Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

ель

  • 1 ель

    ч

    Українсько-англійський словник > ель

  • 2 ель

    Українсько-російський словник > ель

  • 3 Ель-Кувейт

    Українсько-англійський словник > Ель-Кувейт

  • 4 Ель-Кувейт

    el'-kuwejt

    Українсько-польський словник > Ель-Кувейт

  • 5 Габріель Бонно де Маблі

    Філософський енциклопедичний словник > Габріель Бонно де Маблі

  • 6 Габріель Оноре Марсель

    Філософський енциклопедичний словник > Габріель Оноре Марсель

  • 7 Маблі, Габріель Бонно де

    Маблі, Габріель Бонно де (1709, Гренобль - 1785) - франц. філософ-мораліст, історик, політичний письменник. Світогляд М. заснований на теоріях суспільного договору та природного права; в цілому ж він виявляв скепсис щодо філософської думки доби Просвітництва, зокрема, був переконаний у теоретичній неспроможності матеріалізму й деїзму. За давнини, зазначав М., суспільний лад ґрунтувався на колективній власності на землю, а люди з природою становили одне ціле, джерелом усіх наступних негараздів людства став перехід до приватної власності. Позаяк відновити відносини спільного володіння майном практично неможливо, слід прагнути хоча б до зменшення майнової нерівності шляхом боротьби з розкошами і обмеження потреб. У галузі суспільно-політичній М. обстоював республіканські ідеї, вважаючи (не без впливу Локка, Монтеск'є та Руссо) носієм верховної влади народ; останній має цілковите право виступити проти можновладців, якщо вони порушують його "природні права", насамперед - на щастя і волю. У трактаті "Про вивчення історії", аналізуючи перебіг історії народів давнини й Нового часу, він доводить, що зловживання владою було однією з основних причин незчисленних страждань великої маси людей. Історичний підхід реалізує М. також при з'ясуванні низки інших - економічних, правових, моральних, пізнавальних проблем, виходячи з переконання, що без автентичного осмислення минулого, засвоєння його уроків і опертя на багатство історичного досвіду їх ефективне розв'язання неможливе. Хоч М. визнавав право народу змінювати владні структури, проте вважав, що революції не відроджують рівності, не повертають людей до природного стану, а можуть призвести до ще більших бід. Причина цього - в непримиренності класових інтересів та їхній гострій ворожнечі. Концепція М. була багато в чому аскетичною і песимістичною.
    [br]
    Осн. тв.: "Бесіди Фокіона про відношення моралі до політики" (1763); "Про вивчення історії" (1778).

    Філософський енциклопедичний словник > Маблі, Габріель Бонно де

  • 8 Марсель, Габріель Оноре

    Марсель, Габріель Оноре (1889, Париж - 1973) - франц. філософ, драматург, літературний критик. Закінчив Сорбонну; зазнав впливу ідей Бергсона, Брюнсвіка, Ройса. М. - один із засновників філософії екзистенціалізму. У центрі уваги М. - життя (існування) окремішної людини, що він його розглядає у двох площинах - як "проблему" та як "таїну". У першій площині життя постає як низка перешкод, ситуацій (проблем), які вимагають від людини якихось зовнішніх дій для розв'язання; життя "як таїна" - це безпосередність людського існування, за яким приховані глибинні екзистенційні підвалини буття - надія, відданість, смерть, любов. Якщо корені буття є у "таїні", то "таїна" може оприявнитися через релігійне одкровення і Божу Благодать, що уможливлює для людини порятунок із пастки абсолютного існування. Релігійно-філософська екзистенційна онтологія М. відкриває обнадійливу для людини перспективу порозуміння із світом; отже, людина - блукач (homo viator) може відшукати у бутті свій дім (прихисток). Досліджуючи екзистенційні суперечності суто теоретично, М. водночас постійно осмислює їх у своїх драматичних творах. Драматургія М. - то передовсім театр людської душі, з одного боку, приреченої на самотність, аз другого - спраглої універсальної істини, що її франц. мислитель, на відміну від представників безрелігійного франц. екзистенціалізму, віднаходить саме у національній католицькій традиції. М. - остання із великих постатей франц. культури, які поєднували глибинний філософський пошук з його художніми інтерпретаціями.
    [br]
    Осн. тв.: "Благодать" (1914); "Божа людина" (1925); "Поруйнований світ" (1933); "Бути і мати" (1935); "Людина-блукач (Homo viator)" (1944); "Метафізика Ройса" (1945); "Таїна Буття" (1950); "Рим більш не у Римі" (1951); "Проблематична людина" (1955).

    Філософський енциклопедичний словник > Марсель, Габріель Оноре

  • 9 Фридрих Даніель Шляєрмахер

    Філософський енциклопедичний словник > Фридрих Даніель Шляєрмахер

  • 10 Шляєрмахер, Фридрих Даніель

    Шляєрмахер, Фридрих Даніель (1768, Бреслау - 1834) - нім. протестантський теолог і філософ, один із засновників герменевтики. В ранній період творчості був близьким до гуртка ієнських романтиків, зокрема до Шлегеля, що знайшло вияв у створенні цілісного релігійно-естетичного образу світу О. снову релігії, яку Ш. визначив як "споглядання універсуму", або "почуття залежності" від безконечного, вбачав у особистому внутрішньому переживанні З. годом, зосередившись на проблемах філософії, Ш. виходив з єдності буття і мислення, яку, проте, вважав лише передумовою знання, а не його предметом. В етиці Ш. намагався подолати дуалізм необхідності і свободи, обов'язку і схильності, введений Кантом і Фіхте, вважаючи, що в конкретному бутті свобода і необхідність, обов'язок і уподобання існують як протилежні і водночас уже об'єднані сторони. Найбільший доробок Ш. вніс у розвиток герменевтики як загальної теорії тлумачення текстів. Висунутий ним принцип герменевтичного кола утверджував циклічний характер процесу розуміння: для розуміння цілого необхідно зрозуміти його окремі частини, але для розуміння окремих частин необхідно мати уявлення про ціле. Ш. виокремив психологічний аспект герменевтичного кола: текст є фрагментом цілісного духовного життя певної особистості, через що розуміння "частини" і "цілого" завжди обопільно опосередковане Г. ерменевтику Ш. розумів перш за все як мистецтво розуміння чужої індивідуальності, відрізняючи її, з одного боку, від діалектики, яка спрямована на розкриття предметного змісту твору, а з другого, від граматики, яка не може виявити його індивідуально-стилістичний характер Р. азом із тим Ш. зауважував важливість "граматичного", або лінгвістичного, аспекту тлумачення, що усуває звинувачення в психологізації процедури розуміння.
    [br]
    Осн. тв.: "Розмови про релігію" (1799); "Монологи" (1800); "Критичний начерк попередньої етичної теорії" (1803); "Діалектика" (1804); "Короткі нариси з теології" (1811), "Християнська віра" (1821).

    Філософський енциклопедичний словник > Шляєрмахер, Фридрих Даніель

  • 11 ґоґель-моґель

    Українсько-англійський словник > ґоґель-моґель

  • 12 ґоґель-моґель

    го́гель-мо́гель, го́голь-мо́голь

    Українсько-російський словник > ґоґель-моґель

  • 13 ґоґель-моґель

    gogel'-mogel'
    ч.
    kogel-mogel кулінар.

    Українсько-польський словник > ґоґель-моґель

  • 14 ялина

    -и; бот.
    2) собир. ель

    Українсько-російський словник > ялина

  • 15 Кувейт

    ч геогр.
    1) Kuwait, Kuweit (країна, Аравійський півострів, Західна Азія)
    2) м. Kuwait, Kuweit; див. Ель-Кувейт

    Українсько-англійський словник > Кувейт

  • 16 громівка

    диал.
    ель, поражённая мо́лнией

    Українсько-російський словник > громівка

  • 17 ґонтяниця

    = ґонтя́рка; диал.
    ель, пригодная для гонта

    Українсько-російський словник > ґонтяниця

  • 18 єлина

    -и; бот., диал.

    Українсько-російський словник > єлина

  • 19 свірка

    I -и; диал. II -и; диал.
    сверчо́к
    III -и; диал.
    шворка или ремешок, которым прикрепляется кнут к кнутовищу или молотило к рукоятке цепа

    Українсько-російський словник > свірка

  • 20 смерек

    -а; диал. бот.

    Українсько-російський словник > смерек

См. также в других словарях:

  • ель — ель/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • ЕЛЬ — (Picea), род вечнозелёных деревьев сем. сосновых. Ствол прямой, вые. 60 (до 90) м, диам. до 1,5 2 м. Крона густая, конусовидная, корневая система поверхностная. Хвоя 4 гранная, реже плоская, острая, держится 7 9 лет. Шишки свисающие, дл. до 15 см …   Биологический энциклопедический словарь

  • ЕЛЬ — ЕЛЬ, елина, умалит. ёлка, елушка, елинка, елочка, елинушка. хвойное дерево Pinus, ель русская, европейская; P. obovata, ель сибирская. (В калуж. ·и·др. говорят ель вместо есть). Елка моху архан. мох навивается на шесточки, длиною около двух аршин …   Толковый словарь Даля

  • Ель — под снегом в горах. ЕЛЬ, род хвойных вечнозеленых деревьев (семейство сосновые). Около 45 видов, главным образом в умеренном поясе Евразии и Северной Америки. Высота 40 50 м, живет до 300 (иногда 500 600) лет. Одна из главных лесообразующих пород …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • ель — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? ели, чему? ели, (вижу) что? ель, чем? елью, о чём? о ели; мн. что? ели, (нет) чего? елей, чему? елям, (вижу) что? ели, чем? елями, о чём? о елях 1. Ель это хвойное дерево с длинными шишками,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Ель-10 — Основные характеристики Классификация: Мобильный роботизированный комплекс тяжелого класса Производитель …   Википедия

  • Ель-4 — Основные характеристики Классификация: Мобильный роботизированный комплекс среднего класса Производитель …   Википедия

  • ЕЛЬ — ЕЛЬ, род хвойных вечнозеленых деревьев (семейство сосновые). Около 45 видов, главным образом в умеренном поясе Евразии и Северной Америки. Высота 40 50 м, живет до 300 (иногда 500 600) лет. Одна из главных лесообразующих пород. Древесина легкая и …   Современная энциклопедия

  • ЕЛЬ — род хвойных вечнозеленых деревьев семейства сосновых. Ок. 45 видов, главным образом в умеренном поясе Северного полушария. Одна из главных лесообразующих пород. Древесина мягкая, используется в строительстве, при производстве целлюлозы,… …   Большой Энциклопедический словарь

  • ЕЛЬ — ЕЛЬ, ели, жен. Крупное, вечнозеленое хвойное дерево конусообразной формы с длинными чешуйчатыми шишками. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ЕЛЬ — ЕЛЬ, и, жен. Вечнозелёное хвойное дерево сем. сосновых с конусообразной кроной. Столетние ели. | прил. елевый, ая, ое (спец.) и еловый, ая, ое. Елевые деревья. Еловая шишка. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»