-
1 економіка
ЕКОНОМІКА ( від грецьк. οικονομική - оселя і закон) - правила ведення господарства. Розрізняють два значення терміна: 1) господарство, сукупність засобів, об'єктів, процесів, що використовуються людьми для задоволення своїх потреб шляхом створення необхідних благ, умов і засобів існування за допомогою праці; 2) наука про господарство та способи його ведення, про відносини між людьми в процесі виробництва і споживання, обміну товарами і послугами. Першими джерелами класичної економічної теорії є праці Сміта, Рикардо, Дж. Cm. Мілля, Маркса, наукові здобутки історичної школи в нім. політичній економії (Рошер, Гільдебранд, Кніс, Шмолер, Брентано). У розробці загальних теоретичних засад Е. велика роль належить працям Кейнса. Засновниками економічної соціології були Спенсер і Маркс. Подальший розвиток Е. пов'язаний із дослідженням проблеми розподілу праці Дюркгеймом, розробкою теорії соціальних і економічних організацій М. Вебером, теорії підприємництва Вебленом. Якщо на початкових етапах становлення Е. як наука основні зусилля зосереджувала на аналізі впливу різноманітних інститутів (політичних, релігійних та ін.) на економічне життя суспільства, то за сучасних умов у центрі її уваги - економічна сфера суспільства як система ролей і статусів, пов'язаних із виробництвом і розподілом товарів та послуг О. сновний напрям дослідження - виявлення впливу економічних чинників на різноманітні форми соціальної поведінки, аналіз взаємовідносин таких феноменів, як клас, статус, влада, мала група, соціалізація в цілісній системі суспільних відносин, включно з економічними (див. відносини суспільні, відносини виробничі). -
2 економічна географія
экономи́ческая геогра́фияУкраїнсько-російський політехнічний словник > економічна географія
-
3 економічна модель
экономи́ческая моде́льУкраїнсько-російський політехнічний словник > економічна модель
-
4 економічна проблема
экономи́ческая пробле́маУкраїнсько-російський політехнічний словник > економічна проблема
-
5 економічна характеристика
экономи́ческая характери́стикаУкраїнсько-російський політехнічний словник > економічна характеристика
-
6 економічний оптимум
экономи́ческий о́птимумУкраїнсько-російський політехнічний словник > економічний оптимум
-
7 економічний потенціал
экономи́ческий потенциа́лУкраїнсько-російський політехнічний словник > економічний потенціал
-
8 правовий економізм
ПРАВОВИЙ ЕКОНОМІЗМ - напрям у філософії права, який для аналізу правових принципів і норм, оцінки ефективності правових систем звертається до економічних факторів і утилітаристських міркувань, теоретичних і емпіричних методів економічної науки. Найвпливовішим представником П.е. є Познер. П. е. вважає існування тих чи тих правових систем і відповідних їм правових інститутів, судових рішень із загальноправових питань виправданим, якщо їх функціювання забезпечує максимізацію матеріальних вигод і упередження або мінімізацію матеріальних втрат індивідів чи суспільства в цілому. При цьому припускається, що механізм вільного ринку створює необхідні передумови для добровільної і справедливої реалізації кожним індивідом своїх уподобань і устремлінь, зростання суспільного багатства і щастя. Для оцінки економічних ситуацій, що складаються після прийняття відповідних законодавчих актів, дій уряду та судових інстанцій і порівняння їх з попереднім економічним станом, вводяться певні критерії. Існування ефективної економіки П. е. пов'язує з правовим регулюванням підприємницької діяльності та відшкодування ними втрат, заподіяних людині, суспільству чи природі (Пігу), розподілом прав власності в умовах вільного ринку (Коуз). Досягненнями П. е. вважається також експлікація загальноправових понять "розумна обережність", "ділова недбалість" тощо, дослідження антимонопольного права. П. е. критикується іншими напрямами філософії права за абсолютизацію вартісно-грошових відносин, зведення правового підходу до економічного.В. Кузнєцов -
9 уклад соціально-економічний
УКЛАД СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ - цілісна система певного типу відносин між людьми в процесі суспільного матеріального виробництва, яка утворює його суспільну форму. Соціально-економічний лад того чи того суспільства може включати в себе як один, так і кілька У.с.-е. В багатоукладному суспільстві один У.с.-е., як правило, є панівним, основним. Об'єднуючи і підпорядковуючи всі інші, він визначає характер соціально-економічного ладу суспільства загалом, а отже, його історичний тип. Панівний У.с.-е. в процесі суспільних змін може стати другорядним і навпаки другорядний - панівним. Крім того, ті чи інші стосунки, що в них вступають люди в системі суспільного матеріального виробництва, можуть взагалі не утворювати в даному суспільстві цілісного формування, а існувати лише у вигляді більш Чи менш істотного додатка до У.с.-е., утвореного відносинами виробництва іншого типу (напр., наймана праця в Стародавній Вавилонії чи античному Римі; рабство (холопи) в Росії тощо). В класичному марксизмі основні У.с.-е. тлумачились як формаційні (первісно-общинний, рабовласницький, феодальний, буржуазний, комуністичний), а неформаційні - як неосновні, що призводило до початково апріорної оцінки багатоукладності суспільства як явища негативного, що підлягає усуненню, та до орієнтації на утвердження єдиного У.с.-е., "відповідного" даній суспільно-економічній формації: Свідченням теоретичної і практичної вразливості такого підходу є досвід радянського суспільства, де понадсемидесятирічна спроба ліквідації існуючих в 20-ті рр. поряд із соціалістичним інших У.с.-е. (патріархального, дрібнотоварного, приватно- та державно-капіталістичного) і створення послідовно унітарної економічної системи зазнала краху.І. БойченкоФілософський енциклопедичний словник > уклад соціально-економічний
-
10 формація суспільно-економічна
ФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА - одна з наріжних категорій марксистської соціальної філософії та суспільно-економічної теорії. Запроваджена Марксом у праці "Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта" (1851). Теоретичним підходам Маркса притаманний розгляд Ф.с.-е. як дієвого інструмента розв'язання різноманітних пізнавальних і практичних завдань. Уникаючи однозначного тлумачення Ф.с.-е., Маркс розглядав її як поняття полісемантичне. Основними він вважав наступні значення Ф.с.-е.: економічна структура суспільства впродовж усього його історичного існування; одна з трьох великих стадій історії розвитку людства - первісна Ф.с.-е. (докласове суспільство), класове суспільство та майбутнє безкласове суспільство; історичний ступінь (тип) розвитку суспільства; історично визначена сукупність суспільних відносин (див. відносини суспільні)', історично визначена сукупність виробничих відносин (див. відносини виробничі). Іноді термін "Ф.с.-е." у значенні "соціальний організм" використовував Ленін. Однак загалом у марксизмі, особливо в його радянському варіанті, Ф.с.-е. поступово починає тлумачитися дедалі одностайніше, цілком однозначно - як історичний ступінь суспільства, внаслідок чого формаційний підхід помітно збіднюється, обертаючись формаційним редукціонізмом. Потрактування всесвітньо-історичного процесу як монолінійного висхідного п'ятичленного формаційного ряду (первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний, комуністичний) довело, зрештою, неспроможність претензій формаційного підходу на всезагальність і монополію на істину як в діахронічному, так і в синхронічному вимірах. Втім, за належної корекції Ф. с.-е. підхід має значний потенціал і надалі залишатися одним з основних напрямів сучасного осягнення історичного процесу (див. також уклад соціально-економічний).І. БойченкоФілософський енциклопедичний словник > формація суспільно-економічна
-
11 соціально-економічний уклад
Філософський енциклопедичний словник > соціально-економічний уклад
-
12 суспільно-економічна формація
Філософський енциклопедичний словник > суспільно-економічна формація
-
13 модель економіки
моде́ль эконо́микиУкраїнсько-російський політехнічний словник > модель економіки
-
14 сектор економіки
се́ктор эконо́микиУкраїнсько-російський політехнічний словник > сектор економіки
-
15 техніко-економічний
техн. те́хнико-экономи́ческийУкраїнсько-російський політехнічний словник > техніко-економічний
-
16 экономист
економі́ст -
17 ეკონომისტი
економіст -
18 მომჭირნეობა
економія -
19 besparelse
економія -
20 økonom
економіст
См. также в других словарях:
економ — См. Эконом … Исторический словарь галлицизмов русского языка
економізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
економіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
економ... — Перша частина складних слів, що відповідає слову економічний, напр.: економайзер, економити, економити ся, економізация, економіка, економіста, економічний, економічніст, економія, економніст, економскый ( скі) … Словник лемківскої говірки
економіка — и, ж. 1) Сукупність суспільно виробничих відносин. 2) Господарче життя, стан господарства (країни, району і т. ін.). || Структура і фінансово матеріальний стан якої небудь галузі господарської діяльності. || Господарська і фінансова діяльність.… … Український тлумачний словник
економікс — у, ж. Галузь економічної науки, яка розкриває на макро і мікрорівнях закони бізнесу, методи господарювання, економічної політики і т. ін.; в західній економічній літературі 20 ст. витісняє термін політична економія … Український тлумачний словник
економіст — а, ч. 1) Учений, фахівець з економіки, економічних наук. || Службовець, фахівець з економічних питань. 2) політ., іст. Послідовник, прихильник економізму … Український тлумачний словник
економіка — экономика economics Ökonomie 1) Сукупність суспільних відносин в сфері виробництва, обміну і розподілу продукції. 2) Господарство даної країни або його частина. 3) Економічна наука, яка вивчає об єктивні закони та категорії суспільного… … Гірничий енциклопедичний словник
економ — а, ч., заст. Завідувач поміщицького господарства, економії (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
економізм — у, ч. Течія в російському соціал демократичному русі кінця 19 – початку 20 ст., прихильники якої обмежували завдання робітничого класу економічною боротьбою, вважаючи політичну боротьбу перев. справою ліберальної буржуазії … Український тлумачний словник
економія — ї, ж. 1) тільки одн. Бережливість, ощадливість у витрачанні чого небудь. || Вигода від бережливого, ощадливого витрачання чого небудь. Політична економія. 2) Заощаджені проти встановленої норми матеріали, сировина, паливо, час, кошти на… … Український тлумачний словник
