Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

дополн.

  • 1 дополн. информация об основных выплатах

    SAP. additional basic pay information

    Универсальный русско-английский словарь > дополн. информация об основных выплатах

  • 2 терпеть

    несов.
    1) сов. потерпе́ть, вы́терпеть быть терпеливым gedúldig sein, обладать терпением Gedúld háben er hat Gedúld, hátte Gedúld, hat Gedúld gehábt, sich gedúlden (h); вынести (часто с отрицанием) áushalten können kónnte áushalten, hat áushalten können

    Он уме́ет терпе́ть. — Er ist gedúldig. / Er hat Gedúld. / Er kann sich gedúlden.

    Потерпи́, сейча́с боль пройдёт. — Sei gedúldig [Háb(e) Gedúld, gedúlde dich], bald geht der Schmerz vorüber.

    Тебе́ придётся потерпе́ть, пока́ ничего́ нельзя́ измени́ть. — Du musst gedúldig sein [Gedúld háben, musst dich gedúlden], vorläufig lässt sich nichts ändern.

    Я до́лго терпе́л и не говори́л ему́ об э́том. — Ich hábe lánge geschwíegen und ihm kein Wort darüber geságt.

    Пото́м я не вы́терпел и все рассказа́л ему́. — Dann hábe ich es nicht áushalten können und ihm álles erzählt.

    Вре́мя ещё те́рпит. — Es hat (noch) Zeit. / Die Zeit drängt nicht.

    Вре́мя не те́рпит. — Die Zeit drängt.

    2) сов. вы́терпеть и стерпе́ть стойко переносить что-л. ertrágen er erträgt, ertrúg, hat ertrágen что-л. A; с отриц. не вы́терпеть, не стерпе́ть nicht ertragen können , nicht áushalten können что-л. A (при всех эквивалентах дополн. обязательно)

    Мне ра́ньше не приходи́лось терпе́ть таку́ю боль. — Ich hábe noch nie sólche Schmérzen ertrágen [áushalten] müssen.

    Ма́льчик не вы́терпел бо́ли и запла́кал. — Der Júnge kónnte den Schmerz nicht ertrágen [nicht áushalten] und begánn zu wéinen.

    Ей приходи́лось терпе́ть от него́ мно́го оби́д. — Sie músste víele Beléidigungen von ihm ertrágen.

    3) тк. несов. терпе́ть испытывать (голод, нужду и др.) léiden litt, hat gelítten что-л. A (дополн. обязательно)

    терпе́ть нужду́, го́лод — Not, Húnger léiden

    В войну́ им приходи́лось терпе́ть мно́го лише́ний. — Im Krieg háben sie víeles entbéhren müssen.

    4) сов. потерпе́ть поражение, убытки erléiden erlítt, hat erlítten что-л. A (дополн. обязательно); неудачу éinen Mísserfolg háben er hat éinen Mísserfolg, hátte éinen Mísserfolg, hat éinen Mísserfolg gehábt

    терпе́ть больши́е убы́тки — schwére Éinbußen erléiden

    Кома́нда те́рпит одно́ пораже́ние за други́м. — Die Mánnschaft erléidet éine Níederlage nach der ánderen.

    Он потерпе́л неуда́чу со свои́м о́пытом. — Er hátte mit séinem Versúch éinen Mísserfolg.

    5) сов. потерпе́ть мириться с чем-л., выносить что-л. dúlden (h) что-л. A (дополн. обязательно); sich (D) gefállen lássen er lässt sich gefállen, ließ sich gefállen, hat sich gefállen lássen что-л. A (дополн. обязательно, часто с отриц.)

    Он не те́рпит возраже́ний. — Er dúldet kéine Wíderrede.

    Мне приходи́лось терпе́ть э́ту гру́бость. — Ich músste mir díese Gróbheit gefállen lássen. / Ich músste díese Gróbheit dúlden.

    Я э́того не потерплю́. — Ich lásse mir das nicht gefállen. / Ich dúlde das nicht. / Ich wérde das nicht dúlden.

    6) с отрицан. - не любить кого / что-л. nicht léiden können er kann nicht léiden, hat nicht léiden können кого / что-л. A

    Я его́ терпе́ть не могу́. — Ich kann ihn nicht léiden.

    Я терпе́ть не могу́, когда́ лгут. — Ich kann (es) nicht léiden, wenn man lügt. / Ich kann das Lügen nicht léiden.

    Русско-немецкий учебный словарь > терпеть

  • 3 кончать

    несов.; сов. ко́нчить
    1) fértig sein er ist fértig, war fértig, ist fértig gewésen что л. (делать) → mit D, beénden (h) что л. A (дополн. обязательно); schlíeßen schloss, hat geschlóssen что л. A (дополн. обязательно); завершать zum Schluss kómmen kam zum Schluss, ist zum Schluss gekómmen

    К двум часа́м я уже́ ко́нчила убо́рку кварти́ры [убира́ть кварти́ру]. — Gégen zwei Uhr war ich mit dem Sáubermachen der Wóhnung fértig.

    Ты уже́ ко́н-чил де́лать уро́ки? — Bist du mit den Háusaufgaben schon fértig?

    Подожди́, я ещё не ко́нчил писа́ть письмо́. — Wárte, ich bin mit dem Brief noch nicht fértig / Warte, ich hábe den Brief noch nicht fértig geschríeben [noch nicht beéndet].

    Когда́ он ко́нчил говори́ть, все гро́мко зааплоди́ровали. — Als er séine Réde beéndet [geschlóssen] hátte, klátschten álle laut Béifall.

    Конча́йте, ско́ро звоно́к! (слова учителя) — Kommt zum Schluss, bald läutet es!

    2) переставать áuf|hören (h) что л. делать zu + Infinitiv, тж. → mit D

    Конча́йте спо́рить! — Hört zu stréiten áuf! / Hört auf zu stréiten! / Hört mit éurem Streit áuf!

    Мы ко́нчили игра́ть и пошли́ обе́дать. — Wir hörten zu spíelen áuf [hörten auf zu spíelen, hörten mit dem Spiel áuf] und gíngen éssen.

    3) завершать что л. чем л. schlíeßen что л. A, чем л. → mit D

    Он ко́нчил письмо́ таки́ми слова́ми... — Er schloss den Brief mit den Wórten...

    4) учебное заведение beénden что л. A (дополн. обязательно); книжн. absolvíeren [-v-] (h) что л. A (дополн. обязательно); в в немецкоязычных странах гимназию, школу со сдачей выпускных экзаменов das Abitúr máchen (h)

    Когда́ вы ко́нчили университе́т? — Wann háben Sie die Universität beéndet [absolvíert]?

    В э́том году́ он кончае́т шко́лу. — In díesem Jahr macht er das Abitúr. / In díesem Jahr beéndet [verlässt] er die Schúle. см. тж. заканчивать и оканчивать

    Русско-немецкий учебный словарь > кончать

  • 4 лечить

    несов.; сов. вы́лечить
    1) тк. несов. лечи́ть о враче, медицинском обслуживании кого-л. behandeln (h) кого-л. A (дополн. обязательно).

    Како́й врач вас ле́чит? — Wélcher Arzt behándelt Sie? / Von wélchem Arzt wérden Sie behándelt?

    2) что-л. (зубы, глаза и др.) у какого-л. врача-специалиста sich (D) behándeln lássen er lässt sich behándeln, ließ sich behándeln, hat sich behándeln lassen что-л. A (дополн. обязательно), у кого-л. von D

    Я всегда́ лечу́ зу́бы у э́того врача́, в э́той поликли́нике. — Ich lásse mir méine Zähne, ímmer von díesem Arzt, in diéser Póliklinik behándeln.

    3) применять средства, меры для излечения тк. несов. лечи́ть behándeln кого / что-л. A (дополн. обязательно), чем л. → mit D; сов. вы́лечить héilen (h) кого / что л. A, чем л. → mit D, от чего л. von D; в повседн. речи тж. áus|kurieren (h) кого / что л. A, чем л. → mit D

    лечи́ть кого́ л., каку́ю л. боле́знь но́вым лека́рством — jmdn., éine Kránkheit mit éinem néuen Medikamént behándeln

    Он вы́лечил ребёнка от тяжёлой боле́зни. — Er hat das Kind von der schwéren Kránkheit gehéilt. / Er hat die schwére Kránkheit des Kíndes áuskuriert.

    Чем ты вы́лечил свой ка́шель? — Womít hast du déinen Hústen áuskuriert [gehéilt]?

    Русско-немецкий учебный словарь > лечить

  • 5 осматривать

    несов.; сов. осмотре́ть
    1) выставку, город и др. besíchtigen (h) что л. A (дополн. обязательно)

    осма́тривать го́род, вы́ставку, музе́и — die Stadt, éine Áusstellung, Muséen besíchtigen

    2) больного untersúchen (h) кого л. A (дополн. обязательно)

    Врач до́лго и внима́тельно меня́ осма́тривал. — Der Arzt hat mich lánge und sórgfältig untersúcht.

    3) рассматривать sich (D) ánsehen er sieht sich án, sah sich án, hat sich ángesehen, ánsehen , betráchten (h) кого л. / что л. A (при всех эквивалентах дополн. обязательно)

    Я о́чень внима́тельно, со всех сторо́н осмотре́л коро́бку. — Ich hábe mir die Scháchtel sehr áufmerksam, von állen Séiten ángesehen. / Ich hábe die Scháchtel sehr áufmerksam, von állen Séiten betráchtet.

    Русско-немецкий учебный словарь > осматривать

  • 6 отвечать

    несов.; сов. отве́тить
    1) сказать, написать в ответ ántworten (h) кому л. D, на что л. auf A; beántworten (h) кому л. D, на что л. A (дополн., указывающее на что именно отвечают - письмо, вопрос и др., обязательно); сказать в ответ, возразить erwídern (h) кому л. D, на что л. auf A

    Он отве́тил (нам) ве́жливо, хо́лодно. — Er ántwortete (uns) höflich, kühl.

    К сожале́нию, я не могу́ отве́тить на ваш вопро́с. — Léider kann ich Íhre Fráge nicht beántworten [auf Íhre Fráge nicht ántworten].

    Что он тебе́ на э́то отве́тил? — Was hat er dir daráuf geántwortet [erwídert]?

    Он отве́тил, что он с э́тим не согла́сен. — Er ántwortete [erwíderte], dass er damít nicht éinverstanden ist.

    2) реагировать на что л. ántworten на что-л. auf A, чем-л. → mit D, beántworten на что-л. A, чем л. → mit D

    Рабо́чие отве́тили на э́то забасто́вкой. — Die Árbeiter ántworteten daráuf [beántworteten das] mit éinem Streik.

    3) на уроке ántworten ; наизусть áuf|sagen (h) что л. A (дополн. обязательно)

    Он вчера́ хорошо́ отвеча́л на уро́ке геогра́фии. — Er hat géstern in der Geographíestunde gut geántwortet.

    Он хорошо́ отве́тил стихотворе́ние. — Er hat das Gedícht gut áufgesagt.

    4) тк. несов. отвеча́ть нести ответственность verántwortlich sein, die Verántwortung trágen er trägt die Verántwortung, trug die Verántwortung, hat die Verántwortung getrágen за что / кого л. für A

    Я отвеча́ю за э́ту рабо́ту. — Ich bin für díese Árbeit verántwortlich. / Ich tráge [hábe] für díese Árbeit die Verántwortung.

    5) понести наказание за что л. verántworten (h) за что л. A (дополн. обязательно)

    Ты ещё отве́тишь за э́ти слова́. — Du wirst díese Wórte noch verántworten müssen.

    Русско-немецкий учебный словарь > отвечать

  • 7 близкий

    1) nah näher, der nächste, am nächsten; о расстоянии, пути тж. kurz kürzer, der kürzeste, am kürzesten

    бли́зкий уда́р гро́ма — ein náher Dónnerschlag

    иска́ть са́мый бли́зкий путь — den kürzesten [nächsten] Weg súchen

    Э́та доро́га бли́же. — Díeser Wer ist kürzer.

    2) о времени náh(e), скорый тж. báldig

    бли́зкий отъе́зд — die náhe [báldige] Ábreise

    Бли́зок день, когда́ мы встре́тимся. — Der Tag ist náhe, an dém wir uns tréffen.

    3) о родственниках, друзьях, отношениях - общего эквивалента нет; о родственнике nah; о кругах, людях и др. náhe stehend кому / чему л. D (дополн. обязательно); в знач. сказ. бли́зок переводится тж. словосочетанием náhe stehen stand náhe, hat náhe gestanden кому л. D (дополн. обязательно)

    мой бли́зкий ро́дственник — ein náher Verwándter von mir

    на́ши са́мые бли́зкие ро́дственники — Únsere nächsten Ángehörigen [Verwándten]

    Он пригласи́л свои́х бли́зких друзе́й. — Er lud séine ihm náhe stehenden Fréunde éin.

    Э́тот челове́к мне бли́зок. — Díeser Mensch steht mir náhe.

    Э́то бли́зкие нам лю́ди. — Das sind Ménschen, die uns náhe stehen.

    Он мо́й са́мый бли́зкий друг. — Er ist mein éngster Freund. см. тж. ближайший

    Русско-немецкий учебный словарь > близкий

  • 8 владеть

    несов.
    1) иметь besítzen besáß, hat beséssen чем л. A (дополн. обязательно)

    Он владе́л больши́м состоя́нием. — Er besáß ein gróßes Vermögen.

    Э́тими острова́ми ра́ньше владе́ла Испа́ния. — Díese ínseln wáren früher spánischer Besítz.

    2) иностранным языком, техникой игры на каком-л. инструменте и др. beherschen (h) чем-л.A (дополн. обязательно)

    Он владе́ет тремя́ иностра́нными языка́ми. — Er behérrscht drei Frémdsprachen.

    Он о́чень хорошо́, в соверше́нстве [блестя́ще], нева́жно, ещё пло́хо владе́ет неме́цким языко́м. — Er behérrscht sehr gut, perfékt, mäßig, noch nicht gut Deutsch.

    владе́ть собо́й — sich behérrschen

    Он не уме́ет владе́ть собо́й. — Er kann sich nicht behérrschen.

    Русско-немецкий учебный словарь > владеть

  • 9 внимание

    1) в разн. знач. die Áufmerksamkeit =, тк. ед. ч.

    уделя́ть де́тям, э́той пробле́ме бо́льше внима́ния — den Kíndern, díesem Problém mehr Áufmerksamkeit schénken

    внима́ние! — Áchtung!

    Благодарю́ за внима́ние! — Ich dánke für íhre Áufmerksamkeit.

    Обраща́ть, обрати́ть внима́ние на кого / что л. — заметить, выделить, заинтересоваться áufmerksam wérden на кого / что л. auf A; обыкн. с отрицанием

    не обраща́ть внима́ния тж. — nicht beáchten на кого / что л. A (дополн. обязательно):

    Все сра́зу обрати́ли на него́ внима́ние. — Álle wúrden auf ihn áufmerksam. / Er fiel állen sofórt áuf.

    Никто́ не обраща́л на него́ внима́ния. — Níemand beáchtete ihn. / Níemand áchtete auf ihn.

    2) сосредоточить внимание на каком л. явлении - обыкн. в рекомендациях beáchten на что / кого л. A (дополн. обязательно), áchten на что / кого л. auf A

    Обрати́те внима́ние на ударе́ние в э́том сло́ве. — Beáchtet die Betónung in díesem Wort. / Áchtet auf die Betónung in díesem Wort.

    3) обрати́ть чьё-л. внима́ние áufmerksam máchen кого л. A, на кого / что л. auf A

    Я хочу́ обрати́ть на э́то ва́ше внима́ние. — Ich möchte Sie daráuf áufmerksam máchen.

    Русско-немецкий учебный словарь > внимание

  • 10 опаздывать

    несов.; сов. опозда́ть zu spät kómmen kam zu spät, ist zu spät gekómmen на сколько A или um A, sich verspäten (h) на сколько um A; на поезд, автобус и др. verpássen (h) на что л. A (дополн. обязательно); не успеть на поезд и др. nicht erréichen (h) на что л. A (дополн. обязательно)

    Он никогда́ не опа́здывает. — Er kommt nie zu spät. / Er verspätet sich nie.

    Он опозда́л в теа́тр, к обе́ду, на заня́тия, на рабо́ту. — Er ist ins Theáter, zum Míttagessen, zum Únterricht, zur Árbeit zu spät gekómmen. / Er hat sich ins Theáter, zum Míttagessen, zur Árbeit verspätet.

    Он опозда́л на пять мину́т. — Er ist (um) fünf Minúten zu spät gekómmen. / Er hat sich um fünf Minúten verspätet.

    Он опозда́л на по́езд. — Er hat den Zug verpásst [nicht erréicht].

    Извини́те, я немно́го опозда́л. — Entschúldigen Sie bítte mein Zu spät Kommen. / Entschúldigen Sie bítte, ich hábe mich étwas verspätet.

    По́езд опа́здывает на де́сять мину́т. — Der Zug hat zehn Minúten Verspätung.

    Русско-немецкий учебный словарь > опаздывать

  • 11 отказываться

    несов.; сов. отказа́ться
    1) ответить отказом áb|lehnen (h) от чего л. A (дополн. обязательно) что л. (с)делать zu + Infinitiv; ábschlagen er schlägt áb, schlug áb, hat ábgeschlagen от чего л. A (дополн. обязательно)

    Мы пригласи́ли его́ в теа́тр, но он ве́жливо отказа́лся. — Wir lúden ihn ins Theáter éin, er léhnte áber die Éinladung höflich áb.

    Почему́ ты отка́зываешься от мое́й по́мощи? — Warúm lehnst [schlägst] du méine Hílfe áb?

    Вы не отка́жетесь от ча́шки ча́я? — Éine Tásse Tee wérden Sie wohl nicht ábschlagen [áblehnen]?

    Он отказа́лся сыгра́ть со мно́й па́ртию в ша́хматы. — Er léhnte es áb, mit mir éine Partíe Schach zu spíelen.

    2) от возможности иметь, получить, сделать что л. verzíchten (h) от чего л. → Auf A; оставить (планы, надежды), бросить (привычку) áufgeben er gibt áuf, gab áuf, hat áufgegeben от чего л. A

    Ему́ пришло́сь отказа́ться от пое́здки, от э́того удово́льствия. — Er músste auf die Réise, auf díeses Vergnügen verzíchten.

    Нам придётся отказа́ться от своего́ пла́на. — Wir müssen auf Únser Vórhaben verzíchten. / Wir müssen Únser Vórhaben áufgeben.

    Он отказа́лся от свои́х ста́рых привы́чек. — Er hat séine álten Gewóhnheiten áufgegeben.

    3) о категорическом отказе выполнить что л. verwéigern (h) что л. сде́лать A отглагольного существ. в знак протеста sich wéigern (h) что л. сделать zu + Infinitiv

    Он отказа́лся дава́ть показа́ния. — Er verwéigerte die Áussage. / Er wéigerte sich áuszusagen.

    Он отказа́лся вы́полнить прика́з. — Er wéigerte sich, den Beféhl áuszuführen.

    Порто́вые рабо́чие отка́зываются разгружа́ть суда́. — Die Háfenarbeiter wéigern sich, die Schíffsladungen zu löschen.

    4) отречься от принципов, убеждений и др. sich lós|sagen (h) от чего л. von D; от своих слов zurücknehmen er nimmt zurück, nahm zurück, hat zurückgenommen от чего л. A

    Он отказа́лся от свои́х при́нципов. — Er hat sich von séinen Prinzípi|en lósgesagt.

    Я не отка́зываюсь от свои́х слов. — Ich néhme méine Wórte nicht zurück.

    Русско-немецкий учебный словарь > отказываться

  • 12 поступать

    несов.; сов. поступи́ть
    1) действовать hándeln (h); делать тж. tun er tut, tat, hat getán, máchen (h)

    Он поступи́л пра́вильно, че́стно, как настоя́щий друг. — Er hat ríchtig, éhrlich, als ein wáhrer Freund gehándelt.

    Настоя́щий друг так не посту́пит. — Ein ríchtiger Freund tut [macht] so étwas nicht.

    Я не зна́ю, как мне поступи́ть в э́том слу́чае. — Ich weiß nicht, was ich in díesem Fall ánfangen [máchen, tun] soll.

    Поступа́й как знае́шь. — Tu [mach], was [wie] du willst. / Tu, was du nicht lássen kannst.

    2) обходиться как л. с кем л. behándeln (h) с кем л. A (дополн. обязательно); обходиться úmgehen ging úm, ist úmgegangen с кем л. mit D (дополн. обязательно)

    Так с друзья́ми не поступа́ют. — So behándelt man séine Fréunde nicht. / So geht man mit séinen Fréunden nicht úm.

    С ним поступи́ли несправедли́во. — Man hat ihn úngerecht behándelt. / Man ist mit ihm úngerecht úmgegangen.

    3) на работу, учиться - общего эквивалента нет; пойти работать, учиться в университет géhen ging, ist gegángen; подавать заявление, предлагать свою кандидатуру в качестве рабочего, сотрудника, студента sich bewérben er bewírbt sich, bewárb sich, hat sich bewórben кем л. A ls N (без артикля); записаться на курсы sich án|melden (h) на какие л. курсы → zu D; в школу, класс kómmen kam, ist gekómmen; начать работать на новой работе, в новой должности án|treten er tritt án, trat án, hat ángetreten на (на работу, на должность) A

    Он собира́ется поступа́ть в университе́т. — Er will an die Universität géhen.

    Мно́гие выпускники́ шко́лы поступа́ют на э́тот заво́д. — Víele Schúlabgänger géhen in díesen Betríeb.

    Мой брат гото́вится к экза́менам, он поступа́ет в университе́т. — Mein Brúder beréitet sich auf die Prüfungen vór, er hat sich für ein Stúdium [um éinen Stúdienplatz] an der Universität bewórben.

    Ты мог бы поступи́ть на э́тот заво́д, на э́ту фи́рму инжене́ром. — Du könntest dich in díesem Betríeb, bei díeser Fírma als Ingeniéur [-ʒe-] bewérben.

    Он хо́чет поступа́ть на э́ти ку́рсы. — Er möchte sich zu díesem Léhrgang ánmelden.

    Шести́ лет он поступи́л в шко́лу. — Mit sechs Jáhren kam er in die Schúle.

    В восемна́дцать лет он поступи́л на заво́д. — Mit áchtzehn Jáhren begánn er in éinem Betríeb zu árbeiten.

    Он поступи́л на но́вую рабо́ту, на другу́ю до́лжность. — Er trat éine néue Árbeit, éine ándere Stéllung án.

    Он поступи́л продавцо́м в кни́жный магази́н. — Er wúrde Verkäufer in éiner Búchhandlung.

    Он поступи́л в университе́т. — Er begánn an der Universität zu studíeren. / Er begánn mit dem Stúdium an der Universität.

    В э́том году́ в наш университе́т поступи́ло (зачислено) сто челове́к. — Díeses Jahr wúrden an únserer Universität húndert Studénten immatrikulíert.

    4) о почте, сообщениях, товарах éingehen ging éin, ist éingegangen; éintreffen das trifft éin, traf éin, ist éingetroffen куда л. → wo D

    В реда́кцию поступи́ло мно́го пи́сем от чита́телей. — In der Redaktión sind víele Léserbriefe éingegangen [éingetroffen].

    То́лько что поступи́ло сообще́ние о том, что… — Soében ist die Méldung éingegangen [éingetroffen], dass…

    По́чта ещё не поступа́ла. — Die Post ist noch nicht éingegangen [éingetroffen].

    Сего́дня поступи́ли но́вые това́ры. — Héute sind néue Wáren éingetroffen.

    Русско-немецкий учебный словарь > поступать

  • 13 базовый капитал

    1) Geology: (1-го уровня) common equity (долларовый экв. совокупной инвестиции держателей обыкновенных акций в компанию, в т.ч., общая стоимость обыкн. акций + нераспред. прибыль + дополн. оплаченный акцион. капитал)
    2) Economy: core equity
    3) Business: base capital
    4) EBRD: core capital

    Универсальный русско-английский словарь > базовый капитал

  • 14 базовый капитал (1-го уровня)

    Geology: common equity (долларовый экв. совокупной инвестиции держателей обыкновенных акций в компанию, в т.ч., общая стоимость обыкн. акций + нераспред. прибыль + дополн. оплаченный акцион. капитал)

    Универсальный русско-английский словарь > базовый капитал (1-го уровня)

  • 15 замыкание

    1) General subject: closing, fastening, lock-in (ситуация, когда выбор одного варианта деятельности сильно затрудняет в дальнейшем выбор другого, возможно более успешного; напр., выбор одной из технологий затрудняет впоследствии переход к другой технологии, так как требует дополн), short circuit
    2) Computers: lexical closure
    4) Military: tail (колоты), trail party (колонны)
    6) Construction: closure (сети)
    7) Mathematics: cl (closure), closure
    9) Automobile industry: closing (напр. фаз)
    10) Psychology: temporary connection
    11) Telecommunications: punch-through breakdown, return
    12) Electronics: bridging (контактов), closing operating, closure (линии), contact, fault (тока)
    13) Information technology: bridging (в схеме)
    14) Astronautics: shortage
    15) Solar energy: shorting
    16) Programming: (множества процедур) completion (of procedure set)
    18) Plastics: closing (пресс-формы), sealing
    19) General subject: close (цепи)
    21) Aluminium industry: short-circuiting

    Универсальный русско-английский словарь > замыкание

  • 16 сделать себе

    v
    gener. (что-л.) se mettre, (с прям. дополн.)(что-л.) s'ouvrir

    Dictionnaire russe-français universel > сделать себе

  • 17 звать

    1) (призывать кого) кликати кого (кличу, -чемо, -чуть) (реже на кого), гукати кого (на кого), (приглашать) закликати, звати, зазивати, узивати кого. [Кличе мати вечеряти (Шевч.). Одарка зараз-же почала вдвох із братом кликати маму й плакати (Грінч.). От брат пристав трохи та й кличе на мене (Федьк.). Просили мене і кликали до себе (М. Вовч.). Вона й закликає Романа в клас (Васильч.). Варваро! - гукав пан Валеріян (Коцюб.). Чує, що хтось гукає на нього: «Мужичок, мужичок!» (Квітка). Маланка почала гукати Андрія (Коцюб.). Ти звеш мене, й на голос милий твій з гарячою любов'ю я полину (Самійл.). Зазиває мене до себе в гостину (Кониськ.). Узивають її в хату, питають - чи підеш, чи ні? (Грінч.)]. -ть на помощь - кликати кого на підмогу, (кричать караул) на ґвалт, (без дополн.) ґвалтувати. [Упав комар та й ґвалтує (Пісня)]. -ть друг друга - кликати одне одного, скликатися;
    2) (называть) звати, узивати, називати, назвати, кликати. [Старшого Кайдашевого сина звали Карпом (Н.- Лев.). Нехай мати буде знати, кого зятем звати (Чуб.). Я повинен «холопом Стьопкою» себе взивати та руки цілувати, як невільник (Л. Укр.). А як тебе, кличуть? - Павло Хоменко]. Его звали - він звався. Как вас (его) зовут? - як вас (його) на ім'я, як вас кличуть (звуть)? Как (его) -вут по имени и отчеству? - як (його) на ім'я й по батькові? Поминай как -ли - тільки його й бачили, і слід за ним загув;
    3) (взывать) гукати, волати;
    4) (давать насм. имена) прозивати кого, прозиватися з кого. Званный - кликаний, закликаний, проханий, прошений, званий, зазваний.
    * * *
    1) кли́кати (кли́чу, кли́чеш), зва́ти (зву, звеш и зову́, зове́ш); ( зазывать) заклика́ти, уклика́ти; ( к себе) приклика́ти; ( приглашать) запро́шувати; ( подзывая) гука́ти; ( кричать об опасности) ґвалтува́ти, крича́ти на ґвалт (ґвалт, про́бі, на про́бі)
    2) ( именовать) зва́ти; ( называть) назива́ти

    Русско-украинский словарь > звать

  • 18 продавать

    продать
    1) продавати, продати, спродати, (о мн.) попродати (распродавать) спродувати и спродавати, спродати, (о мн.) поспродувати. [Купують, продають, міняють крам на крам (М. Стар.). Продай, моя мати, коня вороного (Пісня). Шкода мені й досі тієї пасіки, що я її спродав (М. Вовч.). Шкода, що санки спродали (Гр. Григ.). Усе потроху спродували, з того тільки й жили (Кониськ.). Попродав усю худобу. Продав душу чортові]. - дать всё - спродати, випродати, попродати все, (без дополн.) випродатися, спродатися; (о домашних животных) попродати до ноги (срв. Распродать). [Білети випродано всі (Грінч.). Хоч зараз спродуйся, пакуйся - та й на Кубанські степи (Неч.-Лев.). Попродали худобу до ноги (Основа)]. -давать водку - продавати, шинкувати горілку (и горілкою). [Шинкує горілку (Рудан.)]. -давать, -дать в долг - продавати, продати наборг, набір, уборг. -давать оптом - продавати нагурт, гуртом. -давать в розницу - продавати нароздріб, уроздріб. -давать с аукциона, с молотка, с публичного торга, с наддачи - продавати (продати) з торгів, з авкціона, цінувати, поцінувати, (зап.), пускати (пустити) на ліцитацію. [Тепер у нас у городі цінують одного купця (Грінч.). Хату пустити на ліцитацію (Франко)]. По чем -даёте это? - по чім продаєте це? що хочете за це? -вать свои услуги - продавати свої послуги. -давать, -дать назад тому, у кого куплено - відпродувати, відпродати що;
    2) кого - продавати, продати кого (см. Продавать). Продаваемый - продаваний. Проданный -
    1) проданий, спроданий, запроданий, (о мн.) попродані, поспродувані;
    2) проданий.
    * * *
    несов.; сов. - прод`ать
    продава́ти, прода́ти и попродава́ти и попро́дати, спро́дувати и спродава́ти, спро́дати и спрода́ти и поспро́дувати; запро́дувати и запродава́ти, запро́дати и мног. позапро́дувати; ( распродавать) випро́дувати, ви́продати

    Русско-украинский словарь > продавать

  • 19 продешевить

    продешевити що, (без дополн.) продешевитися, передешевити, подешевити що. [Трохи помилився, продешевив (Кониськ.). Глядіть, не продешевіться (Мирн.)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > продешевить

  • 20 путь

    1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];
    2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;
    3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;
    4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.
    * * *
    шлях, род. шля́ху и шляху́, путь, -ті́ (ж.); ( дорога) доро́га; ( железнодорожный) ко́лія

    Русско-украинский словарь > путь

См. также в других словарях:

  • дополн. — доп. дополн. дополнение доп. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. дополн. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • дополн. — дополнение …   Русский орфографический словарь

  • дополна — дополн а …   Русский орфографический словарь

  • дополнение — дополн ение, я …   Русский орфографический словарь

  • дополнительно распределённый — дополн ительно распределённый …   Русский орфографический словарь

  • дополнительность — дополн ительность, и …   Русский орфографический словарь

  • дополнительный — дополн ительный …   Русский орфографический словарь

  • дополнять — дополн ять, яю, яет …   Русский орфографический словарь

  • дополняться — дополн яться, яется …   Русский орфографический словарь

  • Архитектурно-художественные памятники городов СССР — «Архитектурно художественные памятники городов СССР»  популярная книжная серия, выпускавшаяся издательством «Искусство» в Москве и его отделением в Ленинграде в течение 30 ти лет (с 1960 до 1989 года). Серия логически продолжила тему книг… …   Википедия

  • Библиография — Содержание статьи: Понятие библиографии. I. Библиография всеобщая. II. Обозрение би6лиографии по государствам и национальностям. Франция. Италия. Испания и Португалия. Германия. Австро Венгрия. Швейцария. Бельгия и Голландия. Англия. Дания,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»