доріжка

См. также в других словарях:

• доріжка — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• доріжка — и, ж. 1) Зменш. пестл. до дорога 1). 2) Штучно створена вузька дорога (у парках, садах і т. ін.). 3) Вузький, довгий килим або товста тканина такої самої форми, що використовується як постілка. || Вузька довга смуга з тканини, мережива і т. ін.,… …   Український тлумачний словник

• доріжка — [доур’і/жка] жкие, д. і м. р і/з ц і, р. мн. жок …   Орфоепічний словник української мови

• доріжка — 1. Вузький шлях у парку для прогулянок. 2. Проміжок між канелюрами на фусту іонічної, корінфської чи іншої подібної колони. Відзначала основну поверхню колони, розмір між нижніми Д. визначався як діаметр, який слугував модулем при побудові… …   Архітектура і монументальне мистецтво

• доріжка — I (вузький довгий килим, який стелять на підлогу), постілка, хідник II ▶ див. алея, стежка 1) …   Словник синонімів української мови

• доріжечка — и, ж. Зменш. пестл. до доріжка 1) …   Український тлумачний словник

• стежка — и, ж. 1) Доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми. || Смуга, слід, що залишається після. •• Заступа/ти сте/жку кому а) не давати кому небудь місця для проходу; б) бути, ставати на перешкоді кому небудь. 2) рідко. Те… …   Український тлумачний словник

• трек — у, ч. 1) Спортивна споруда, призначена для проведення велосипедних (іноді мотоциклетних) гонок. 2) Слід, що його залишає заряджена частинка в речовині. 3) муз. Доріжка фонограми, а також сама фонограма. 4) В обчислювальній техніці – концентрична… …   Український тлумачний словник

• плай — Плай: гірська стежка [1;2;18,51,IV,XIII] гірська стежка, доріжка [VI] гірська стежка, дорога; галявина серед лісу в горах [52] стежка в горах [V] стежка, доріжка в горах [III] широка лісова стежка в горах [X] широка лісова стежка в горах; поляна… …   Толковый украинский словарь

• кегельбан — у, ч. Дерев яна доріжка для гри в кеглі, а також спеціальне приміщення з такою доріжкою …   Український тлумачний словник

• спідвей — ю, ч. 1) Дорога для руху з великою швидкістю; автострада. 2) Доріжка для мотоциклетних змагань. || Швидкісні мотогонки на гаревих треках, а також на льодовій доріжці стадіону, земляному і трав яному треках …   Український тлумачний словник