довбати

См. также в других словарях:

• довбати — а/ю, а/єш і рідко довбти/, бу/, бе/ш, недок., перех. 1) Ударяючи по чому небудь, колупаючи щось, робити отвір, заглиблення і т. ін. || Відколупувати, відламувати шматки чого небудь від основної маси. || Ударяючи дзьобом, розбивати, пошкоджувати… …   Український тлумачний словник

• довбати — I = довбти (ударяючи твердим предметом, порушувати цілісність чогось), роздовбувати, роздовбати, длубати; продовбувати, продовбати, продовбти (отвір, дірку); видовбувати, видовбати (заглибину, ямку) II ▶ див. дзьобати, колупати, критикувати …   Словник синонімів української мови

• довбати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• додовбувати — ую, уєш, недок., додовба/ти, а/ю, а/єш і додовбти/, бу/, бе/ш, док., перех. Закінчувати довбати; довбати до певної межі, до певного часу. Додовбувати долотом дірку …   Український тлумачний словник

• видовбувати — ую, уєш, недок., ви/довбати, аю, аєш і діал. ви/довбти, бу, беш, док., перех. 1) Довбаючи, робити заглибину або отвір у чому небудь. 2) Довбаючи, виймати, витягати що небудь звідкись. 3) діал. Видзьобувати …   Український тлумачний словник

• дзюбати — дзю/ба/ю, дзю/ба/єш, недок. 1) Те саме, що дзьобати. 2) зах. Довбати дзюбаком …   Український тлумачний словник

• довбання — я, с. Дія за знач. довбати …   Український тлумачний словник

• довбатися — а/юся, а/єшся і рідко довбти/ся, бу/ся, бе/шся, недок., розм. 1) Риючись у чому небудь, дошукуватися чогось. 2) Займатися якоюсь копіткою справою; робити що небудь дуже повільно або невміло; вовтузитися, копирсатися. 3) Пас. до довбати, довбти …   Український тлумачний словник

• довбнути — ну/, не/ш, док., перех. і без додатка. Однокр. до довбати 1) …   Український тлумачний словник

• довбти — див. довбати …   Український тлумачний словник

• задовбати — а/ю, а/єш, док., задо/вбувати, ую, уєш, недок., перех. 1) Почати довбати. 2) Довбаючи який небудь предмет, закріпити, залагодити в ньому щось …   Український тлумачний словник