еол

См. также в других словарях:

• еоліт — 1 іменник чоловічого роду період кам яного віку еоліт 2 іменник чоловічого роду уламок каменя …   Орфографічний словник української мови

• еолієць — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• еолійці — ів, мн. (одн. еолі/єць, йця, ч.; еолі/йка, и, ж.). Давньогрецьке плем я …   Український тлумачний словник

• еолієць — див. еолійці …   Український тлумачний словник

• еолійка — іменник жіночого роду, істота іст …   Орфографічний словник української мови

• еолійський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• еолітовий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• еолійський — а, е. Прикм. до еолійці. •• Еолі/йський лад муз. старогрецький натуральний лад, має лише одну яскраво виражену опору – тоніку …   Український тлумачний словник

• еолійка — див. еолійці …   Український тлумачний словник

• еолітовий — а, е, археол. Прикм. до еоліт …   Український тлумачний словник

• еол — а, ч. У давньогрецькій міфології – бог, володар вітрів …   Український тлумачний словник