-
1 доручати
= доручити1) ( покладати на когось виконання) to charge ( with), to commission ( with); to entrust ( with)2) ( віддавати у розпорядження) to entrust (to) -
2 доручати
attorn, commit, consign, entrust -
3 доручати
= доручи́типоруча́ть, поручи́ть; препоруча́ть, препоручи́ть; ( выдавать кому доверенность) доверя́ть, дове́рить; ( оставлять на попечение) прика́зывать, приказа́ть -
4 доручати
doruczatyдієсл. -
5 доручати
დავალება; დაბარება -
6 доручати заступництву феодала
( когось) commendУкраїнсько-англійський юридичний словник > доручати заступництву феодала
-
7 доручати комітету
Українсько-англійський юридичний словник > доручати комітету
-
8 доручати піклуванню
Українсько-англійський юридичний словник > доручати піклуванню
-
9 доручати розслідування
Українсько-англійський юридичний словник > доручати розслідування
-
10 доручити
= доручати -
11 довіряти
= довірити1) тк. недок. ( вірити комусь) to trust (smb.), to confide (in smb.); ( вірити чомусь) to give credence (to smth.)не довіряти комусь — to distrust smb.
не довіряти чомусь — to give no credence to smth.
2) ( доручати) to entrust (to), to commit (to)довіряти комусь щось — to entrust one with smth., to commit ( to entrust) smth. to one
-
12 доручення
с1) (наказ, розпорядження) order, commission, procuratory; ( дрібне) errand; ( дипломатичне) missionдавати доручення — див. доручати 1)
2) ( довіреність) warrant, power of attorneyдоручення на ім'я… — power of attorney ( warrant) in the name of…
за дорученням — by power of attorney; by proxy (скор. на письмі p.proc, p.pro., p.p.)
-
13 покладати
= покластипокладати доручення на когось — to entrust smb. with a task
покладати надії — to set ( to rest) one's hopes (on), to repose one's hopes (in), to repose ( to put) trust (in)
покладати відповідальність на когось за щось — to make smb. responsible for smth.
покласти кінець — to put an end (to)
покладати провину на когось — to lay the blame at smb.'s door; to lay the blame on smb.
-
14 доручити
см. доручатипоручи́ть; препоручи́ть; ( выдавать доверенность) дове́рить; ( оставлять на попечение) приказа́ть
См. также в других словарях:
доручати — а/ю, а/єш, недок., доручи/ти, ручу/, ру/чиш, док., перех., також з інфін., кому, чому. Покладати на когось виконання чого небудь. || Віддавати кого , що небудь у повне розпорядження когось … Український тлумачний словник
доручати — доручити (кому виконання чогось), покладати, покласти (на кого); довіряти, довірити, повіряти, повірити (особливо важливу роботу, обов язки); покидати, покинути, полишати, полишити (кого що на кого від їжджаючи, залишаючи) … Словник синонімів української мови
доручати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
доручати — ручам, ручаш, Ол. [1.] Вручати, передавати щось до рук. [2.] Поручати виконати певне завдання … Словник лемківскої говірки
воміняти — доручати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
злецити — доручати, довіряти, доручити, звеліти, наказати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
передоручати — а/ю, а/єш, недок., передоручи/ти, учу/, у/чиш, док., перех. 1) Доручати іншому виконання того, що повинен був виконати сам. || Доручати, довіряти охорону кого , чого небудь, турботи, піклування про когось, щось, догляд за кимось, чимось іншій… … Український тлумачний словник
веліти — лю/, ли/ш, недок. і док. 1) Давати розпорядження, наказувати. || Прохати, доручати зробити що небудь. || із запереч. не. Забороняти, не дозволяти. 2) перен. Вимагати, вважаючи правильним … Український тлумачний словник
довіряти — я/ю, я/єш, недок., дові/рити, рю, риш, док. 1) неперех., кому, чому. Вірити кому , чому небудь, покладатися на кого , що небудь. 2) перех. Виявляти довір я, доручати, передавати кому небудь когось, щось. 3) перех. Ділитися з ким небудь своїми… … Український тлумачний словник
доручання — я, с. Дія за знач. доручати … Український тлумачний словник
доручення — я, с. 1) Дія за знач. доручати, доручити. || Справа, доручена кому небудь; завдання. 2) Документ, що дає кому небудь право діяти від імені особи, яка видала цей документ; довіреність. •• Інка/сове дору/чення платіжна вимога, яка складається та… … Український тлумачний словник
