дозріти

См. также в других словарях:

• дозріти — 1 дієслово доконаного виду доглянути діал. дозріти 2 дієслово доконаного виду стати зрілим …   Орфографічний словник української мови

• дозріло — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• дозріти — I див. дозирати. II див. дозрівати I …   Український тлумачний словник

• дозріти — дозрю, дозриш, Пр. Побачити, добачити, доглядіти. Там дозрів єм го, але юж пізно было го кликати …   Словник лемківскої говірки

• дозрілий — 1 дієприкметник від: дозріти дозрілий 2 прикметник який доспів; який досяг повного розвитку …   Орфографічний словник української мови

• дозрівати — 1 дієслово недоконаного виду ставати стиглим, зрілим дозрівати 2 дієслово недоконаного виду бачити, дивитися рідко …   Орфографічний словник української мови

• дозрівання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• дозріваючий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• дозрілість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• дозрілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до дозріти II. 2) прикм. Який дозрів; доспілий. 3) прикм. Який досягнув повного розвитку. || Характерний для людини, що досягла повного розквіту фізичних і духовних сил. 4) прикм., перен. Який повністю сформувався …   Український тлумачний словник

• дозрівання — я, с. Дія за знач. дозрівати I …   Український тлумачний словник