дичка

agric. caprification

gener. wildeling

дерево (мн. дерева) (в песнях) древо, (ум. деревце, древко; соб. дерево, дерев'я, ср. р.). [Не рубай дерев! Що тут дерів за цей год порубано! Помости гніздечко у садочку, на високім древку, на яворку (Чуб.). І скрізь у дворі зеленіло дерево (Грінч.). Круг його - зрубане дерев'я і пеньки свіжі (М. Вовч.)]. Одно дерево - деревина, (в песнях) древина. [Увесь садок - три деревині та й тільки]. Кусочек дерева - деревинка. [Бородавки зганяють деревинкою від хреста]. Срубленные для постройки деревья - соб. деревня (ж. р.). [Хтіли хату будувати, зачали вже возити деревню]. Дерево лесное, не плодовое - лісовина; такое же плодовое - дичка. [Ця груша - дичка, груші з неї терпкі й давлючі]. Дерево садовое, плодовое - садовина. Деревцо плодовое, выросшее из зёрнышка - зерниця, сіянка. [Я насіяв торік груш та яблунь, так тепер зерниці в аршин. Ці грушки можна й повирублювати, бо це не щепи, а сіянки]. Молодое дикорастущее деревцо, взятое для окулировки - живець (р. -вця), дичок (р. -чка). Дерево, оставленное при порубке леса - насінник, маяк. Д. отмеченное знаком для обозначения межи - клякове дерево. Д. высокое, стройное - стрімке дерево, гончак. Д. дуплистое - дупляк, дуплій. [Дуб дуплій]. Деревья с искривленными, уродливыми стволами - кривундяччя, корчань, криваки. Дерево в несколько кривых стволов - корчаговина. [Отсю корчаговину теж можна зрубати, а отсього дубка - покинути: він один і рівнесенько росте]. Деревья корявые, преимущественно дубы - кордубаччя. Д-во с раздвоенным стволом - розкаряка (сущ.), розкарякувате (прил.). Д. сросшееся - зростень. Д. засохшее на корню - сухостій (р. -стою), суш (р. -ші), сушник. [Це дрова погані, з сухостою, вони мало гріють. Це не садок, а сама суш]. Сучковатые, изогнутые куски д-ва, употребл. для постройки лодочных рёбер - колюби. Искривленное дерево, выкопанное с корнем, идущее на полоз в санях - копаниця (гал.). Кривой кусок дерева, идущий на полозья - скорсина, кривуля. Отрубок дерева, грубо отделанный для приготовления из него ложки, клёпки - гентина (Шух.). Д. для курительной трубки - лупеха, злупок (Вас.). Д. сломанное, вывернутое ветром - вітролом, виворотень (р. -тня). Д. с трещинами в коре, проникающими до древесины - вітрувате. Сгнившее д. - струпішіле, порохно. Нанесенное полой водой д. - бережняк, правиння. Роща или купа деревьев одной породы (и сорт дерева для поделок) обозначается окончанием -ина: берестовое д. - берестина. [Пішли в берестину збирати хмиз. Обух зроблено з берестини]; березовое д. - березина; д. боярышниковое - глодина; д. буковое - буковина, бучина; д. вербовое - вербина; д. вишнёвое - вишнина; д. вязовое - ільмина, вильмина; д. грабовое - грабина; д. грушевое - грушина; д. дубовое - дубина; д. калиновое - калинина; д. кедровое - кедрина; д. кленовое - кленина; д. липовое - липина; д. ольховое - вільшина; д. ореховое - (г)орішина; д. осиновое - осичина; д. сосновое - соснина; д. терновое - тернина; д. тиссовое - тисина; д. тутовое - морвина; д. черёмуховое - черемшина; д. черешневое - черешина, черешнина; д. яблоневое - яблунина; д. яворовое - яворина; д. ясеневое - ясенина; д. эбеновое - гебе[а]н.

* * *

1) де́рево; ( одно) дереви́на

2) (древесина) де́рево, деревина́

1) дичка, дичок, дичник, сіянка. [Ця груша - дичка. З тої яблуні нічого не буде, бо то дичник (Звин.). Ці груші можна й повирубати: це-ж сіянки (Звин.)];

2) дичак [Оцей півень свійський, а той - дичак, не йде до порога (Звин.)];

3) (дикий рой) дичок (р. -чка).

* * *

1) сад. ди́чка

2) перен. ди́кий, -ого (м.), ди́ка, -ої (ж.), соромли́вий (м.), соромли́ва (ж.), сором'язли́вий (м.), сором'язли́ва (ж.), сором'язни́й (м.), сором'язна́ (ж.)

дідичка, пані (неск.).

* * *

1) дикий. [Дикі люди. Дикий (или нестямний) регіт];

2) (дичащийся) відлюдний, вовкуватий, дикий. Дикое мясо - дике м'ясо, буйне м'ясо. Дикий перец (бот.) - см. Водник. Д. персик - см. Бобовник. Д. петрушка - см. Болиголов. Д. редька - грицики, свербига. Д. рябинка (Tanacetum) - пижма, пижмо, навротич, наворотиш, приворотень. Д. яблоня - яблунька-дичка, яблунька-кислиця.

* * *

колючий, колький, кілький, (жалящий) жал(ь)кий, (с колючками) колючкуватий, шпичкуватий, остякуватий, деркий. [Над могилою стара груша-дичка розкинула свої деркі віти (Капельг.)]. -чая боль - колючий (гострий) біль. -чий взгляд - гострий погляд, колючі (прикрі) очі. -чий мороз - колький (жалкий, пекучий) мороз. -чие слова - гострі, пекучі слова.

* * *

1) колю́чий, ко́лький

2) ( колющий) кілки́й

3) (перен.: язвительный) колю́чий, кілки́й, ущи́пливий, уї́дливий

1) дуля, ф[хв]иґа, (шутл.) московська бурулька. [Ой люлі, люлі! чужим дітям дулі (Пісня). Привезе тобі батько з ярмарку московську бурульку (Приказка)]. Показывать, показать -киш кому - давати, дати, тикати, тикнути, зібгати, зібгнути, крутити, скрутити дулю, сукати дулі кому. [Дулю дав йому під ніс (Київщ.). Вона йому дулі тиче (Шевч.)]. Получил -киш с маслом - дулю з'їв; облизня впіймав. Показывать -киш в кармане - кивати пальцем у чоботі, дулю в кешені давати;

2) лісова дуля, груш(к)а-дичка.

* * *

плодовий, овочевий, овощовий, родюч[щ]ий. [Плодові дерева. Сад овощовий. Сад у нього розділений на дві частині - родючу та неродючу]. Дикое -довое дерево - дичка, (соб.) родючина. -довая оболочка - плодова оболонка. -довое тело - плодове тіло.

* * *

1) плодо́вий; ( фруктовый) овоче́вий

2) ( содержащий органы размножения) бот. плодо́вий

I. (в сохе) привої (-оїв).

II. 1) підмотка;

2) дичка, підщепа.

* * *

прародителька, прамати (-матери), (реже) прародичка; см. также Праматерь.

* * *

1) собир. рідні, роди́на; ( родственники) ро́дичі, -чів, рі́дні, -их; диал. кре́вні, -их

2) ( родственник) ро́дич, рідня́, диал. рода́к, -а; ( родственница) ро́дичка, рідня́, диал. рода́чка

дідичка, власниця батьківщини, власниця дідизних маєтків нерухомих.

1. прич. от шуяш

2. прил. протянутый, вытянутый; выставленный в каком-л. направлении; поданный

3. прил. привитый, привитой, прививной

4. прил. наставленный, надставленный

5. в знач. сущ. протягивание, растягивание, вытягивание; оттягивание, откладывание; продолжение, продление; удлинение, наставление; прививка (дерева)

Сравни с:

шуйымаш

Идиоматическое выражение. Основное слово:

шӱргӧ