-
1 добрый
1) добрий (к кому, - для кого или до кого), ласкавий, (добряк) - благий. [Добрим словом не згадають. Він для мене (до мене) добрий. Кость - блажчий за Григора]. Добренький - ласкавенький. Очень добрый - добренний, добряч[щ]ий. [Добренна душа з його. Добрячі були люди, покійнички (М. Вовч.)]. Становиться, стать добрым - добріти, добрішати, ласкавішати, подобрішати; поласкавішати. [Баба наче трохи подобрішала до Миколи]. Сделать кого добрым - роздобрити, (провинц.) - роздобрухати. Доброе дело сделать - добре (добро) вчинити. Будь добр, будьте добры (пожалуйста) - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві, зроби (зробіть) ласку, спасибі тобі (вам). [Скажіть, будь ласка, й мені. Скажіть, спасибі вам, з яких ви є: чи ви з панів, чи ви із мужиків (Грінч.)];2) (хороший) - добрий, гарний, хороший. [Дуже се добре діло. Доброго голоса маєш. Хороший (гарний) робітник з нього]. В добрый час - час добрий вам, на добрий час. В добром ли вы здоровьи? - чи добре ся маєте?]. Чего доброго - бува, буває, часом, хто зна. [Чи ти, бува, не здурів? Не дивись на нього, щоб часом не підійшов]. Доброе утро, добрый день, добрый вечер, доброй ночи - добридень, (только у интеллигентов) - доброго ранку; добривечір; добраніч; на добраніч.* * *до́брийбудь \добрый — будь ла́ска; будь ласка́в
всего́ до́брого — на все до́бре, усьо́го найкра́щого (до́брого)
-
2 добреть
раздобреть гладшати, сов. розгладнути, сит(і)шати, товстішати, товщати.* * *1) ( становиться добрым) добрі́ти; ( делаться добрее) добрі́шати2) ( полнеть) гла́дшати, гла́днути, товсті́ти -
3 сдабриваться
несов.; сов. - сд`обриться1) несов. присма́чуватися, -чується, здо́брюватися, -рюється; прима́щуватися, -щується; засма́чуватися; присма́чуватися, здо́брюватися; удо́брюватися; угно́юватися2) ( делаться добрым) добрі́ти, подобрі́ти; ( делаться добрее) добрі́шати, подобрі́шати
См. также в других словарях:
добрішати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
добрішати — (утрачати попередню суворість, ставати добрішим), лагідніти, лагіднішати, м якшати, м якнути, обм якати, обм якнути, у[в]ласкавлюватися, у[в]ласкавитися … Словник синонімів української мови
добрішати — аю, аєш, недок. Ставати, робитися добрішим (див. добрий 1)) … Український тлумачний словник
подобрішати — аю, аєш, док. 1) Док. до добрішати. 2) рідко. Стати кращим; поліпшати (про предмети) … Український тлумачний словник
уласкавлюватися — (власка/влюватися), ююся, юєшся, недок., уласка/витися (власка/витися), влюся, вишся; мн. уласка/вляться; док., розм. Ставати поступливим, добрішати … Український тлумачний словник
м'якнути — I (ставати м яким, м якшим), пом якшуватися, пом якшати, пом якшитися, розм якати, розм якнути, розм якти, розм якшуватися, розм якшитися, м якшати II ▶ див. добрішати, розчулюватися … Словник синонімів української мови
аще — (аще10000) союз. 1.В зависимой части сложного предлож. в усл. знач. (обычно перед главным предлож.). Если: ˫ако же рече г҃ь. аште принесеши дары свои къ алтареви. и тоу помѩнеши ˫ако братъ твои нѣчьто имать на тѩ. остави даръ свои прѣдъ олтарьмь … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
печисѧ — ПЕ|ЧИСѦ (ЩИСѦ) 2 (312), КОУСѦ, ЧЕТЬСѦ гл. 1.Печься, заботиться, беспокоиться: ты бы о своѥмь сѧ. тъчью печеши аще ѹстроиши добрѣ то о иномь небрежеши. (μεριμνᾶς) Изб 1076, 257 об.; тъкмо ѡ добродѣтели пещис˫а. (ἐξέχεσϑαι) ЖФСт к. XII, 77 об.;… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
мѣстьныи — (94) пр. 1.Пр. к мѣсто в 1 знач.: мѣстьноѥ ѹбо прехожениѥ паче || тъщивѣѥ и съ сластью сътворити ми (τῶν τόπων) ЖФСт XII, 122–123; одръ бо не в которемь вертоградѣ настьлавше и ста(г) на немь привѧзавше, оставиша ѥмѹ блѹдницю, ˫ако ѹбо ѿ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
неистовьство — НЕИСТОВЬСТВ|О (56), А с. 1. Неистовство, исступление, ярость: видѣвъ же онъ неистовьство жены и разѹмѣвъ ˫ако на прельщениѥ ѥмѹ ѹготова оц҃ь. мол˫ашес˫а въ таинѣ срд҃ца своѥго къ млс҃рдѹѹмѹ б҃ѹ. ЖФП XII, 34в; въ нечювьство своѥ неистовьство… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
отърѣзатисѧ — ОТЪРѢ|ЗАТИСѦ1 (2*), ЖОУСѦ, ЖЕТЬСѦ гл. Быть отрезанным: ре(ч) къ нимъ [Феодор] васъ паче ли б҃а слѹшати. сами вы размысливъше рьцѣте. волимъ добрѣѥ ны аще ˫азыкъ преже ѿрѣзатис˫а. ли вѣрѣ нашеи ˫ако же ѥсть пособити. и ˫аже по силѣ словомь… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
