-
1 жебрачити
to beg, to go begging; sl. to scrounge -
2 жебрачити
ни́щенствовать (только прям.); попроша́йничать; побира́ться -
3 жебракувати
-
4 жебрати
См. также в других словарях:
жебрачити — чу, чиш, недок. 1) неперех. Просити милостиню; жебрати, жебрувати; старцювати. 2) перех. і неперех. Випрошувати щось у кого небудь … Український тлумачний словник
жебрачити — (збирати милостиню), жебрати, старцювати, жебрувати, жебракувати, просити … Словник синонімів української мови
жебрачити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
жебракувати — у/ю, у/єш, недок., розм. Бути жебраком (у 1 знач.). || Просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати … Український тлумачний словник
жебрати — аю, аєш, недок. 1) неперех. Просити милостиню; жебрачити, жебрувати; старцювати. 2) перех. і неперех. Надокучливо випрошувати що небудь у когось … Український тлумачний словник
старцювати — ю/ю, ю/єш, недок. 1) Збирати милостиню; жебракувати, жебрачити. 2) Жити у надзвичайній бідності, злиднях … Український тлумачний словник
просити — I (що, чого, про що, з інфін., зі спол. щоб звертатися із проханням до когось; спонукати кого н. щось зробити), прохати, проситися (з інфін. і без додатка), випрохувати, випрохати (що), шапкувати (про / за що); жадати (чого), домагатися (чого… … Словник синонімів української мови
старцювати — (збирати милостиню), жебракувати, жебрачити … Словник синонімів української мови
