-
1 дружній
(доброзичливий, братерський) friendly, amicableEx:дружній шарж — friendly jest; harmless / well-meant caricatureпо дружно —1) ( лагідно) in a friendly manner, in friendly fashion, harmoniously, unanimously, in concord2) ( одночасно) simultaneously; ( разом) together; ( злагоджено) in unison -
2 дружній
amicable, friendly, ( про вексель) pro forma -
3 дружній
дру́жеский; ( о бытовых явлениях) прия́тельский; ( взаимно благожелательный) дру́жественныйдру́жнє єдна́ння — дру́жеское едине́ние, содру́жество
ви́явлення дру́жніх почутті́в — проявле́ние дру́жеских чувств; ( словесное) изъявле́ние дру́жеских чувств, дру́жеские излия́ния
-
4 дружній
drużnijприкм. -
5 дружнє врегулювання
Українсько-англійський юридичний словник > дружнє врегулювання
-
6 дружні засоби
-
7 дружній акт
-
8 дружній вексель
-
9 дружній індосамент
Українсько-англійський юридичний словник > дружній індосамент
-
10 дружній нейтралітет
Українсько-англійський юридичний словник > дружній нейтралітет
-
11 дружній позов
( за узгодженням із відповідачем) amicable suit, friendly suit -
12 дружнє поглинання
-
13 дружність
- остісогла́сность -
14 дружба
ДРУЖБА - міжособисті стосунки, що виникають внаслідок індивідуального вибору, ґрунтуються на спільності духовних інтересів та взаємній прихильності. Слово "Д." походить від давньослов'янського "дроужьба", що тлумачиться як близькість, товаришування, товариство. Історично становлення Д. обумовлене поступовою втратою кровнородинними відносинами статусу абсолютної цінності. Міжособистісне спілкування поступово індивідуалізується й психологізується, акцент у ньому переноситься з договірних стосунків на емоційну прихильність. Тлумачення Д. у давньогрецьк. філософії фіксують зрушення у розумінні цього терміна від універсальної космічної сили (Емпедокл) до поцінування міжіндивідуальної близькості, вояцького товариства (Гомер), далі - до високої духовної спорідненості, що перевершує родинну (Платон). За Аристотелем, Д. - сама по собі благо, одна з найнеобхідніших чеснот, "набута якість душі". Геродот першим ужив поняття "політична Д.", яке поширюється на міжособистісні стосунки. Набувши більш раціонального і вибіркового характеру, Д. означає відтепер взаємини однодумців, людей, об'єднаних спільними інтересами. Саме таке розуміння Д. переходить у римську культуру. У Ціцерона знаходимо положення, що свідчить про перетворення дружніх стосунків з інституціалізованих на морально-психологічні. В Середні віки складається канон Д., що утверджує як її провідну характеристику - становість. Життєвий побут села зводив зазвичай дружні зв'язки до стосунків родичів і близьких сусідів. Психологічна інтимність була знову реабілітована в Нові часи. Гуманісти Відродження сприяли формуванню розуміння Д. як інтелектуального спілкування, в основу якого покладено спільність духовних інтересів. Довершена Д. добровільна, незалежна й неділима (Монтень). Од часів Просвітництва Д. починає осмислюватися у контексті її моральних цінностей. Її вважають однією з найзагальніших передумов моралі. В романтизмі Д. набуває значення світоглядного й життєбудівничого принципу, що відповідає інтимній безпосередності суб'єктивного ставлення до світу. Серед найважливіших образів Д. XX ст. - досить суперечлива гама - від наближеної до умов ясперсівської "екзистенційної комунікації" Д. героїв Ремарка (взаємне тяжіння людей, спустошених сучасною відчуженою й технізованою цивілізацією), до ідеологічно зумовленої людської солідарності, характерної для тоталітарних режимів (напр., деклароване за радянськіх часів гасло "Людина людині - друг, товариш і брат").В. Єфименко -
15 докір
чreproach; twit; blame; reprobation; ( дружній) rebuke, reproofдокори совісті (сумління) — the pangs (pricks, worm, twinges) of conscience
засипати докорами — to heap ( to hurl) reproaches on
-
16 зближатися
= зближуватися, зблизитися1) ( наближатися) to draw closer to one another, to drift together2) військ. to approach, to close in3) ( ставати друзями) to make friends ( with); ( вступати в інтимні стосунки) to become intimate ( with); ( зав'язувати дружні відносини) to cotton up; sl. to become chummy ( with) -
17 зв'язок
ч1) ( взаємна залежність) connection, link; relationпричинний зв'язок — causal relationship, causality
2) мн.зв'язки (відносини, стосунки) — connections, contacts, ties, relations
3) тк. мн. ( знайомства) connections4) ( інтимний) liaisonпрямий зв'язок — hot line; point-to-point communication
радіолокаційний зв'язок — radar contact, radio contact
6) ( установа) ( postal and tele-) communicationsвідділення зв'язку — ( branch) post office
7) хім. bond8)в зв'язку з — because of, in view of, in connection with, in connexion with, in light of, owing to, as a result of, on the grounds of
в зв'язку з цим — in this connection, in this connexion, as a result ( of this)
-
18 сердечний
(теплий, дружній, щирий) hearty, cordial; ( щиросердий) warm-hearted, affectionate, home-felt -
19 стосунок
чстосунки мн. — intercourse, dealings, relations; амер. contacts
-
20 теплий
1) ( що має досить високу температуру) warm; (про погоду тж.) mild2) (щиросердний; дружній) hearty, cordial, kindlyтеплий прийом — warm (hearty, cordial) reception
3) ( про колір) warm
- 1
- 2
См. также в других словарях:
дружність — I ності, ж., книжн. Абстр. ім. до дружний. II ності, ж. Абстр. ім. до дружній … Український тлумачний словник
дружність — 1 іменник жіночого роду від: дружний дружність 2 іменник жіночого роду від: дружній … Орфографічний словник української мови
дружній — я, є. Прикм. до друг 1). || Заснований на дружбі, взаємній прихильності, довір ї, доброзичливості. || Який виражає, прихильність, довір я, дружелюбність … Український тлумачний словник
дружній — [дру/жн ій] м. (на) н ому/ н ім; ж. н а; с. н еи; мн. н і … Орфоепічний словник української мови
дружній — (про ставлення, відносини тощо), братерський, братній, приятельський, приязний, товариський, лагідний, дружелюбний, злагідний; мирний, добросусідський (між сусідами, країнами) … Словник синонімів української мови
дружній — прикметник приязний … Орфографічний словник української мови
добрий — а, е. 1) Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий. || до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах. || у знач. ім. до/брий, рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до… … Український тлумачний словник
мирний — I мирн ий а/, е/, діал. Який мирить. || у знач. ім. мирна/, но/ї, ж., діал. Домовленість про припинення ворожнечі. II м ирний а, е. 1) Прикм. до мир I 2). || Який відбувається в умовах миру, не порушується війною. || Який діє або використовується … Український тлумачний словник
нога — и/, ж. 1) Одна з двох нижніх кінцівок людини. || Одна з кінцівок деяких тварин і птахів. •• Зво/дитися на но/ги а) підростати, ставати дорослим, самостійним; б) одужувати, поправлятися після хвороби; в) (перен.) розвиваючись, досягати певного… … Український тлумачний словник
свій — своя/, своє/, займ. присв. 1) Який належить собі, який є у себе. || Стос. до себе. || у знач. ім. своє/, свого/, с. Те, що торкається безпосередньо себе, стосується себе. || Власт. собі. || Здійснюваний, виконуваний і т. ін. самою особою,… … Український тлумачний словник
мирний — I 1) (який відзначається згодою, відсутністю ворожнечі, війни, сварки); невоєнний (який характеризується відсутністю війни) 2) (схильний до злагоди, дружніх стосунків тощо), миролюбний; сумирний (сповнений покори, незлобивости); полюбовний (який… … Словник синонімів української мови