дозволити

См. также в других словарях:

• дозволити — див. дозволяти …   Український тлумачний словник

• дозволити — див. дозволяти …   Словник синонімів української мови

• дозволити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• дозволяти — дозволити (кому що давати згоду на здійснення чогось), допускати, допустити (кого), давати право, дати право, підпускати, підпустити (до чого), припускати, припустити (кого що), призволяти, призволити, благословляти, благословити (кого на що);… …   Словник синонімів української мови

• дозволений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до дозволити 1). || дозво/лено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Якого можна дозволити, допустити; допустимий. •• Дозво/лений акти/в фін. у податковій практиці ряду країн – актив, що розглядається як… …   Український тлумачний словник

• Дзюба, Иван Михайлович (писатель) — В Википедии есть статьи о других людях с именем Дзюба, Иван Михайлович. Дзюба Иван Михайлович укр. Дзюба Іван Михайлович Род деятельности: публицист Дата рождения …   Википедия

• Лукаш, Николай Алексеевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Лукаш. Николай Алексеевич Лукаш Микола Лукаш Род деятельности: известный украинский переводчик …   Википедия

• дозволенний — а, е. Якого можна дозволити, допустити; допустимий. Дозволенна річ …   Український тлумачний словник

• допустимий — а, е. Якого можна допустити, дозволити; можливий, дозволений. •• Допусти/ма межа/ колива/нь цін межі зміни біржових цін, що їх встановлюють для обмеження їх коливань та попередження біржових крахів. Допусти/мі ви/трати ек. витрати виконавця,… …   Український тлумачний словник

• недозволенний — а, е. Якого не можна дозволити, схвалити, який заслуговує на осуд; недопустимий. || Якого не можна допустити; неможливий …   Український тлумачний словник

• недопустимий — а, е. Якого не можна дозволити, допустити; з яким неможливо примиритися …   Український тлумачний словник