия

    демократія; народоправство.
    * * *
    демокра́тія

    Русско-украинский словарь > демократия

  • 6 народник

    -ница народник, -ниця, (демократ) народовець (-вця), (народолюбец, -бка) народолюб, -любка, народолюбець (-бця), -любниця. [Талановитий татарський поет- народник ногаєць Чергієв (Крим.). Термін «народовець», коли він появився в початку 1860- тих років, значив «демократ» (Драгом.). Ми - народовці стаємо на бік народа (Н.-Лев.). Українським народолюбцям забороняли сповіщати рідний край про все, чим-би освітилась його темрява (Буліш)].
    * * *
    ист.
    наро́дник

    Русско-украинский словарь > народник

  • 7 аристократия

    1) аристократія, шляхетчина;
    2) (аристократы, соб.) аристократство, панство, шляхетство. [Аристократія і демократія. Аристократство і демократство].
    * * *
    аристокра́тія

    Русско-украинский словарь > аристократия

  • 8 лето

    1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];
    2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;
    3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);
    4) південь (-дня); см. Юг;
    5) см. Летник 1;
    6) тепло; см. Тепло, сщ.
    * * *
    лі́то

    Русско-украинский словарь > лето

  • 9 последовательно

    послідовно, поступов(н)о, поряду, консеквентно. [Послідовно триматися принципів (Крим.). Народ любить сюжети, де поступовно розвивається інтрига (Грінч.). Ви демократ, плебей і консеквентно робили те, що мусіли, мій друже (Франко)].
    * * *
    нареч.
    послідо́вно

    Русско-украинский словарь > последовательно

  • 10 провозглашать

    провозгласить
    1) что - проголошувати, проголосити, оголошувати, оголосити, виголошувати, виголосити, оповіщати, оповістити, (возглашать) викликати, викликнути що кому; см. Возвещать, Оглашать, Обнародовать. [Буржуазна демократія на словах проголошувала низку свобод (Касян.)]. -шать кого - вихваляти, виславляти кого. -шать кому похвалы - проголошувати хвалу (похвалу) кому. -шать имя чьё - проголошувати ім'я чиє;
    2) кого кем, чем - проголошувати, проголосити, окл[р]икати и окл[р]икувати, окл[р]икнути. [Проголошено його полковником. Гляди, ще й консулом його окличуть (Куліш). Черевань уже окрикував Сомка гетьманом (Куліш)]. Провозглашённый -
    1) проголошений, оголошений, оповіщений;
    2) проголошений, окл[р]икнутий ким, чим.
    * * *
    несов.; сов. - провозглас`ить
    1) (что) проголо́шувати, проголоси́ти; (объявлять, заявлять) оголо́шувати, оголоси́ти (що)
    2) (кого кем, кого-что каким, чем) оголо́шувати, оголоси́ти, проголо́шувати, проголоси́ти (кого ким, кого-що яким, чим)

    Русско-украинский словарь > провозглашать

См. также в других словарях:

  • демократ — а, м. démocrate m. <лат. <гр. 1. Сторонник народовластия в древних Афинах; противник аристократической партии в революционной Франции. Сл. 18. Тоиже демократ вопрошен, хотщии изыти на брань, по что прежде приносят жертву музам, а музам… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • ДЕМОКРАТ — (греч. demokratikos, этим. см. предыд. сл.). 1) приверженец демократии, демократического правления. В Соед. Штатах Сев. Америки: противник республиканской партии, т. е. партии северных штатов. 2) человек имеющий демократические понятия, привычки …   Словарь иностранных слов русского языка

  • ДЕМОКРАТ — ДЕМОКРАТ, демократа, муж. 1. Сторонник демократического правления (полит.). || Член партии, носящей название демократической (полит., загр.). 2. Человек, придерживающийся демократических привычек в жизни (разг.). Хороший товарищ, настоящий… …   Толковый словарь Ушакова

  • Демократ — афинянин Как то (Демократ), войдя в Народное собрание, (…) заявил, что в нем, как и в государстве, силы мало, а вони много. (Источник: «Афоризмы. Золотой фонд мудрости.» Еремишин О. М.: Просвещение; 2006.) …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • демократ — хватократ Словарь русских синонимов. демократ сущ., кол во синонимов: 1 • хватократ (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин …   Словарь синонимов

  • демократ — ДЕМОКРАТ, а, м. Ирон. Излишне мягкий, уступчивый, тактичный человек. Ты что, в очереди что ли стоишь, ну ты демократ! …   Словарь русского арго

  • ДЕМОКРАТ — ДЕМОКРАТ, а, муж. 1. Сторонник демократии. 2. Член демократической партии. Сенатор д. 3. Человек демократичного (во 2 знач.) образа жизни, взглядов (устар.). | жен. демократка, и. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • демократ-просветитель — демократ просветитель, демократа просветителя …   Орфографический словарь-справочник

  • демократ-разночинец — демократ разночинец, демократа разночинца …   Орфографический словарь-справочник

  • демократ-республиканец — демократ республиканец, демократа республиканца …   Орфографический словарь-справочник

  • демократ-семидесятник — демократ семидесятник, демократа семидесятника …   Орфографический словарь-справочник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»