-
1 дрожь
1) дрижа (р. -жі) [Така мене вчора дрижа взяла], дрож (м. и, реже, ж. р.) (р. -жу и -жи), (чаще во множ. дрожі) [Перебіг дрож у нього по-за плечима (Франко). Щось мене дрожі беруть], (вульг.) дрижаки (р. -ків), дригота, дриготи (р. -гіт), здриги, дрижання [Все те обсипало її спину дрижанням (Неч.-Лев.)], тремтіння [По тілу пробігає тремтіння (Л. Укр.)]; (шутливо) циганський піт (р. поту) [Трусилось тіло, його циганський піт проймав (Греб.)]. Бросать в дрожь - морозити, брати з-за спини. Бросить в дрожь - морозом всипати. [Я чую крик - так мене морозом і всипало];2) (трель) тріль (р. тріли), бреніння.* * *тремті́ння, дрож, -у и -і; дриго́ти, -гот, дрижаки́, -кі́в -
2 дрожать
(4 e.) zittern, beben (от Р vor D; Т an D); schauern, schaudern; flackern; vibrieren; F bangen (за В um A); behüten ( над Т A); geizen (mit D); дрожать над копейкой F fig. jeden Pfennig umdrehen* * *дро́гнуть1. frieren, frösteln;2. pf. erzittern, erbeben; zusammenfahren, zusammenzucken; wanken, ins Wanken geraten; → дрожа́ть zittern, beben (от Р vor D; Т an D); schauern, schaudern; flackern; vibrieren; fam bangen (за В um A); behüten ( над Т A); geizen (mit D);дрожа́ть над копе́йкой fam fig. jeden Pfennig umdrehen* * *дрож|а́тьнпрх и перен zittern* * *v1) gener. erbeben, erzittern (vor D), flattern, fliegen, schwirren, schütteln, schüttern, sich schuckern, um (j-n, etw.) beben, wackeln, beben, schaudern (от холода), schauern, zittern, schlappern2) colloq. bubbern, bämmeln (от страха), puppern, schlottern, wabbeln, (vor) zittern (перед кем-л.), bibbern, quabbeln3) poet. bidmen4) eng. flackern, rattern5) phys. nachschwingen (о струне и т. п.)6) electr. vibrieren7) weld. schnarren8) pompous. erschaudern (от холода)9) mid.germ. bebbern, bebern10) low.germ. schuddern, tattern11) wood. wammern12) shipb. schlieren (о воздухе) -
3 дрожать
дрогнуть, задрожать тремтіти, затремтіти, дрижати, задрижати, труситися, затруситися, колотитися, заколотитися; (о слёзах, струнах) бреніти, забреніти; (сотрясаться) дриготіти (гал. дриголіти), задриготіти, движіти, задвижіти, двигтіти, задвигтіти, тіпатися, затіпатися, тіпнутися; (о свете) миг(о)тіти. [Тремтить душа моя і тіло (Самійл.). Сльози бреніли на очах (Грінч.). Губи в його почали нервово тіпатися (Грінч.). Аж земля двигтить. І движить земля, і стогне]. -ать подобно студенистому веществу - драгліти, дрягтіти. [Сало на їх так і дрягтить. Підборіддя м'яко драгліло за кожним словом]. -ать как в лихорадке - труситися, як на ножі, як в пропасниці. -ать так, что зуб на зуб не попадёт - зубами сікти (клацати, цокотіти), (вульг.) третяка вибивати. -ать от холода - тремтіти (труситися) з холоду, (шутл.) дрижаки їсти. Он дрожит от холода - дрожі (шутл. дрижаки) беруть його. См. Дрогнуть, Дрожь.* * * -
4 невольный
1) (несвободный) невільний, без волі. Гость - -ный человек, - где посадят, тут и сядет - гість - невільник: де посадять, там і сиди (Номис);2) (подневольный) підневільний, поневільний, приневільний, невільний, (вынужденный) силуваний, (принудительный) примусовий. -ный брак - поневільний (силуваний, примушений) шлюб; срв. Насильный. -ная работа - підневільна (приневільна, силувана, примусова) праця, праця з примусу;3) (действующий без намерения; непроизвольный) мимовільний, несамохітні[и]ий, (неумышленный) невмисний, ненавмисний, незумисний. [Свою мимовільну дрож він складав на змучене і ослаблене тіло (Франко). Мимовільна усмішка (Крим.). Несамохітний рух (Корол.). Невмисна хиба (Куліш). Моє становище незумисного підглядача здалося мені не зовсім зручним (Корол.)]. -ный вздох - мимовільне зідхання. -ная досада - мимовільна досада. -ный свидетель - мимовільний свідок.* * *1) неві́льний; ( случайный) мимові́льний\невольныйая ложь — неві́льна брехня́
\невольныйый свиде́тель — мимові́льний свідок
2) (непроизвольный) мимові́льний; ( бессознательный) несвідоми́й, позасвідо́мий\невольныйое движе́ние — мимові́льний (несвідо́мий, позасвідомий) рух
\невольныйый вздох — мимовільне зітха́ння
3) ( вынужденный) ви́мушений, мимові́льний\невольныйая поса́дка самолёта — ви́мушена (мимовільна) поса́дка літака́
-
5 приписывать
приписать1) приписувати, приписати, дописувати, дописати, (во множ.) поприписувати, подописувати що до чого. -сать несколько слов в чьём-л. письме - приписати, дописати, додати декілька слів у чиєму листі;2) (причислять по спискам кого, что куда, к чему) приписувати, приписати кого, що куди, до чого, записувати, записати кого, що до чого, кого в що, писати кого в що, приділяти, приділити кого, що куди, до чого, (во множ.) поприписувати кого що куди, до чого, позаписувати кого в що и до чого и т. д. [Ото- ж і поприписувано тих мандрованих та мертвого, щоб більше було людей (Грінч.). Приділили наше село вже до иншої волости (Чигир. п.)];3) кому или чему-н. что-н. - приписувати, приписати кому, чому що, надавати, надати кому чого и що, накидати, накинути кому що, (относить что к чему, на счёт чего) складати, скласти що на що, ставити, поставити на карб чому що, закарбувати що на що. [Обробку їх під заголовком «Іліяда» та «Одисея» приписано сліпому співцеві Гомерові (Єфр.). Нема в Садієвих писаннях того речення, яке накидає Садієві Пушкин (Крим.). Ідеалізує їх і надає їм такі нереальні ознаки (Крим.). Свою мимовільну дрож і тривогу він складав на змученнє і ослабленнє тіла (Франко). Макар не міг не помітити, що посувається він таки хутенько, і похопився закарбувати це на свою доброчинність (Корол.)]. Победу эту -вают его храбрости - перемогу цю приписують його хоробрості. Следует -сать это случаю, небрежности - треба це скласти на випадок, на недбалість. Приписанный -1) приписаний, дописаний;2) приписаний, записаний, приділений куди, до чого;3) приписаний, наданий кому, чому, накинутий кому, поставлений на карб чому, закарбований на що.* * *несов.; сов. - припис`атьприпи́сувати, приписа́ти и поприпи́сувати; ( дописывать) допи́сувати, дописа́ти и подопи́сувати -
6 трепет
тре́пет, -у; ( трепетание) тріпоті́ння, тріпота́ння, трепета́ння; ( дрожь) тремті́ння, дрож, -у и -і, дрижа́ння -
7 дрожжи
только мн. дрож, тхьацу гъэтэдж, тэджэпсхалъхь -
8 дрожать
несов.1. ларзидан, ларза хӯрдан; дрожать всем телом тамоми баданро ларза гирифтан; дрожать от холода аз сармо ларзидан // (о свете, огне) йилт-йилт (милт-милт) кардан; в лампе дрожйт язычок пламени забонаи шӯълаи чароғ милт-милт мекунад // (о голосе) ларзидан; голос дрож ал от волнения овоз аз ҳаяҷон меларзид2. перед кем-чем и без доп. переи. дар тарс будаи, тарси-дан, ваҳмидан, ба даҳшат афтодан; все дрожат перед ним ҳама аз вай метарсанд // за кого-что, над кем-чем хавотир кашидан, ғам хӯрдан; дрожатьза свою жизнь ғами ҷони худро хӯрдан; дар ғами ҷони худ будан; дрожать за своих детей аз ваҷҳи бачагони худ хавотир кашидан // над чем перен. рост истодан, тин болои тин мондан; дрожать над каждой копейкой ба болои як тин рост истодан; ҳар тинро туф карда тугун карда мондан
См. также в других словарях:
дрож — 1 іменник чоловічого роду розм. дрож 2 іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
дрож. — дрож. дрожжевой завод Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
дрож — розм. дріж, дро/жу, ч. і дро/жі, ж. Судорожне тремтіння тіла від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. || Хитання, коливання чого небудь. Кидати в дрож … Український тлумачний словник
дрож. — дрожжевой завод … Словарь сокращений русского языка
дрожание — дрож/а/ни/е [й/э] … Морфемно-орфографический словарь
дрожать — дрож/а/ть … Морфемно-орфографический словарь
дрожалка — дрож алка, и, род. п. мн. ч. лок (гриб) … Русский орфографический словарь
дрожание — дрож ание, я … Русский орфографический словарь
дрожательный — дрож ательный … Русский орфографический словарь
дрожать — дрож ать, ж у, ж ит … Русский орфографический словарь
дрожательный — дрож/а/тельн/ый … Морфемно-орфографический словарь
