-
1 жит.
Abbreviation: жители -
2 жит.
vmilit. житель, местный житель -
3 марёжит
vgeol. Mareugit -
4 его корёжит от боли
prongener. se retuerce de dolor -
5 фанеру корёжит от сырости
Diccionario universal ruso-español > фанеру корёжит от сырости
-
6 брюзжать жит
vgener. irisema, torisema -
7 обнадёжит
• povzbudí -
8 житие
житіє.* * *церк., лит.и пр. житіє́ -
9 дребезжать
-житρ.δ.τρίζω•сткла -ат τα τζάμια τρίζουν.
|| ηχώ διακοφτά. -
10 задребезжать
-житρ.σ. αρχίζω να τρίζω. -
11 мозжить
-житρ.δ. πονώ, αλγώ, έχω πόνο, μου πονά•голову -ит το κεφάλι πονά.
-
12 надлежать
-жит ρ. απρόσ. (γραπ. λόγος)• πρέπει, οφείλει, χρειάζεται•-ит повиноваться родителям πρέπει να ακούς τους γονείς•
ему -ло подумать αυτός έπρεπε να σκεφτεί•
ему -ло явиться в срок αυτός έπρεπε να παρουσιαστεί εμπρόθεσμα.
-
13 подребезжать
-житρ.σ. τρίζω λίγο. -
14 пуржить
-житρ.δ. απρόσ. (διαλκ.) χιονοστρόβ ιλίζω. -
15 снежить
-житρ.δ. απρόσ. χιονίζει. -
16 упружить
-житρ.δ.προσδίνω ελαστικότητα. -
17 лежать
1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].* * *лежа́ти\лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти
-
18 подлежать
підлягати, підпадати чому, належати до чого. [Підлягати критиці, осудові, ганьбі, карі, контролі]. Дело -жит судебной палате - справа підлягає судовій палаті. Он -жит юридической ответственности за противозаконный поступок - він підлягає правній (законній) відповідальності за лихий учинок. Он -жит смертной казни - він повинен смертної кари (Стор.). Это -жит такому-то ведомству - це належить до такого відомства. Дело не -жит спору - справа не підлягає сперечанням, справа без(су)перечна. Это -жит сомнению - це річ (справа) непевна (сумнівна). Это не -жит сомнению - це річ (справа) певна (безперечна, безсумнівна).* * *підляга́ти -
19 служить
служи́тьservi;ofici (занимать должность);\служить доказа́тельством servi kiel pruvo.* * *несов.1) (кем-либо, состоять на службе) servir (непр.) vi (a); tener un empleo; trabajar vi, hacer (непр.) vi (de) ( работать)служи́ть в а́рмии — servir (prestar el servicio) en el ejército
служи́ть секретарём — trabajar de secretario, ser secretario
2) дат. п. (трудиться, делать для кого-либо, в пользу чего-либо) servir (непр.) vt; dedicarse (a)служи́ть кому́-либо ве́рой и пра́вдой — servir a alguien en cuerpo y en alma
служи́ть де́лу ми́ра — servir a la causa de la paz
служи́ть иску́сству, нау́ке — servir al arte, a la ciencia
чем могу́ служи́ть? — ¿en qué puedo servirle?
3) ( выполнять какое-либо назначение) servir (непр.) vi (de); funcionar vi ( действовать)дива́н слу́жит ему́ посте́лью — el diván le sirve de cama
ко́мната слу́жит для заня́тий — la habitación sirve de aula (para estudiar)
отка́зываться служи́ть — flaquear vi, fallar vi (о частях те́ла, органах чувств и т.п.); dejar de funcionar, pararse ( о механизмах)
4) ( быть в употреблении) durar vi; перев. тж. гл. llevar vt, usar vtши́ны слу́жат уже́ два го́да — los neumáticos ya han durado dos años
э́то пальто́ слу́жит ему́ два го́да — este abrigo lo ha usado (lo lleva usando) dos años
5) твор. п. (быть, являться) servir (непр.) vi (de, para), ser (непр.) viслужи́ть при́знаком — ser el indicio
служи́ть приме́ром — servir de ejemplo
служи́ть доказа́тельством — servir de prueba
6) церк. oficiar vt, celebrar el oficioслужи́ть обе́дню — decir (celebrar) misa
7) ( о собаке) andar a dos patas••рад служи́ть — siempre listo
служи́ть и на́шим и ва́шим — nadar (navegar) entre dos aguas, servir a Dios y al diablo
* * *несов.1) (кем-либо, состоять на службе) servir (непр.) vi (a); tener un empleo; trabajar vi, hacer (непр.) vi (de) ( работать)служи́ть в а́рмии — servir (prestar el servicio) en el ejército
служи́ть секретарём — trabajar de secretario, ser secretario
2) дат. п. (трудиться, делать для кого-либо, в пользу чего-либо) servir (непр.) vt; dedicarse (a)служи́ть кому́-либо ве́рой и пра́вдой — servir a alguien en cuerpo y en alma
служи́ть де́лу ми́ра — servir a la causa de la paz
служи́ть иску́сству, нау́ке — servir al arte, a la ciencia
чем могу́ служи́ть? — ¿en qué puedo servirle?
3) ( выполнять какое-либо назначение) servir (непр.) vi (de); funcionar vi ( действовать)дива́н слу́жит ему́ посте́лью — el diván le sirve de cama
ко́мната слу́жит для заня́тий — la habitación sirve de aula (para estudiar)
отка́зываться служи́ть — flaquear vi, fallar vi (о частях те́ла, органах чувств и т.п.); dejar de funcionar, pararse ( о механизмах)
4) ( быть в употреблении) durar vi; перев. тж. гл. llevar vt, usar vtши́ны слу́жат уже́ два го́да — los neumáticos ya han durado dos años
э́то пальто́ слу́жит ему́ два го́да — este abrigo lo ha usado (lo lleva usando) dos años
5) твор. п. (быть, являться) servir (непр.) vi (de, para), ser (непр.) viслужи́ть при́знаком — ser el indicio
служи́ть приме́ром — servir de ejemplo
служи́ть доказа́тельством — servir de prueba
6) церк. oficiar vt, celebrar el oficioслужи́ть обе́дню — decir (celebrar) misa
7) ( о собаке) andar a dos patas••рад служи́ть — siempre listo
служи́ть и на́шим и ва́шим — nadar (navegar) entre dos aguas, servir a Dios y al diablo
* * *v1) gener. (быть в употреблении) durar, (áúáü, àâëàáüñà) servir (de, para), (î ñîáàêå) andar a dos patas, dedicarse (a), funcionar (действовать), hacer (работать; de), ser, tener un empleo, administrar, oficiar, servir, servir (мессу и т.п.), usar2) church. celebrar el oficio, rezar (мессу и т. п.)3) law. ejercer un oficio4) econ. servir para (...) (для чего-л.), trabajar, cumplir el servicio -
20 служить
несов.; сов. - послужи́ть1) тк. несов. hizmet etmek; memurluk etmek ( быть служащим)служи́ть секретарём — sekreterlik / katiplik etmek
служи́ть сто́рожем — bekçilik etmek
он слу́жит в ба́нке — bankada memurdur / görevlidir
на по́чте он (никогда́) не служи́л — posta memurluğu yaptığı yoktur
2) тк. несов. hizmet etmekслужи́ть наро́ду — halka hizmet etmek
служи́ть в а́рмии — orduda hizmet etmek; askerlik yapmak ( о срочной службе)
3) görevi yapmak, vazifesi görmekслужи́ть мо́сто́м для... —... için bir köprü görevi yapmak
приме́ром тому́ слу́жит... —... buna örnektir
пусть случи́вшееся послу́жит вам уро́ком — olanlar size ders olsun
служи́ть приме́ром для кого-л. — biri için örnek olmak
э́та (археологи́ческая) нахо́дка послу́жит исто́чником для иссле́дования — bu buluntu araştırmalar için kaynaklık yapacak
не́которое вре́мя го́род служи́л столи́цей импе́рии — kent bir süre için imparatorluğun başkentliğini yapmıştı
доска́ служи́ла весло́м — tahta kürek vazifesi görüyordu
феода́лам кре́пость служи́ла за́мком — kale derebeylere şatoluk yapmıştı
4) yaramak, gitmekэ́ти сапоги́ ещё послу́жат па́ру ме́сяцев — bu çizme bir iki ay daha gider
5) тк. несов. ( о собаках) salta durmak
См. также в других словарях:
жит — * gîte m. един. Жилье, кров. Господин Сперанца, действительно, в тот день не имел ни жита в питательном смысле, ни gîte а в смысле крова. Эрмина эбержировала <приютила> его на целых двое суток. Бобор. Доктор Цибулька. // ОЗ 1874 4 1 300 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
житіє — іменник середнього роду церк … Орфографічний словник української мови
жит. — ж. жит. жители при указании численности населения ед. изм. ж. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. жит. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.:… … Словарь сокращений и аббревиатур
житіє — я/, с. 1) літ., іст. Опис чийогось життя (найчастіше святого). •• Житія/ святи/х збірник описів життя людей, яких церква визнає святими. 2) ірон., рідко. Те саме, що життя 3) … Український тлумачний словник
житійний — прикметник літ … Орфографічний словник української мови
житійний — а, е, літ., іст. Прикм. до житіє 1) … Український тлумачний словник
жит. — жители … Русский орфографический словарь
Будины (жит. Офена) — славянское название жителей венгерского города Офена, по славянски Будина … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Будины (жит. Офена) — славянское название жителей венгерского города Офена, по славянски Будина … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
тәжит қылу — (Ауғ.; Ир.) сыйлау, құрмет қылу. Ата ананы, жасы көлбеген (қ.), ұзайған адамдарды т ә ж и т қ ы л у парыз нәрсе (Ир.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
житомирский — жит омирский (от Жит омир) … Русский орфографический словарь
