-
1 дозрілий
зре́лый, созре́вший, созре́лый; дозре́вший, дозре́лый -
2 дозрілий
прикм. -
3 дозрілий
выспелысьпелы -
4 дозрілий
quvamına kelgen, pişken -
5 підозрілий
suspicious; fishyпідозрілий — суб'єкт a suspicious ( ill) looking fellow
у нього підозрілий вигляд — he looks suspicious; there is smth. suspicious about him
-
6 підозрілий
shady, suspect -
7 підозрілий іноземець
Українсько-англійський юридичний словник > підозрілий іноземець
-
8 підозрілий рахунок
doubtful account, ( у банку) suspicious accountУкраїнсько-англійський юридичний словник > підозрілий рахунок
-
9 підозрілий
I прил.подозри́тельныйII (род. -ого); сущ.подозри́тельный -
10 підозрілий
საეჭვო, სათუო -
11 підозрілий
tömetli, şübeli, şekli, şübe doğurğan -
12 елемент
ч1) element; component2) character, type3) ел. cell -
13 суб'єкт
ч1) грам. subject2) філос. subject, the self, the ego3) юр. subject, entityсуб'єкт міжнародного права — subject ( entity) of international law
4) ( про людину) individual, fellow; a queer specimenпідозрілий суб'єкт — a shady individual, suspicious character
-
14 темний
1) dark; (про колір тж.) deep2) (нечіткий, неясний) obscure, vague3) ( похмурий) sombre, gloomy, murky, black4) ( підозрілий) shady, suspicious; fishyособа з темною репутацією — a person of ill ( bad) repute; suspicious ( equivocal) character
5) ( неосвічений) ignorant, benighted -
15 тип
ч1) (клас, категорія) type, pattern, model, species2) біол. phylum ( pl phyla)3) ( про людину) fellow, individual, characterпідозрілий тип — a shady individual, suspicious character
См. также в других словарях:
дозрілий — 1 дієприкметник від: дозріти дозрілий 2 прикметник який доспів; який досяг повного розвитку … Орфографічний словник української мови
дозрілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до дозріти II. 2) прикм. Який дозрів; доспілий. 3) прикм. Який досягнув повного розвитку. || Характерний для людини, що досягла повного розквіту фізичних і духовних сил. 4) прикм., перен. Який повністю сформувався … Український тлумачний словник
підозрілий — а, е. 1) Який викликає підозру, недовір я. || Який виражає підозру; підозріливий (про погляд, очі і т. ін.). || на що. Якого підозрюють у якійсь хворобі. || у знач. ім. підозрі/лий, лого, ч.; підозрі/ла, лої, ж. Людина, яку підозрюють у чому… … Український тлумачний словник
підозрілий — прикметник … Орфографічний словник української мови
дозрілість — лості, ж. Абстр. ім. до дозрілий 2 4) … Український тлумачний словник
підозрілий — [п ідоузр’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
підозрілий — (про людину, справу який викликає підозру, недовіру), непевний, темний … Словник синонімів української мови
спілий — а, е. Який доспів (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрілий, достиглий. •• Спі/лий ґрунт ґрунт, що за своїм фізичним та біохімічним станом готовий під посів або посадку сільськогосподарських культур. Спі/лий ліс ліс, який досяг граничного віку … Український тлумачний словник
доспілий — 1 дієприкметник від: доспіти доспілий 2 прикметник дозрілий; який досягнув повного розвитку … Орфографічний словник української мови
підозрілість — лості, ж. Властивість і стан за знач. підозрілий … Український тлумачний словник
підозріло — Присл. до підозрілий … Український тлумачний словник
