-
1 доказувати
= доказати1) ( закінчувати говорити) to finish telling, to tell (to, as far as) -
2 доказувати
= доказа́ти1) доска́зывать (до конца́), досказа́ть (до конца́), догова́ривать (до конца́), договори́ть (до конца́)2) (подтверждать фактами, доводами) дока́зывать, доказа́ть3) (на ко́го) улича́ть, уличи́ть (кого́), обвиня́ть, обвини́ть (кого́)4) (кому́) диал. укоря́ть, укори́ть (кого́), упрека́ть, упрекну́ть (кого́)5) (только соверш.) диал. суме́ть рассказа́ть; суме́ть объясни́тьсвого́ дока́зувати — сде́лать по-сво́ему; настоя́ть на своём
-
3 доказувати
даказацьдаказваць -
4 доказувати
isbat etmek, isbatlamaq -
5 доводити
= довести1) ( вести) to lead, to bring (to); ( супроводити) to accompany ( up to)2) (доказувати, обґрунтовувати) to prove; ( наочно) to demonstrate, to show; тк. недок. to argue; юр. to averдоводити свою невинність — to purge oneself of suspicion, to prove one's innocence
3) ( до якогось стану) to reduce (to), to drive ( into)доводити до відчаю — to drive into ( to reduce to) despair
доводити до відома — to bring to one's knowledge, to let one know
доводити до кінця — to bring to an end, to bring to a close, to see out, to see through
доводити до кондиції (прям. і перен.) — to bring up to the mark
доводити до шаленства (кого-небудь) — to infuriate, to drive wild, to madden
-
6 доказати
док. див. доказувати -
7 доказати
см. доказувати
См. также в других словарях:
доказувати — ую, уєш, недок., доказа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех., без додатка і неперех. Закінчувати говорити, розповідати про що небудь, доводити розповідь до певної межі. 2) перех. і неперех., зі спол. що. Підтверджувати істинність, правильність чого… … Український тлумачний словник
доказувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
доказувати — зую, Пр. Збиткувати, шаліти, витворювати, пустувати, жартувати. Там він таке доказував, што не дай бог … Словник лемківскої говірки
доводити — джу, диш, недок., довести/, еду/, еде/ш; мин. ч. дові/в, довела/, довело/; док. 1) перех. Ведучи, доставляти кого небудь до певного місця; супроводити. 2) перех. і неперех. Підтверджувати істинність, правильність чого небудь фактами,… … Український тлумачний словник
доказати — див. доказувати … Український тлумачний словник
доказуваний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доказувати … Український тлумачний словник
доказування — я, с. Дія за знач. доказувати 1,2) … Український тлумачний словник
Варіянтні форми — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка виключити з числа святих таїнств // вилучити зі святих таїнств // Сучасні довідники з культури ділового мовлення не рекомендують уживати цього слова з таким значенням (СТ, 51; СД,… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
щудли — диби [XVI] Підпираючися тими великими іменами, мов щудлами, ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (так я думаю нині про ті бесіди), установляли і валили «вічні, незмінні естетичні правила», а котрий гарячіший, то спішив і на примірах… … Толковый украинский словарь
доказуваня — ня, с. Пр. Дія за знач. доказувати … Словник лемківскої говірки
