елегія

См. также в других словарях:

• елегіст — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• елегіст — а, ч. Той, хто складає елегії …   Український тлумачний словник

• елегійний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• елегійність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• елегійно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• елегійний — а, е. 1) Прикм. до елегія 1). Елегійний жанр. 2) перен. Сумовитий, журливий; який викликає меланхолійну задумливість …   Український тлумачний словник

• елегійність — ності, ж. Властивість за знач. елегійний …   Український тлумачний словник

• елегійно — Присл. до елегійний 2) …   Український тлумачний словник

• елегія — ї, ж. 1) Ліричний вірш задумливого, сумного характеру. || В античній поезії – вірш будь якого змісту, написаний двовіршами певної форми. 2) Вокальний чи інструментальний твір задумливого, сумного характеру. 3) перен. Смуток, меланхолія …   Український тлумачний словник

• елегія — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• Обиймы Дощу — Обійми Дощу Основная информация …   Википедия