дрантивий

поганий, паскудний, ледачий, кепський, (зап.) дрантивий [Я вас дрантивих різками виперіщу! (М. Левиц.)], (редко) дранний, (гнусный) плюгавий [Млява і плюгава в роботі (Кониськ.)], невірний [Невірного кожуха маю - і трошки не гріє. Горох дуже невірний, геть червивий (Звиног.)], хирющий, собарний. [Це такий собарний хлопець, що й батько од його одкинувсь (Звиног.)]. Дрянной человек, -ная женщина - поганець (р. -нця), поганка, паскуда (общ.); срв. Дрянь 2.

* * *

изорвать

I. 1) дерти, подерти, драти, подрати, роздирати, роздерти, (на клочки) шматувати, пошматувати, (о мн.) порозривати, подерти, пороздирати. [Сад вирубали, книжки синів подерли (Коцюб.). Коралів не порвала (Метл.). В одній сорочці, та й ту табунники пошматували (Д. Марков.)]. Собака -ла (человека, одежду) - собака порвав (людину, одежу). [Оцей собака мене вчора порвав (Звин.)]. -вать на себе одежду обо что- нб. - пошарпатися об що, на чому. [Пошарпався ввесь об шипшину (Котл.)]. -рвал всё на себе - усе на собі подер;

2) (из чьих рук) видирати, видерти, вихоплювати, вихопити в кого, (зап.) кому. Изорванный - роздертий, дертий, драний, подертий, пошматований. -ный зипун - подерта, драна свита. -ная одежда - подерта одіж, дранка. -ный в клочья, изветшалый - дрантивий. [У дрантивих наметах своїх весь Ізраїль дрімає (Франко). Дрантива свита (Сл. Гр.)]. -ться - дертися, подертися, бути подертим и т. д.

II. Изрывать, изрыть -

1) рити (рию, риєш), порити, зривати, зрити, скопувати, скопати, (заровненную землю) пороти, попороти (землю, стежку), (о мн.) порити, позривати, поскопувати, попороти; (слегка) копирсати, покопирсати, сколупувати, сколупати, подзюбати. [Ще прождавши дві годині, ізрив землю по коліні (Пісня)];

2) (норами, ходами) кротити, покротити, норити, понорити. Изрытый - зритий, скопаний, попоротий, покопирсаний, сколупаний, подзюбаний, понорений. -тый оспой - подзюбаний, дзюба, дзюбатий, таранкуватий. -тое морщинами лицо - покопане, пооране зморшками лице. -ться - ритися, поритися, бути поритим и т. д.

* * *

1) зрива́ти, зри́ти (зри́ю, зри́єш) и пори́ти; ( искапывать) ско́пувати и копа́ти, скопа́ти и мног. поско́пувати, сов. покопа́ти; (перерывать вещи, бумаги) перерива́ти, перери́ти; (сов.: о морщинах) зора́ти

2) ( выкапывать) уст. вико́пувати, ви́копати

и Лохмотья лахміття, лахмаття, хламіття (-ття), лахи (-хів) и (редко, гал.) лах (- ху), лахмани (-нів), лахмання (-ння), лати (р. лат), дрантя (-тя), рам'я (-м'я), руб'я (-б'я), хвантя (-тя), риззя, (-ззя), (гал.) фурфантя (-тя); ум. лахміттячко, дрантячко и т. п. [Дівчинка малесенька в лахмітті якомусь (Тесл.). На ній якесь лахмаття (Звин.). Лежать на великому гуртовому полу серед брудного хламіття (Грінч.). У таких лахах ходив, що й глянути гидко (Проскурівщ.). Доки ще ти в цих лахманах ходитимеш? (Київщ.). На вбогому лати, на багачі шати (Грінч.). Яка там свита? дрантя саме (Канівщ.). Які худі! в якому рам'ю! (Куліш). Старець труситься в дірявому риззі (Г. Барв.)]. Состоящий из -тьев, в -тьях (об одежде) - дрантивий, лахматний, лахмануватий; (рубище) дранка, лахманина, шарпанина. [Одежа на йому дрантива (лахманувата) (М. Грінч.). Одягнені вони були вбого, в якісь дранки (Крим.)]. Ходить в -тьях - ходити в лахмітті, в дранті и т. п.; дрантям (риззям, руб'ям) трясти, трусити; голим тілом (голою спиною) світити. [Треба прясти, щоб руб'ям не трясти (Борзенщ.). Мерзне в лихій одежині та світить голим тілом (Єфр.)].