-
1 елегізу
тревожиться; чувствовать тревогу; насторожиться -
2 елегіш
внимательный, чуткий, наблюдательный -
3 алағызу
см. елегізу
См. также в других словарях:
елегіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
елегіст — а, ч. Той, хто складає елегії … Український тлумачний словник
елегійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
елегійність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
елегійно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
елегійний — а, е. 1) Прикм. до елегія 1). Елегійний жанр. 2) перен. Сумовитий, журливий; який викликає меланхолійну задумливість … Український тлумачний словник
елегійність — ності, ж. Властивість за знач. елегійний … Український тлумачний словник
елегійно — Присл. до елегійний 2) … Український тлумачний словник
елегія — ї, ж. 1) Ліричний вірш задумливого, сумного характеру. || В античній поезії – вірш будь якого змісту, написаний двовіршами певної форми. 2) Вокальний чи інструментальний твір задумливого, сумного характеру. 3) перен. Смуток, меланхолія … Український тлумачний словник
елегія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Обиймы Дощу — Обійми Дощу Основная информация … Википедия