з'ясований

См. также в других словарях:

• з'ясований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до з ясувати. || з ясо/вано, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

• нез'ясований — а, е. 1) Якого не з ясував хто небудь, який залишається незрозумілим; неясний. 2) Для якого нема причин, підстав; безпричинний, безпідставний …   Український тлумачний словник

• з'ясований — [зйасо/ванией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• з'ясований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• нез'ясований — прикметник не пояснений, невідомий …   Орфографічний словник української мови

• нез'ясованість — ності, ж. Абстр. ім. до нез ясований …   Український тлумачний словник

• неостаточний — а, е. Який не повністю з ясований, не повністю виявлений. || Який може бути зміненим, переглянутим. || Який не доведений до кінця …   Український тлумачний словник

• остаточний — а, е. 1) Одержаний у кінцевому підсумку. || Повністю з ясований, виявлений. || Який має виявити кінцеві результати; вирішальний. 2) Який не може бути змінений, переглянутий. || Доведений до кінця; повний, цілковитий …   Український тлумачний словник

• незрозумілий — I (якого не можна зрозуміти, збагнути); малозрозумілий (який важко зрозуміти); неясний, непевний, туманний, темний (про зміст, причини чого н. у якому важко розібратися); нез ясовний, непоясненний, недовідомий (який важко зрозуміти й пояснити в… …   Словник синонімів української мови