Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

доні

  • 1 дон

    Українсько-російський словник > дон

  • 2 Дон

    ч геогр.

    Українсько-англійський словник > Дон

  • 3 Дон

    don

    Українсько-польський словник > Дон

  • 4 дон

    don
    ч.

    Українсько-польський словник > дон

  • 5 бідон

    ч
    can; churn

    Українсько-англійський словник > бідон

  • 6 купідон

    ч міф., поет.

    Українсько-англійський словник > купідон

  • 7 бідон

    бидо́н

    Українсько-російський словник > бідон

  • 8 Купідон

    -а; миф.
    Купидо́н

    Українсько-російський словник > Купідон

  • 9 пірамідон

    -у; фарм.
    пирамидо́н

    Українсько-російський словник > пірамідон

  • 10 бідон

    Українсько-польський словник > бідон

  • 11 купідон

    kupidon
    ч.

    Українсько-польський словник > купідон

  • 12 пірамідон

    piramidon
    ч.

    Українсько-польський словник > пірамідон

  • 13 бідон

    ბიდონი

    Українсько-грузинський словник > бідон

  • 14 молочний

    Українсько-англійський словник > молочний

  • 15 молочник

    ч
    1) ( посуд) milk jug; ( бідон) milk can; ( глечик) milk pot
    2) див. молочар

    Українсько-англійський словник > молочник

  • 16 банка

    Українсько-польський словник > банка

  • 17 ерос

    ЕРОС - 1) Взаємини між чоловіком та жінкою на духовному, душевному та сексуальному рівнях, які у вищих своїх проявах стають еротичною любов'ю. 2) Бог любові в давньогрецькій та римській міфології (синоніми: лат. Амур, Купідон). Архетиповим для античного світу є міф про пошуки Е. Психеєю, яка поєднується із ним після драматичних випробувань. Емпедокл розглядає Е. як єдність чоловічого з жіночим; Афродита є силою, яка з'єднує елементи буття у цілісність. Платон називає Е. "найдавнішим із богів", який не має батьків. Сутність Е., за Платоном, це потяг до краси й Абсолюту, тому практика анамнезису, яка повертає людину у світ гармонії, є еротичною за природою. У філософській та психологічній культурі XX ст. поняття "Е." використовується досить широко. Фройд на ранньому етапі творчості ототожнює Е. з енергією лібідо, а пізніше вияскравлює його природу, протиставляючи Танатосу. Бердяєв розглядає Е. як творче злиття чоловічого та жіночого, що дарує їм боголюдські риси. З друг, пол. XX ст. поняття "Е.", як правило, протиставляється поняттю "секс". Е. розглядається як духовно-душевне злиття чоловіка та жінки, секс - як тілесно-інстинктивне злиття, з іншого боку, підкреслюється необхідність єдності еротичного і сексуального. Мей наголошує суперечність сексу та Е. в екзистенційному просторі сучасної людини і необхідність їх гармонізації, відсутність якої деформує волю і здатність любити. Лоуен показує, як слабкість духовно-еротичної єдності руйнує сексуальну гармонію (див. любов).
    Н. Хамітов

    Філософський енциклопедичний словник > ерос

  • 18 Лао-Цзи

    Лао-Цзи (Старий Вчитель, Старе Немовля) (бл. VI - V ст. дон. е.) - давньокит. філософ, напівлегендарний засновник даосизму. Попри те, що сучасна синологія піддає певному сумніву історичність його персони, традиційно вважається, що він був родом з повіту Ку в царстві Чу, прозивався Лі Ер (Лао Дань, Ли Бонн, Лао Лай-Цзи), служив головним архіваріусом держави Чжоу і, зустрічаючись із Конфуцієм, повчав його. За оповіддю, після нього залишився трактат "Дао Де Цзин" ("Вчення про шлях та його переваги"), що містив п'ять тисяч ієрогліфів. Вчення Л.-Ц. спирається на дао як центральну категорію. Дао не може бути ні названим, ні визначеним; виступає водночас і як плідне, жіноче начало, й разом з тим - як взірець природності (єства) для всього сущого, у тому числі й людини. Адже людина, на думку Л.-Ц., втрачає природність після народження, отримуючи знання та виконуючи різноманітні дії для задоволення своїх п'яти відчуттів Є. диним шляхом повернення до природності є слідування дао, тобто недіяння (у-вей) та відмова від знань. Повернення природності призводить адепта дао до певного стану безсмертя, коли ніщо з оточення не в змозі заподіяти йому шкоди. Соціальний лад також залежить від кожної окремої людини: заспокоївши саму себе, вона втихомирює тим самим усю Піднебесну.

    Філософський енциклопедичний словник > Лао-Цзи

  • 19 Лукаш, Микола Олексійович

    Лукаш, Микола Олексійович (1918, Кролевець - 1988) - укр. письменник-перекладач. Закінчив Харківський педагогічний ін-т (1948); викладав іноземні мови у Харкові. Феномен Л. у своїй появі зумовлений як давньою традицією укр. поетичного і прозового перекладу, так і драмою укр. підрадянської літератури, поставленої в умови граничної несвободи та штучної ізоляції від світового художнього процесу. Своєю творчістю Л. фактично створив свого роду літературно-естетичну альтернативу цій несвободі, майстерно транспонувавши в укр. слово, поетичне і прозаїчне, грандіозну світову літературну суму всіх її родів і жанрів (від "Декамерона" Бокаччо, "Дон Кіхота" Сервантеса, "Фауста" Гете до найбільших шедеврів європейської лірики XVIII - XX ст. - від Бернса до Вал єрі) В. умовах тоталітарної кризи національної культури він зберіг онтологічну та власне художньо-естетичну рівновагу поміж світовою літературою і укр. словом. Л.-перекладач з особливою увагою ставився до творів, котрі тяжіли до художньо-філософського узагальнення основоположних шляхів європейського людства і взагалі світової історії (вкрай якісний переклад абсолютного шедевра літератури такого типу - "Трагедії людини" угорця Імре Мазача). Все життя Л. пройшло в атмосфері безперестанного його цькування режимом.

    Філософський енциклопедичний словник > Лукаш, Микола Олексійович

  • 20 Мо-Цзи

    Мо-Цзи (468, або 478,480 та ін., царство Лу - 376, або403, 395, 392 та ін. дон.е.) - стародавньокит. мислитель, політичний діяч, засновник моізму (мо цзя). Вивчав конфуціанські ідеї, але відійшов від них і пізніше різко критикував. Створив власну концепцію, багато у чому протилежну конфуціанській. Погляди М.-Ц. викладені в книзі "Мо-цзи" ("Трактат учителя Мо"), яка являла собою результат колективної праці моїстів протягом декількох століть. М.-Ц. виходив із критики політичних і соціальних відносин, що склалися в сучасному йому суспільстві. Головною причиною "безладу в Піднебесній" вважав відсутність у людей поваги, любові один до одного. Наслідком цього є те, що кожний здійснює вчинки, виходячи із власних бажань та вигоди. М.-Ц. розрізняв "загальну" та "окрему" любов: "окрема", або корислива, любов є великим злом для Піднебесної; тільки в "загальній" любові знаходиться істина. Еталоном "загальної любові" М.-Ц. вважав Небо, бо воно "велике і безкорисливе", "не розділяє малих та великих", "годує всіх". Основне завдання людини - виконувати бажання Неба: "Небо бажає, щоб люди допомагали один одному". Поняттю "Небо" надається теїстичне значення: воно - критерій розмежування добра і зла, все бачить і чує, знає вчинки всіх людей та неодмінно карає тих, які "порушують його волю". У політичних поглядах М.-Ц. центральною є думка про залучення до справ правління державою "доброчесних" людей. При цьому він обстоює тезу "шанування талантів", згідно з якою "мудрі люди" повинні висуватися на високі посади, незалежно від їхнього походження. Пропонуючи дотримуватися "економії у витратах", зокрема "економії при похованнях", критикував конфуціанців за їхню ритуалізацію життя, яка потребує великих витрат за рахунок добробуту народу А. нтиконфуціанський характер мають і висловлювання М.-Ц. "проти долі", сенс яких у запереченні напередвизначення в житті людини, адже людина сама є творцем своєї долі; наполегливою працею вона сама повинна досягти удачі, не роблячи при цьому зла іншому. Вчення М.-Ц. мало великий вплив у Китаї в IV - III ст. до н. е.

    Філософський енциклопедичний словник > Мо-Цзи

См. также в других словарях:

  • дон — дон/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • Дон — 1. ДОН, а; м. [исп. don] В Испании и в испаноязычных странах: форма почтительного упоминания или обращения к мужчине (употребляется перед именами собственными мужчин представителями знати); господин. Дон Карлос. Дон Кихот. Дон Жуан. 2. ДОН… …   Энциклопедический словарь

  • дон — 1. ДОН, а; м. [исп. don] В Испании и в испаноязычных странах: форма почтительного упоминания или обращения к мужчине (употребляется перед именами собственными мужчин представителями знати); господин. Дон Карлос. Дон Кихот. Дон Жуан. 2. ДОН… …   Энциклопедический словарь

  • ДОН — Договор «Открытое небо» с 23 марта 1992 Источник: http://www.vremya.ru/2002/69/4/22187.html Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с.… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ДОН — 1) река, впадает в Азовское море; Тульская, Липецкая, Воронежская, Волгоградская и Ростовская обл. Название дано иран. народами, некогда жившими на территории Сев. Причерноморья, на языке которых дон река . Др. греч. авторы приводят название реки …   Географическая энциклопедия

  • Дон-2 — Don 2: The King is Back Жанр боевик / комедия Режиссёр Фархан Ахтар Автор сценария Салим Хан Джавед Ахтар …   Википедия

  • ДОН — (исп. don, dona, от лат. dominus господин, domina госпожа). 1) титул, принадлежавший сперва одному папе, а впоследствии и другим духовным лицам католической церкви. 2) в Испании и Португалии титул дворян, ставящийся перед именем. Словарь… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Дон — Дон. Бассейн реки. I. Украина Дон, река в России и Украине. Длина 1870 км, площадь бассейна 422 тыс. км2. Истоком Д. является ручей Берёзка, протекающий в парке города Новомосковск; через 3 км сливается с ручьём Урванка, образуя Д. (прежде Д.… …   Словарь "География России"

  • Дон (КА) — У этого термина существуют и другие значения, см. Дон (значения). Дон (Орлец 1, 17Ф12) кодовое наименование серии российских спутников широкополосной детальной и обзорной фоторазведки. История Разработка аппарата началась в апреле 1979 в… …   Википедия

  • ДОН — (дона, муж.) (исп. don господин). Отдельно редк.; обычно как неизм. частица, присоединяемая к мужским именам испанских дворян, напр. дон Карлос. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ДОН — (Дон Жуан; лит. персонаж; искатель любовных приключений; см. тж ДОН ЖУАН, ЖУАН) За Иоанном – в рай, за доном Жуаном – в ад. Цв914 (III,7); Конец пришел нечаянней и раньше, Чем думалось. Что этот человек Никак не Дон Жуан и не обманщик, Сама Мария …   Собственное имя в русской поэзии XX века: словарь личных имён

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»