-
1 довести
док. див. доводити -
2 довести
см. доводити -
3 довести
даказацьдаказваць -
4 довести
isbat etmek, isbatlamaq, tasdıqlamaq (обгрунтовувати); refaqat etmek (супроводжувати); kötermek (підняти)isbat etmek, isbatlamaq -
5 не довести
-
6 який можна довести
arguable, demonstrable, evincibleУкраїнсько-англійський юридичний словник > який можна довести
-
7 який неможливо довести
Українсько-англійський юридичний словник > який неможливо довести
-
8 подоводити
довести́ -
9 доводити
= довести́1) доводи́ть, довести́; ( куда) приводи́ть, привести́ (к кому́, к чему́)2) ( до чего) доводи́ть, довести́3) перен. ( подтверждать фактами или доводами) дока́зывать, доказа́ть; ( разрушать прежнее мнение) разубежда́ть, разубеди́ть, разуверя́ть, разуве́рить (кого́ в чём)4) ( о тяжёлом состоянии) перен. доводи́ть, довести́ (до чего́); вгоня́ть, вогна́ть (во что)5) ( увеличивать до какого-нибудь предела) перен. доводи́ть, довести́ (что до чего́), распростира́ть, распростере́ть (что до чего́)6) ( сообщать) диал. говори́ть, сказа́ть[до] кра́ю дово́дити — конча́ть
-
10 доводити
= довести1) ( вести) to lead, to bring (to); ( супроводити) to accompany ( up to)2) (доказувати, обґрунтовувати) to prove; ( наочно) to demonstrate, to show; тк. недок. to argue; юр. to averдоводити свою невинність — to purge oneself of suspicion, to prove one's innocence
3) ( до якогось стану) to reduce (to), to drive ( into)доводити до відчаю — to drive into ( to reduce to) despair
доводити до відома — to bring to one's knowledge, to let one know
доводити до кінця — to bring to an end, to bring to a close, to see out, to see through
доводити до кондиції (прям. і перен.) — to bring up to the mark
доводити до шаленства (кого-небудь) — to infuriate, to drive wild, to madden
-
11 відома
без ві́дома — без ве́дома
до ві́дома — к све́дению
з ві́дома — с ве́дома
бра́ти, взя́ти до ві́дома — принима́ть, приня́ть к све́дению
до зага́льного ві́дома — до всео́бщего све́дения, во всео́бщее све́дение; во всеуслы́шание
дово́дити, довести́ до ві́дома — доводи́ть, довести́ до све́дения; ( извещать о чём-нибудь) ста́вить, поста́вить в изве́стность
це зро́блено без його́ ві́дома — это сде́лано без его́ ве́дома, это сде́лано поми́мо него́
нема́є ві́дома — неизве́стно, неве́домо
-
12 доводитися
I дово́дитися= довести́ся; безл.приходи́ться, прийти́сь; ( о несистематическом) случа́ться, случи́ться; (о прошлом - только соверш.) привести́сь; (о будущем - только несоверш.) предстоя́ть; доводи́ться, довести́сьII дово́дитися1) приходи́ться; доводи́ться2) доводи́ться; приводи́ться; дока́зыватьсяIII доводи́тисядоводи́ться -
13 неопозитивізм
НЕОПОЗИТИВІЗМ - третя історична форма позитивізму, один із головних напрямів західної філософії XX ст. На основі вихідних принципів "першого" (Конт, Мілль, Спенсер) та "другого" (Мах, Авенаріус та ін.) позитивізму Н. поставив за мету довести неможливість "метафізики" (філософії) як у формі раціонального, науково обґрунтованого світогляду, так і як автономної форми теоретичного пізнання та осягнення сутності світу й людини; з огляду на це, Н. прагнув довести безпідставність тих вчень класичної філософської традиції, які вимагали, щоб при розв'язанні онтологічних, теоретико-пізнавальних, методологічних та інших філософських проблем обов'язково здійснювався вибір між матеріалізмом та ідеалізмом. Одним із основних філософських джерел Н. були засадничі філософські ідеї Вітгенштайна "Логіко-філософського трактату", де він стверджував: "філософія не теорія, а діяльність... результат філософії - не певна кількість "філософських речень", а прояснення речень. Глибинні гносеологічні корені проблематики Н. сцієнтистської орієнтації у 20 - 30-ті рр. XX ст. - в ідеях Віденського гуртка (Шлік, Карнап, Фейгл та ін.), а після Другої світової війни - у логічному емпіризмі, що здобувся на потужний розвиток у США (Гемпель, Куайн та ін.). Увага неопозитивістів була зосереджена на дослідженні актуальної філософської проблеми щодо ролі логіко-математичних методів та штучних математичних і логіко-математичних мов науки як процесі пізнання. Йшлося про евристичні можливості математичної логіки як нового етапу в розвитку формальної логіки, про роль наочності та наукових абстракцій у зв'язку з фізичною інтерпретацією неевклідової геометрії Римана в теорії відносності Ейнштейна, а також у зв'язку з фізичним та філософським осмисленням квантової механіки, теоретичний зміст якої був позбавлений наочності, характерної для класичної фізики. Результати дослідження цих проблем виявилися суперечливими, позаяк вони розглядалися в "одному пакеті" з третьою проблемою - про неможливість "метафізики", тобто філософії як змістовної і раціональної форми знання. Н. зберігав за філософією єдину функцію - бути насамперед логічним аналізом мови й понять науки, а потім уже - мови й понять повсякденного знання. Як наголошував Карнап, усе, що залишилося від філософії, - це вже не теорія і не твердження, а лише метод логічного аналізу знань. Твердження науки Н. розглядав як висловлювання вчених, раціональне пояснення яких ґрунтується на двох принципах: 1) зведення, редукція теоретичного знання до емпіричного; 2) чуттєва, емпірична перевірка, верифікація (перевірка, підтвердження) емпіричних висловлювань. Якщо останні не піддаються підтвердженню у досвіді (верифікації), то цього достатньо для з'ясування, які саме висловлювання в науці є істинними, а які "метафізичними". В логічному емпіризмі в основу тлумачення науки було покладено гіпотетико-дедуктивну модель структури наукового знання за умов відмови від принципу редукції та лібералізації вимог принципу верифікації, але при збереженні "антиметафізичних" цілей філософського аналізу знання. До безперечних досягнень сцієнтистських форм Н. належать: уточнення структури теоретичного й емпіричного знання та їх взаємодії, внесок у становлення та розвиток семіотики. Проте нігілізм щодо "метафізики", антиісторизм та абсолютизація можливостей формальної логіки в пізнанні призвели на поч. 70-х рр. до кризи і втрати провідних позицій Н. у західній філософії і до виникнення постпозитивізму. З поч. 40-х рр. в рамках лінгвістичної філософії формується лінгвістичний позитивізм ("пізній" Вітгенштайн, Райл та ін.), що зберігає певні позиції й нині.Г. Заіченко -
14 сльоза
жtear; eye-waterдовести до сліз — to reduce (to drive, to bring) to tears
залитися сльозами — to burst into tears; to open the waterworks
-
15 теорема
ж мат.теорема Піфагора — Pythagorean proposition/theorem
-
16 факт
чfact; ( випадок) case, eventпідтасовувати факти — to juggle with facts; to give a garbled version
-
17 допікати
= допекти́допека́ть, допе́чь; (перен. - досаждать) донима́ть, доня́ть; (перен. - о нарочитых действиях людей) насоли́ть (кому́) (соверш.), шпигова́ть, шпыня́тьдопіка́ти, допекти́ — кому́ (кого́) до живо́го (до живо́го се́рця) задева́ть, заде́ть кого́ за живо́е; ( сердить) доводи́ть, довести́ кого́ до бе́лого кале́ния
-
18 допроваджувати
= допрова́дитидоводи́ть, довести́ -
19 зазолити
зах.допе́чь, довести́ (до сры́ва) -
20 заяложувати
= заяло́зити1) загрязня́ть, загрязни́ть, завози́ть; заса́ливать, са́лить, заса́лить, зама́сливать, зама́слить, обма́сливать, обма́слить, выса́ливать, вы́салить, обса́ливать, обса́лить; ( грязными руками) замусо́ливать, замусо́лить, измусо́ливать, измусо́лить, обмусо́лить, обму́слить; ( долгим употреблением) зата́скивать, затаска́ть; ( довести до блеска) залосни́ть2) перен. опошля́ть, опо́шлить, затрёпывать, затрепа́ть; ( о театральной или музыкальной пьесе) заи́грывать, заигра́ть
См. также в других словарях:
довести — веду, ведёшь; довёл, вела, ло; доведший; доведённый; дён, дена, дено; св. кого что. 1. кого что (до чего). Ведя, доставить до какого л. места. Провожатый довёл её до калитки. 2. что (до чего). Проложить до какого л. места, предела. Д. дорогу до… … Энциклопедический словарь
ДОВЕСТИ — ДОВЕСТИ, еду, едёшь; ёл, ела; еди; едший; едённый ( ён, ена); едя; совер. 1. кого (что) до чего. Ведя, доставить до какого н. места. Д. старика до дому. 2. что до чего. Продолжить до какого н. места, предела. Д. дорогу до моря. Д. дело до конца.… … Толковый словарь Ожегова
ДОВЕСТИ — ДОВЕСТИ, доведу, доведёшь; прош. вр. довёл, довела; доведший. совер. к доводить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ДОВЕСТИ — ДОВЕСТИ, см. доводить. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
довести — уканыкать, погрузить, догнать, доучить, доставить, свести, продолжить, привести, рассердить, раздражить Словарь русских синонимов. довести см. привести 2 Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З … Словарь синонимов
довести́(сь) — довести(сь), веду, ведёшь, ведёт(ся); довёл, вела, вело, вели(сь) … Русское словесное ударение
Довести — I сов. перех. 1. Ведя, помочь кому либо дойти куда либо. отт. Доставить кого либо до какого либо места. отт. Идя во главе, возглавляя движение, привести кого либо куда либо. 2. Провести, проложить, протянуть и т.п. что либо до какого либо места.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
довести — довести, доведу, доведём, доведёшь, доведёте, доведёт, доведут, доведя, довёл, довела, довело, довели, доведи, доведите, доведший, доведшая, доведшее, доведшие, доведшего, доведшей, доведшего, доведших, доведшему, доведшей, доведшему, доведшим,… … Формы слов
довести — дело • действие, окончание … Глагольной сочетаемости непредметных имён
довести — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
довести — (устарелое и в просторечии довесть), прич. доведший; дееприч. доведя и устарелое доведши … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке