журний

См. также в других словарях:

• журний — а/, е/. 1) Який тужить, сумує, журиться; сумний, зажурений, печальний. || Який виражає смуток, тугу, печаль; власт. людині, що журиться. 2) Сповнений, пройнятий тугою, смутком, печаллю. 3) Який викликає, навіває тугу, смуток, печаль …   Український тлумачний словник

• журний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• журно — 1) Присл. до журний. •• Жури/тися жу/рно нар. поет. дуже журитися, сумувати, печалитися. 2) у знач. присудк. сл. Про почуття смутку, туги, печалі; сумно, печально, тужно. || без кого – чого, від кого – чого, із спол. що. Про почуття жалю, смутку… …   Український тлумачний словник

• смутний — сму/тен, тна/, тне/. 1) Який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний. || Який виражає смуток, сумний настрій. 2) Сповнений, пройнятий смутком. || Який минає, проходить і т. ін. у смутку; невеселий, безрадісний. 3) Який викликає смуток …   Український тлумачний словник

• сумний — а/, е/. 1) Який сумує, відчуває сум; якого охопив сум; смутний, журний; прот. веселий. || Схильний до суму, журби. || Який виражає сум, журбу; власт. людині, яка сумує. Сумна усмішка. || Пов язаний зі смертю, трауром; скорботний. 2) Сповнений,… …   Український тлумачний словник

• сумовитий — а, е. 1) Який сумує, відчуває сум; якого охопив сум; сумний, журний. || Схильний до суму, журби. || Який виражає сум, журбу; власт. людині, яка сумує. 2) Сповнений, пройнятий сумом, тугою, журбою. 3) Який викликає, навіває сум …   Український тлумачний словник

• смутний — (який відчуває смуток), сумний, журний, засмучений …   Словник синонімів української мови

• сумний — (який відчуває сум; який виражає / навіває сум), смутний, засмучений, невеселий, сумовитий, журливий, журний, печальний, безрадісний, безвідрадний, нерадісний, зажурений, меланхолійний, скорботний, скорбний, сумливий; посмучений (який став сумним …   Словник синонімів української мови

• сумний — на, не, Пр. Смутний, журний, якого охопив сум …   Словник лемківскої говірки