дряпіжник

См. также в других словарях:

• дряпіжник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• дряпіжник — див. драпіжник …   Український тлумачний словник

• дряпіжка — 1 іменник жіночого роду грабіж дряпіжка 2 іменник чоловічого роду, істота грабіжник …   Орфографічний словник української мови

• драпіжник — дряпі/жник, а, ч., розм. Той, хто оббирає, обдирає кого небудь, займається здирством; здирник, драпіка, дряпіка. || Той, хто краде, грабує, вбиває …   Український тлумачний словник

• драпіжка — дряпі/жка, и, розм. 1) ж. Віднімання, захоплення обманом або силою чого небудь у когось; здирство, грабіжництво. 2) ч. і ж. Те саме, що драпіжник, дряпіжник …   Український тлумачний словник

• драпіка — дряпі/ка, и, ч. і ж. Те саме, що драпіжник, дряпіжник …   Український тлумачний словник