Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

диха

  • 1 дышать

    дыхать
    1) дихати (-хаю, -хаєш и дишу, -шеш), віддихати. [Вільно дихає грудьми. Спить і тяжко дише. Грудям легко оддихати (Крим.)]. -шать полною грудью - дихати на повні груди. -шать тяжело вслух с сопением - сапати [Андрій голосно сапав (Коц.)]; (скоро и тяжело) дихтіти, (хрипло) харчати [Спали, харчали і хропли]. Тяжело -шать (запыхавшись от жары или работы) - хакати, хекати. [Душно Рябкові - бач аж хакає, язик висолопивши (Харк. п.). Як рубає, то хекає]. -шать ртом, чтоб согреть что-нибудь или охладить (дуть) - хук[х]ати. [Дитина хукає на гаряче молоко. Хухає собі в руки]. См. Дуть 2. Едва -шит - дух ледве зводить, ледве дихає (дише). Огнём дышащий - огнедихатий. [Дракон огнедихатий (Кул.)]. Ды[о]хнуть - дихнути, дхнути [Бог дхне своїм духом, то й не буде його], хукнути (ртом). [Взяла тіста, хукнула - полетів голуб]. Отдыхать, отдышаться - віддихатися, віддихати;
    2) (веять) дихати, подихати [Перед світом дихає холодненький вітрець (Ворон.). Все подихало молодою парубочою красою (Неч.-Лев.)], (пахнуть) віддавати чим, пашіти (пашу, пашеш, паше) [Пахощами молодощів оддає його збірка (Єфр.). Духом сіножати паше усе свіжим (Манж.)], (нести) т[д]хнути [Його лице дхнуло щастям (Н.-Лев.). Кажете, що од мене дхне вища поезія? (от меня дышит высшей поэзией) (Крим.)]. Дышать неприязнью, злобою - важким (лихим) духом, пеклом дихати на кого. Дышать молодостью - віяти молодощами, молодіти. [Там молодіють кущі, як свіжі дівчата (Коц.)]. Ды[о]хнуть (повеять) - дихнути, подихнути. [Вітер не дихне. Подихнуло свіжим повітрям].
    * * *
    ди́хати, віддиха́ти; ( согревая) ху́кати, ху́хати; ( повевать) подиха́ти

    Русско-украинский словарь > дышать

  • 2 дихазий

    бот.
    диха́зій

    Русско-украинский словарь > дихазий

  • 3 дыхание

    1) (действие дышущего) дихання, подих, віддих, дух. [Причувається дихання сонних. Дослухався до кожного подиху. Він затамовує навіть віддих, боячись подати знак життя (Коц.)]. Тяжёлое, стеснённое -ние - відсапування. Переводить -ние - зводити дух (после усталости) відсапувати. Перевести -ние - звести дух, передихнути, віддихатися, відсапати, відсапнути. Притаить -ние - затаїти (притаїти) духа (дух), заперти (затамувати) дух (віддих), мовчати та й тихо дихати. Остановить -ние - спинити дух. Захватывать, спирать -ние - запирати дух, спирати дух (дихання), забивати дух, захопляти дух. Дыхание спёрло, захватило (безл.) - сперло духа (дух), сперло груди, перехопило дух, забило дух, дух забивсь, дух занявсь. [Вона аж зблідла, дух забивсь (Неч.-Лев.). Ноги затрусилися, і дух занявсь, і сама ні з місця (Кв.)]. Отогревать, -греть -нием что - відхук[х]увати, відхук[х]ати. [Насилу відхукав собі руки];
    2) (веяние чего) подих, подихання, дихання. [Подих ночи. Подих революції. Дихання землі, весни]. -ние жизни - дух життя, дух живий. [Помер - і ніхто вже в нього не вдмухне духа живого].
    * * *
    1) ди́хання и диха́ння

    о́рганы дыха́ния — о́ргани ди́хання

    2) ( вдохи и выдохи) ди́хання, по́дих, -у, ві́ддих, -у; дух, -у
    3) ( веяние) по́дих, ди́хання

    Русско-украинский словарь > дыхание

  • 4 жилец

    1) пожилець - см. Квартирант, Постоялец;
    2) житець (р. -тця), (ж. р.) живуща. Он уже на этом свете не жилец - він уже на цьому світі не житець; уже він (вона) на божій дорозі; уже він смертенний, лежить; уже на ладан дихає; йому (їй) вже не животіти; вже на тонку пряде; вже рясту не топтатиме.
    * * *
    1) пожиле́ць, -льця́, жиле́ць, ме́шканець, -нця
    2) (житель, обитатель) жи́тель, -ля, ме́шканець, жиле́ць, пожиле́ць; жите́ць, -тця́

    не \жилец ц [на бе́лом све́те] кто — не жиле́ць (не жите́ць) [на цьо́му сві́ті, на бі́лому сві́ті] хто

    Русско-украинский словарь > жилец

  • 5 задышать

    задихати.
    * * *
    зади́хати, -ди́хаю, -дихаєш и -ди́шу, -ди́шеш, поча́ти ди́хати

    Русско-украинский словарь > задышать

  • 6 змея

    1) зоол., Serpens - гадюка, гадина, змія, (гал,) гашка; (лазящая по деревьям) жеретія; (большая) зміюка, зміяра, гадюра; см. Змей 1. [Заховаю змію люту коло свого серця (Шевч.). В'ється як гадина (Номис). Приспавши в серці гадину зневір'я (Л.-Укр.). Гадина в його словах дихає (Номис). Коло серця молодого як гашечка чорна в'ється (Федьк.). Яр в'ється гадюкою між крутими горами (Н.-Лев.)]. Гремучая змея - грим'ячка. Очковая змея - очкар (-ря), окулярник. Змея-медянка - мідянка, мідяниця, (гал.) гладунка, гладун, веретільник, веретенниця;
    2) (бранно) гадина, гадюка, гад, гадюра. [Що се ти, гадюро, робиш? (Ум. п.)]. Змея подколодная - гад потаєнний, гадюка потайна, гадюка з-під соломи. Стать -ей - згадючитися, згадючіти, (о мног.) погадючитися, погадючіти. [Молоденька та Оксана, а як вже згадючіла (М. Вовч.)]. Размножаться как змеи - розгадючуватися, розгадючитися.
    * * *
    змія́; змію́ка; ( гадюка) гадю́ка

    пригре́ть змею́ на груди́ — перен. ви́гріти гадю́ку (змію́, змію́ку) в па́зусі (за па́зухою)

    Русско-украинский словарь > змея

  • 7 кончаться

    кончиться
    1) (приходить к концу) кінчатися и кінчитися, сов. (с)кінчитися, докінчуватися, докінчитися и докінчатися, доходити, дійти (кінця, краю), виходити, вийти, о мн. покінчатися; срвн. Оканчиваться. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). Кінчивсь рік (Рудч.). Рік виходить. Виходить і другий год (Рудч.). Через тиждень мені місяць дійде, як тут живу (Пирят.)]. Время -чилось - час вийшов, минув. Запасы хлеба -чаются - хліб виходить. Уже и лето -лось - вже й літо минуло(ся). Вечерняя служба -чается - вечірня відходить. Ужин -чился - вечеря (с)кінчилася, відійшла. -ться чем, на ком, чём - кінчатися, (с)кінчитися чим, на кому, на чому. [Чим суд кінчивсь? (Мирний)]. Гора -ется острой верхушкой - гору вивершує гострий шпиль. Худое худым и -чится - лихе на лихе й вийде. Это чем-нибудь да -чится - це на щось таки вийде;
    2) (умирать) кінчатися, кінчитися, доходити, дійти, відходити, відійти, конати, сконати. [Живий ще?.. Дише, але доходить (Кон.). Якби були води не дали, то я-б дійшов уже (Сл. Гр.). Ще дихає, але вже одходить (Звин.). Сім рік будеш хорувати, а осьмий конати (Пісня)]. Он -чается - він кінчається, доходить, конає.
    * * *
    несов.; сов. - к`ончиться
    1) кінча́тися, кінчи́тися, сов. скі́нчитися и скінчи́тися; ( оканчиваться) закі́нчуватися, закінчи́тися
    2) ( умирать) умира́ти, уме́рти, помира́ти, поме́рти; кінчатися, кінчи́тися, дохо́дити, дійти́, кона́ти, скона́ти

    Русско-украинский словарь > кончаться

  • 8 людоедка

    людоїдка, людожерка, (жена людоеда) людоїдиха, людожериха.
    * * *
    людої́дка, людоже́рка

    Русско-украинский словарь > людоедка

  • 9 нежность

    1) (свойство, качество) ніжність, делікатність, тендітність; м'якість; лагідність; чулість (-ости); срв. Нежный. [(Цей мотив) ритмом ніжности й химери ще наших неньок веселив (М. Рильськ.)];
    2) (чувство нежной любви) ніжність, (ласка) ласка, прихилля (-лля), чулість (-лости). [Олеся до мамуні почувала вдячну ніжність (Виннич.). Не одразу розпізнаєш, у кого в серці є ласка, а в кого нема (Звин.). Вона з матернім прихиллям цілувала й голубила мене (Крим.). Стріньмо (їх) серцем одвертим і чулости повним (Самійл.). Плач Ярославни дихає глибокою чулістю (Рудан.)];
    3) -сти (мн. ч.: из'явления -ти) - ніжності (-стей), пестощі (-щів и -щей), пестування, пещення, пестіння, лащення, (с подольщением) примиляння (-ння, ед. ч.). [Гані таке стало гидке те лукаве пестіння, що вона… (Н.-Лев.). Не могла його звеселити ніяким своїм прихилянням та щебетанням (Грінч.)]. Говорить -сти - говорити ніжності; розводити ніжні розмови; см. ещё Любезничать 2. Телячьи -сти - телячі ніжності, теляче лащення.
    * * *
    ні́жність, -ності; тенді́тність

    Русско-украинский словарь > нежность

  • 10 пылать

    1) (огнём) палати, палахкотіти и палахкотати, палахкати, палахтіти, жахтіти, бухтіти, яритися, горіти. [Круг неї полум'я палало (Котл.). Восковая свічка цілу ніч палала (Грінч. III). Увесь задній ріг її (клуні) вже горів, палахкаючи полум'ям та димом (Грінч.). Мов та свічка, що палахкотіла перед ним широким полум'ям (Г. Барв.). Сонце там страшне жахтить огнем, огняні сипле стріли (Грінч.). Вогні бухтіють (Харк.). На горах за шпилями, вкритими лісом, пишно горів вечірній світ сонця (Неч.-Лев.)]. Дрова в печке -лали - дрова в грубі палали (палахкотіли, палахтіли, горіли). Город -лает - місто палає (палахкотить, палахкоче);
    2) (переносно: пламенеть) палати, палахкотіти и -тати, паленіти, поломеніти, пашіти, горіти. [В серці рани глибокі палають (Л. Укр.). В серці я зненависть мала і помстою мої палали груди (Грінч.). Блищать очі, палахкотять щоки (Неч.-Лев.). Він палає продати воли, а тут купця нема (М. Вовч.). Відчув, що він під тим поглядом аж паленіє (Крим.). Щоки пашать, очі горять (Коцюб.). На личку в тебе літо рум'янеє пашить (Крим.). До кужеля рука болить, до горілки душа горить (Пісня). Ти гнівом дихаєш, гориш (Олесь)], Щёки у неё -лали - щоки (лиця) у неї и їй палали (палахкотіли, паленіли, пашіли).
    * * *
    1) пала́ти; ( излучая сильный свет) ярі́ти и ярі́тися, яри́тися, я́тритися и ятри́тися; ( вспыхивая) палахкота́ти, палахкоті́ти, палахті́ти; ( гореть) горі́ти
    2) ( от прилива крови) паші́ти, пала́ти

    Русско-украинский словарь > пылать

  • 11 Млекопитающее

    ся) зоол. mammalium ссавець (-вця), ссач (-ча). -щие(ся) - ссавці (-ців). [Дихає кит, як і всі ссавці, легенями (Троян.). Ссавці або ссачі мають скелет внутренний (Верхрат.)].

    Русско-украинский словарь > Млекопитающее

См. также в других словарях:

  • диха — 1) деньги; 2) монета …   Нанайско-русский словарь

  • медве́диха — медведиха …   Русское словесное ударение

  • медве́диха — и, ж. разг. Медведица. Что из лесу, из лесу из дремучего Выходила бурая медведиха Со милыми детушками медвежатами. Пушкин, Сказка о медведихе …   Малый академический словарь

  • дихазий — (от греч. dicházō  делю надвое), соцветие, в котором под верхушечным цветком главной оси развиваются 2 побега с верхушечными цветками. Простой дихазий  у некоторых лютиков, земляники, сложный  у звездчатки. * * * ДИХАЗИЙ ДИХАЗИЙ (от греч. dichazo …   Энциклопедический словарь

  • диханг — название ущелий в Гималаях в месте прорыва их р. Брахмапутра. Общая длина около 400 км, глубина 3 5 тыс. м. Пороги, водоскаты. * * * ДИХАНГ ДИХАНГ, название глубоких ущелий р. Брахмапутра (см. БРАХМАПУТРА) в месте прорыва ею Гималаев (см.… …   Энциклопедический словарь

  • дихазий — ((гр. dichazo делю надвое, разделяю) полузонтик, двулучевой верхоцветник, развилина соцветие, главная ось которого заканчивается одним верхушечным цветком, а из пазух двух супротивных листьев, находящихся под этим цветком, развиваются две боковые …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Диханівське — іменник середнього роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • диханівський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • дихазий — (2 м), Пр. о диха/зии; мн. диха/зии, Р. диха/зиев …   Орфографический словарь русского языка

  • дихання — іменник середнього роду дихання іменник середнього роду те ж, що дихання діал …   Орфографічний словник української мови

  • МЕДВЕДИХА — МЕДВЕДИХА, медведихи, жен. (обл.). Медведица. «Выходила медведиха со малыми детушками медвежатами.» Пушкин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»