-
1 ставатися
док. див. статися -
2 ставатися
= ста́тися1) ( употребляется в 3м лице) происходи́ть, произойти́, случа́ться, случи́ться, совершаться, совершиться; сверша́ться, сверши́ться; приключа́ться, приключи́ться, ста́ться; име́ть ме́сто; ( явиться следствием чего-либо) после́довать; ( осуществиться) состоя́ться2) ( в составном сказуемом) станови́ться, става́ть, стать, де́латься, сде́латься; ( о причине) явля́ться, яви́ться -
3 діставатися
= дістатися1) ( ставати чиєюсь власністю) to fall to one's lot2) ( добиратися) to reach, to get (to), to come (at), to find one's way (to)3) безос. ( одержувати покарання) -
4 діставатися
= діста́тися1) достава́ться, доста́ться2) ( куда-нибудь) добира́ться, добра́ться3) (только соверш.: о службе, учёбе) диал. поступи́ть4) (несоверш.) достава́ться; заполуча́ться; приобрета́ться; получа́ться; извлека́ться; черпа́ться -
5 діставатися
дієсл. -
6 випадати
= випасти1) ( падати) to fall out, to drop out, to slip out2) ( про волосся) to come out, to fall out; мед. ( про органи) to prolapse3) ( про опади) to fall4) ( діставатися) to fall (to), to befall5) (траплятися, бувати) to occur, to turn out -
7 дістати
= дістатися; док. див. діставати, діставатися -
8 дістатися
-
9 досягати
= досягти1) ( діставатися кудись) to reach, to come, to get, to arrive (at), to come up (to)досягати берега — to reach land, to gain the shore
2) ( доходити до певного рівня) to reach (to); (про кількість, суму) to amount, to run, to come (to)досягати повноліття — to come of age, to attain one's majority
досягати рівня — to measure, to measure up
3) (успіхів, мети) to attain, to achieveдосягати вершини чогось — to culminate, to come to a head
досягати мети — to secure ( to attain) one's object, to effect one's purpose, to achieve one's end
досягати успіху — to attain (to achieve, to touch) success
4) ( доторкатися) to reach, to touch -
10 перепадати
= перепасти1) недок. ( зрідка траплятися) to fall by intervals; to elapse; to occur now and then2) безос. ( діставатися) to fall to the share of, to come one's way -
11 дістатися
см. діставатися -
12 статися
см. ставатися1) ( употребляется в 3м лице) произойти́, случи́ться, совершиться; сверши́ться; приключи́ться, ста́ться; име́ть ме́сто; ( явиться следствием чего-либо) после́довать; ( осуществиться) состоя́ться2) (каким; кем, чем - в составном сказуемом) стать, сде́латься; ( о причине) яви́ться
См. также в других словарях:
ставатися — стаю/ся, стає/шся, недок., ста/тися, ста/нуся, ста/нешся, док. 1) тільки 3 ос. Відбуватися, мати місце, траплятися. || Коїтися, чинитися (перев. про щось недобре, небажане). || з ким, кому. Діятися, творитися (про виникнення незвичного або… … Український тлумачний словник
ставатися — 1) (про непередбачену подію, випадок тощо відбутися), трапитися, траплятися, у[в]чинитися, у[в]чинятися, приключитися, приключатися, подіятися; зчинитися, зчинятися, скоїтися, у[в]коїтися (про щось небажане, недобре) Пор. відбуватися 2) (з ким,… … Словник синонімів української мови
ставатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
діставатися — стаю/ся, стає/шся; наказ. сп. дістава/йся; недок., діста/тися, а/нуся, а/нешся; наказ. сп., діста/нься; док. 1) Переходити в чиє небудь користування, ставати чиєюсь власністю. || перен. Випадати на чиюсь долю. 2) З труднощами йти, їхати,… … Український тлумачний словник
зіставатися — див. зоставатися … Український тлумачний словник
діставатися — I = дістатися (кому переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю), перепадати, перепасти, потрапляти, потрапити (кому, до кого), відходити, відійти (від кого до кого), приходити, прийти; переходити, перейти (кому, до кого ставати… … Словник синонімів української мови
діставатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зіставатися — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
припадати — а/ю, а/єш, недок., припа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) до чого, на що і без додатка. Падати, лягати на що небудь. || чим, на що. Опускаючись додолу, спиратися на що небудь. || Летячи, спускатися на землю. || Опадати, осідати додолу. || Стелитися… … Український тлумачний словник
приходити — джу, диш, недок., прийти/, прийду/, при/йдеш, док. 1) куди, до кого – чого і без додатка.Йдучи, з являтися десь, у когось; прибувати куди небудь, до когось пішки. || Відвідувати кого небудь, бувати десь, у когось, робити візит. || Звертатися куди … Український тлумачний словник
приходитися — диться, недок., прийти/ся, при/йдеться, док. 1) до кого – чого. Повністю відповідати кому , чому небудь за певними ознаками; підходити, пасувати. || Підходити кому небудь за розміром. || Стосуватись або зачіпати когось (своїм змістом,… … Український тлумачний словник
