з'їжджений

См. также в других словарях:

• їжджений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• їжджений — а, е. 1) розм. Привчений до їзди. Їжджений кінь. 2) По якому багато їздили; уїжджений, наїжджений …   Український тлумачний словник

• їжджений — (шлях по якому багато їздили) уїжджений, наїжджений, торований …   Словник синонімів української мови

• заїжджений — 1 дієприкметник змучений заїжджений 2 дієприкметник виїжджений …   Орфографічний словник української мови

• наїжджений — (про шлях який став рівним, гладеньким від тривалої їзди), у[в ]їжджений, роз їжджений, у[в]торований, торований, накочений, у[в]кочений, у[в]тертий, накатаний, у[в]битий; битий (уторований і широкий, довгий); забутинований (про поверхню землі… …   Словник синонімів української мови

• об'їжджений — 1 дієприкметник навколо якого проїхали; якого обминули об їжджений 2 дієприкметник навчений про коня; перевірений …   Орфографічний словник української мови

• в'їжджений — див. уїжджений …   Український тлумачний словник

• малонаїжджений — а, е. 1) Такий, на якому мало їздили. 2) Недосить наїжджений …   Український тлумачний словник

• неїжджений — а, е. 1) Якого не привчили до їзди, на якому ще не їздили (про коня). 2) По якому ще не їздили або мало їздили (про дорогу, шлях і т. ін.); ненаїжджений, невторований …   Український тлумачний словник

• уїжджений — (в ї/жджений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уїздити. || уї/жджено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

• в'їжджений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови