журливий

См. также в других словарях:

• журливий — а, е. 1) Який тужить, сумує, журиться; сумний, зажурений, печальний. || Який має схильність переживати за кого небудь, турбуватися про кого , що небудь; турботливий. || Який виражає смуток, тугу, печаль; власт. людині, що журиться. 2) Сповнений,… …   Український тлумачний словник

• журливий — [журли/вией] м. (на) вому / в ім, мн. в і …   Орфоепічний словник української мови

• журливий — (який тужить, сумує), сумний, зажурений, печальний, невеселий, нерадісний, невтішний, сумовитий, тужливий, скорботний …   Словник синонімів української мови

• журливий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• тускний — журливий, сумовитий [VI] …   Толковый украинский словарь

• елегійний — а, е. 1) Прикм. до елегія 1). Елегійний жанр. 2) перен. Сумовитий, журливий; який викликає меланхолійну задумливість …   Український тлумачний словник

• жалібний — жа/лібна/, жа/лібне/. 1) Який виражає тугу, печаль; журливий. 2) Стос. до жалоби (див. жалоба 1), 2)); траурний …   Український тлумачний словник

• жалісний — а, е. 1) Який виражає безпорадність, біль, слабість, муку. || Сповнений суму; сумовитий, журливий. 2) Схильний до співчуття; співчутливий …   Український тлумачний словник

• жальний — а, е, рідко. 1) Який виражає тугу, печаль, смуток; жалібний, сумний. 2) Який навіває смуток, журбу; журливий, сумовитий …   Український тлумачний словник

• журливість — вості, ж. Властивість за знач. журливий …   Український тлумачний словник

• журливо — Присл. до журливий …   Український тлумачний словник