дістатися

см. ставатися

1) ( употребляется в 3м лице) произойти́, случи́ться, совершиться; сверши́ться; приключи́ться, ста́ться; име́ть ме́сто; ( явиться следствием чего-либо) после́довать; ( осуществиться) состоя́ться

2) (каким; кем, чем - в составном сказуемом) стать, сде́латься; ( о причине) яви́ться

адбывацца

адбыцца

апынуцца

здарыцца

см. діставатися

статися, сподіятися, скластися, здіятися, настати, відбутися. [Те, що після цього сталося = то, что за этим воспоследовало].

* * *

статися протягові, почати дути. -зило, безл. - почало дути, стався протяг.

* * *

1) ( стать сквозным) ста́ти (ста́не) прозо́рим (просві́тчастим; прозі́рчастим, прозо́рчастим, прозо́ристим), просвіти́тися, -сві́титься, просвітли́тися

2) ( проглянуть) прозирну́ти, проступи́ти, проступа́ти

3) (безл.: о сквозняке) поча́ти тягти́

 статися, відбутися; довершитися, закінчитися

I. попадати.

II. попасть

1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;

2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];

3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.

* * *

1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися

2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти

3) ( упасть много раз) попа́дати

произойти

1) (сделаться, статься) діятися, подіятися и здіятися, чинитися, зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, робитися, зробитися, статися, скластися; (твориться) творитися, утворитися и створитися, коїтися, скоїтися; (совершаться, иметь место) відбуватися, відбутися, заходити, зайти. Срв. Случаться, Твориться. [Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нового нічого під сонцем (Еккл.). Давно колись те діялось у вас на Вкраїні (Шевч.). Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там (Шевч.). Ось як воно здіялось, слухай (Стор.). Чинилося те у давню давнину (М. Вовч.). У мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Коцюб.). Не так воно робиться, як нам хочеться (Номис). Як сталось це? І як могло це статись? (Грінч.). Але тут і сталось чудо (Самійл.). Дивне диво склалося тут (Грінч.). Надворі таке коїться, що і виглянути не можна (Канів.). Що там скоїлося вчора межи вами? (Коцюб.). І ніхто не знає того дива, що твориться серед ночи в гаї (Шевч.). Як одбувалася ця боротьба - не треба нагадувати, бо одбувалась вона на наших очах (Єфр.). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Еволюція значна зайшла від часів, як батьки боронились війною (Самійл.)]. Между ними -зошла ссора - між ними зайшла сварка, сталася сварка. Между ними что-то -зошло - між ними щось сталося, щось зайшло. [Що межи вами зайшло, най межи вами буде (Франко). Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.)]. -зошло землетрясение - стався, зчинився землетрус. -зошёл неожиданный случай с кем - сталася, склалася несподівана пригода кому и з ким. [Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько з Криму ідучи (Пісня)]. Если -зойдёт перемена - якщо станеться, зайде, відбудеться зміна. В нём, с ним -зошла большая перемена - з ним сталася, зайшла, відбулася велика зміна. [Я почула, що від того часу з ним зайшла якась зміна (Франка)]. -дить, -зойти с кем - діятися, подіятися, статися, робитися, зробитися з ким и кому, поводитися з ким. [Сяя молодиця знала усе, що з Оксаною поводилось (Квітка)]. С ним что-то -зошло - з ним и йому щось сталося, подіялося, зробилося. [Що з їм сталося - не знати (Грінч.). Сталося хоробливій людині те, що й повинно було статися (Крим.)]. Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло - не розумію, що це зо мною (з ним) и мені (йому) діється, робиться, подіялося, сталося, зробилося. [Боже мій! де це я?.. Що це зо мною діється? (Н.-Лев.). Що вам оце такого подіялось? (Федьк.). Що се з нею подіялось? (М. Вовч.). Що це її зробилося? (Житом.)]. С ногами что-то -дит, -шло - ногам щось робиться, зробилося. Действие -дит - дія відбувається, ведеться, провадиться де. [Народні типи з тієї місцевости, де ведеться дія поеми (Рідн. Край)]. Дело -дило в 20-х годах XIX века - дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом - розмова відбувається, ведеться, провадиться віч-на-віч, пошепки. [Розмова звичайно або уривалася, або провадилася вже пошепки, на ухо (Єфр.)]. Вчера -дили выборы - учора відбувалися вибори. Заседания -дят в здании городского совета - засідання відбуваються в будинку міської ради. Битва под Полтавой -дила 27 июня 1709 года - битва під Полтавою відбувалася 27 червня 1709 року;

2) (возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) виходити, вийти, походити, піти, ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виникнути, випасти з чого. [Вірш виходить з того, що слова розставляються так, що природні наголоси сами собою чергуються, як виміряні, ритмічно (Єфр.). Але не з тієї народньої поезії вийшло старе наше письменство (Єфр.). Звідкіля пішла мова людська (Крим.). Одні системи трактують, що мораль походить з абсолютного авторитету (Наш). Таким чином і стала азбука (Єфр.). З тихеньких усе лихо встає (Номис). Усяк знав, шо од його у селі усе лихо встає (Квітка). Біль, що повставав з нудьги (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.). З цього могло повстати велике лихо (Загірня). Хто й зна, що-б воно виникло з цього (Грінч.). З того-то й випало, що правди нігде було шукати (Куліш)]. -шло несогласие - повстала незгода. Это -дит от того, что… - це виходить, виникає, (по)стає з того, що… [Може це виникало з того, що українським критикам доводилося разом і обороняти право українського письменства на існування (Єфр.)]. Свет - дит от солнца - світло походить, виходить з сонця. Эта болезнь -дит от простуды - ця хвороба постає з простуди. От этого может -йти убыток - з цього може вийти шкода, збиток. -дить откуда - походити звідки. [Лоялем я зовусь. З Нормандії походжу (Самійл.)]. -дить, -йти от кого - походити, піти з кого и від кого, народитися (во множ. понароджуватися) від кого. [Сини усюди від отців походять (Куліш). З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.). З Прометея походжу (Л. Укр.). Деякі з них, як от князі Острозькі понароджувались од варяго-руських і литво-руських князів (Куліш)]. Он -дит от знаменитого рода - він походить з славного роду.

* * *

несов.; сов. - произойт`и

1) ( совершаться) відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, поді́ятися, чини́тися, учини́тися и зчини́тися; ( случаться) става́тися, ста́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися; твори́тися, створи́тися; (преим. о чём-л. неприятном) ко́їтися, ско́їтися и уко́їтися

2) (возникать, проистекать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти

3) ( брать начало) похо́дити, піти́

1) удар; поштовх

2) сутичка, зіткнення

3) влучання

4) успіх, удача; вдала спроба

5) спектакль (фільм, концерт), що має великий успіх; п'єса (книга), що наробила шуму; популярна пісенька

6) популярний виконавець, улюбленець публіки

7) уїдливе (саркастичне, єхидне) зауваження; вихватка

8) виграш

v (past і p.p. hit)

1) бити, ударяти

2) забитися, ударитися (об щось — against, on, upon)

3) влучати в ціль

4) зачепити, допекти до живого

5) звич. pass. завдавати шкоди (неприємностей, страждань)

6) знайти (щось), натрапити (на щось) (тж hit on, hit upon)

7) прийтися до міри; підійти; сподобатися

8) розм., амер. дістатися, потрапити (кудись)

9) досягати

* * *

1) удар, поштовх

2) влучення; результативне звернення до пам'яті комп'ютера; релевантна видача ( інформації)

3) успіх; удача; вдала спроба

4) випад; єхидне, саркастичне зауваження

5) виграш ( при грі в триктрак)

6) cл. доза наркотику

7) cл. навмисне вбивство гангстерами

1) ударяти; ударятися

2) попадати ( в ціль); вражати, ранити; зачіпати, уражати; зачіпати за живе

3) завдавати шкоди; завдавати неприємностей, страждань

4) (on, upon) знайти, натрапити; виявити

5) прийтися якраз, підійти; сподобатися

6) aмep. дістатися, добратися, потрапити ( куди-небудь); досягати ( якої-небудь величини)

7) aмep. позичати; випрошувати ( hit up)

впасть

1) западати, запасти, впадати, впасти. [Як коханка сльозу проливає, сльоза та в могилу мою западає. Впасти в кайдани (Шевч.)];

2) попадатися, попастися, діставатися, дістатися, вдаватися, вдатися, вкидатися, вкинутися. Впасть в бедность - зубожіти. Впасть в несчастие - на біду зійти, дістатися в біду. Впасть в меланхолию, тоску - задосадувати, занудьгувати, вдатися в меланхолію. Впасть в уныние - дійти до зневіри, (тяжко) засумувати, вдатися в (тяжку) тугу. Впасть в безверие, безбожие - перейти на безбожність, вкинутися в безбожність, знебожитися. Впасть в детство - несов. падати в дитинство, дитинитися, сов. здитинитися, несов. дитиніти, сов. здитиніти, розум вистаріти. Впасть в лиризм, искусственность, многословность - вдатися (вкинутися) в ліризм, штучність, многомовність. Впасть в бессознательное состояние (при болезни) - знепритомніти, втратити свідомість. Впасть в обморочное состояние - зомліти, умліти. Впасть в летаргию - замирати, замерти, обмирати, обмерти;

3) (о щеках, глазах) опасти, позападати. [Щоки опали (позападали). Очі позападали глибоко];

4) (о реке) впадати, впасти, вливатися, влитися, втікати, втекти, впливати, впливти, кидатися, вкинутися. [Сімсот річок і чотири та й усі-ж вони та й у Дніпро впали. Там, де Случ з Горином кидається у Прип'ять]; (быть притоком) допливати, допливти.

* * *

несов.; сов. - впасть

1) ( вваливаться) запада́ти, запа́сти, упада́ти, упа́сти, запада́тися, запа́стися

2) (во что - приходить в какое-л. состояние) упада́ти, упа́сти (в що); ( предаваться) удава́тися, уда́тися (в що); (допускать что-л.) допуска́тися, допусти́тися, припуска́тися, припусти́тися (чого); ( погружаться) порина́ти, пори́нути (в що)

3) (несов.: о реке) упадати, улива́тися

достаться припадати, припасти, -ся, приходитися, прийтися, діставатися, дістатися (о мног. подіставатися), доводитися, довестися, упадати, упасти. [Йому з батьківщини припала клуня. Котрі гроші легко приходяться, легко й проводяться. А їй довелася запаска гарна. Поділили ми борошно, і впало нам по два пуди]. Доставшийся в добычу - здобичний. [Ви здобичні гроші пропиваєте (Куліш)]. Доставшийся по наследству - спадковий, спалий, припалий на спадщину. Тяжело досталось - гірко прийшлося. [Гірко мені тії гроші прийшлися]. Победа нелегко досталась - перемога нелегко обійшлася (дісталася). Достаться кому (плохо), безл. - дістатися, впасти, нагоріти, натруситися кому. [Дітям від мачухи добре дістається. Від старших йому сьогодні добре впало. І тобі й мені від Івана натруситься].

* * *

несов.; сов. - дост`аться

1) дістава́тися, діста́тися; (о части, полученной при распределении) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся; (выпадать кому-л., на чью-л. долю) випада́ти, ви́пасти

2) (приходиться плохо; получать выговор, наказание) дістава́тися, діста́тися, перепада́ти, перепа́сти; попада́ти, попа́сти

3) страд. несов. дістава́тися; вийма́тися; дістава́тися, здобува́тися, добува́тися; роздобува́тися

исхлестать или Исхлыстывать, исхлыстать

1) (избить то, по чём хлещешь или то, чем хлещешь) хльо[я]стати, похльо[я]стати, вистібувати, висті[ьо]бати, шмагати, пошмагати, бити, побити, (о кнуте ещё) схльо[я]стувати, схльо[я]стати, (о мн.) посхльо[я]стувати. [Побив на йому ввесь батіг (Сл. Ум.)];

2) кого - хльо[я]стати, вихльо[я]стати, стьо[і]бати, вистьобати, шмагати, вишмагати кого. Исхлёстанный -

1) похльо[я]станий, схльо[я]станий, (о кнуте) пошмаганий, побитий;

2) вихльо[я]станий, вистьобаний, вишмаганий. -ться - (о кнуте: измочалиться) битися, побитися, схльо[я ]стуватися, схльо[я]статися, похльо[я]статися, вистібуватися, вистьобатися.

* * *

несов.; сов. - исхлест`ать

1) (избивать, хлеща чем-л.) схльо́стувати, схльоста́ти, шмага́ти, пошмага́ти, сов. ви́шмагати

2) ( портить хлестанием) схльо́стувати, схльоста́ти, хльо́стати, похльо́стати, обтрі́пувати, обтріпа́ти

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *

попасться

1) (встречаться, случаться) траплятися, трапитися (редко потрапитися), здибатися, здибатися, сов. спіткатися, нагодитися, лучатися, лучитися, зустрічатися, зустрі(ну)тися, знаходитися, знайтися. -ться на глаза кому - навертатися (навернутися) на очі кому, впадати (впасти) в очі кому, потрапити, навинутися, наверзтися на очі кому. Взять, что -дётся под руку - взяти що в руку потрапиться, (что подвернётся) що під руку підхопиться. Этот ребёнок ломает всё, что ни -дётся ему в руки - ця дитина трощить (ламає) все, що їй тільки в руку потрапиться и в руки (до рук) потрапить, все, що тільки подибле. Недавно -пались мне в руки стихотворения некоего… - недавно (нещодавно) впали мені в руки вірші якогось… Всё, что -дётся по пути - все, що трапиться (лучиться) на дорозі, все, що здибається (и здиблеться), подибається (и подиблеться), спіткається дорогою. Он часто -дается мне по пути - він часто здибається мені дорогою, я часто здибаю його дорогою. -пасться навстречу кому - здибатися, спіткатися кому, трапитися на зустріч, зустрітися кому. Неизвестно ещё, какой муж -дётся - невідомо ще, який чоловік трапиться (нагодиться, лучиться);

2) попадатися, попастися кому. -пасться в руки неприятеля, в плен, в неволю - попастися, впасти(ся) в ворожі руки, в руки ворогові, в полон, в неволю, дістатися в руки ворогові, дістатися в полон. [А в неділеньку в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня). Попалася в лихі руки невірній дружині (Метл.)]. - пался в лапы - піймався, попався в лабети кому. Лисица -палась в западню - лисиця попалася (піймалася, вскочила, впала) в пастку. -пался как кур во щи - зав'яз як Бровко в тину. -пасться в воровстве - попастися, (с)пійматися на крадіжці, прокрастися. -пасться во лжи - (с)пійматися на брехні, пробрехатися, вбрехатися, вклепатися, (образно) зостатися на цідилці. [Та тільки так бреши, щоб не вклепавсь (Грінч.)]. -пасться на удочку - пійматися на гачок. Вот так -пался! - от так ускочив! (влопался) от так вклепався! А! -пался! - ага! піймався! Пусть только -дётся он мне (в руки) - хай тільки попадеться він мені, хай тільки попаду (запопаду) я його. Наконец он мне -пался - нарешті він попався в мої руки, впав мені в руки, нарешті я його попав (запопав)! По этому делу -палось несколько чиновников - в цій справі заплуталося кілька урядовців. Первый -вшийся - хто потрапився (потрапиться), леда-хто, хто-будь, перший-ліпший.

* * *

несов.; сов. - поп`асться

1) (оказываться в каких-л. условиях, обстоятельствах) попада́тися, попа́стися, потрапля́ти, потра́пити

2) (бывать, случаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися; ( встречаться) зустріча́тися, зустрі́тися и зустрі́нутися, стріча́тися и стріва́тися, стрі́тися и стрі́нутися, ( случайно) здиба́тися и зди́буватися, зди́батися; потрапля́тися, потра́питися

3) (быть замеченным, задержанным) попада́тися, попа́стися; (несов.: пойматься) пійма́тися, спійма́тися

несов.; сов. - расхлест`аться