-
1 з'ясований
clarified, cleared up, determined -
2 нез'ясований
(непояснений, невідомий) not clear, uncertain, vague, obscure, unknown; ( про питання) unanswered, unclarified -
3 з'ясований
вы́ясненный; объяснённый; уяснённый -
4 нез'ясований
-
5 з'ясований
zjasowanyjприкм. -
6 з'ясований
გარკვეული -
7 зв'язок
ЗВ'ЯЗОК - синтетична єдність багатоманітного. Визначення Канта - "зв'язок є уява про синтетичну єдність багатоманітного" - стосується часткового випадку феномена З. у сфері ідеального Н. айбільш загальні форми З. - перехід, відображення (або рефлексія), розвиток - відкриті і систематично досліджені Гегелем. Це знайшло свій відбиток у відомому визначенні діалектики як вчення нро всезагальні З. і розвиток. У діалектиці найбільш з'ясований перехід кількісних змін у якісні, хоча насправді є і багато інших переходів (див. вузлова лінія відношень міри). Відображення існує між речами, між ними і свідомістю, в самій свідомості, в мисленні. Матеріалісти вивчали і вивчають переважно першу і другу форми відображення. В логіці останнє набуває вигляду рефлексії - співвідносності корелятивних категорій В. она характерна для пізнання сутності і явища і всіх більш детальних їхніх підрозділів. "Визначення сутності - це визначення рефлекси" (Гегель). Рефлексія - таке співвідношення протилежних категорій, коли кожна з них передбачає іншу, протистоїть їй, визначається нею Р. ефлексія - сама суть логічної діалектики. Тут діє діалектична суперечність, чи єдність протилежностей. Розвиток як форма З. здійснюється й описується в діалектиці законом заперечення заперечення. Розвиток відбувається згідно з рівнями дійсності. Як і в пізнанні, їх два - буття і сутність. Спочатку розвиток охоплює зовнішній шар дійсності, потім - сутнісний через функціонування і розв'язання суперечностей. Перехід, відображення, розвиток як види З. - предмети певних теорій чи концепцій. Тому діалектика як вчення про всезагальні З. складається з кількох частин: вчення про буття та структуру "якість - кількість - міра", теорії відображення, гносеології, логічної теорії рефлексії і теорії розвитку.М. Булатов
См. также в других словарях:
з'ясований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до з ясувати. || з ясо/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
нез'ясований — а, е. 1) Якого не з ясував хто небудь, який залишається незрозумілим; неясний. 2) Для якого нема причин, підстав; безпричинний, безпідставний … Український тлумачний словник
з'ясований — [зйасо/ванией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
з'ясований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
нез'ясований — прикметник не пояснений, невідомий … Орфографічний словник української мови
нез'ясованість — ності, ж. Абстр. ім. до нез ясований … Український тлумачний словник
неостаточний — а, е. Який не повністю з ясований, не повністю виявлений. || Який може бути зміненим, переглянутим. || Який не доведений до кінця … Український тлумачний словник
остаточний — а, е. 1) Одержаний у кінцевому підсумку. || Повністю з ясований, виявлений. || Який має виявити кінцеві результати; вирішальний. 2) Який не може бути змінений, переглянутий. || Доведений до кінця; повний, цілковитий … Український тлумачний словник
незрозумілий — I (якого не можна зрозуміти, збагнути); малозрозумілий (який важко зрозуміти); неясний, непевний, туманний, темний (про зміст, причини чого н. у якому важко розібратися); нез ясовний, непоясненний, недовідомий (який важко зрозуміти й пояснити в… … Словник синонімів української мови
