журчати

См. также в других словарях:

• журчати — чу/, чи/ш, недок. Те саме, що дзюрчати 1). || перен., рідко. Про тихі, монотонні звуки людської мови …   Український тлумачний словник

• журчати — дієслово недоконаного виду дзюрчати …   Орфографічний словник української мови

• журчання — я, с. Дія за знач. журчати і звуки, утворювані цією дією …   Український тлумачний словник

• зажурчати — чи/ть, док., розм. 1) Почати журчати. 2) Видати звуки, схожі на журчання. || безос …   Український тлумачний словник

• жуграти — жуграм, раш, Ол. Журчати; говорити півголосом щось неприємне, дорікати. Він завше жуграт до матери …   Словник лемківскої говірки