димний

См. также в других словарях:

• димний — а, е. 1) Прикм. до дим 1). || Який димить; із димом. || Наповнений димом, задимлений. 2) Схожий на дим, кольору диму. Димний порох …   Український тлумачний словник

• димний штрек — дымная шахта (дымный штрек) fume mine Übungstrecke der Grubenwehr учбово тренувальний комплекс, що створюють на тер. дислокації підрозділів воєнізов. гірничорятувальних частин або діючих шахт для відпрацювання в умовах максимально наближених до… …   Гірничий енциклопедичний словник

• димний — 1) (який димить; сповнений диму), курний, чадний 2) див. сірий I …   Словник синонімів української мови

• димний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• димний (курний) порох — дымный порох brown powder, black powder, blasting powder Schwarzpulver, rauchstarkes Pulver механічна суміш сірки, калієвої або натрієвої селітри та деревного (вільхового) вугілля представляє собою зерна одноманітного чорного або сірого кольору з …   Гірничий енциклопедичний словник

• курний — а/, е/. 1) З курявою. 2) Який димить; димний (у 1 знач.). || Який сповнює приміщення, повітря димом. || Сповнений диму. 3) Який опалюється піччю без димаря …   Український тлумачний словник

• продимлювати — юю, юєш і продимля/ти, я/ю, я/єш, недок., продими/ти і продимі/ти, млю/, ми/ш; мн. продимля/ть; док. 1) док. тільки продими/ти, перех.Насичувати або наповнювати димом; покривати, забруднювати кіптявою. 2) док. тільки продими/ти, перех., розм.… …   Український тлумачний словник

• траса — и, ж. 1) Лінія, що вказує напрям проходження, пролягання чогось. 2) Широкий асфальтовий шлях, що з єднує великі міста, важливі об єкти тощо. || Повітряний, водяний і т. ін. шлях. || Смуга землі, по якій проходить лінія електропередачі. 3) Світний …   Український тлумачний словник

• трасувати — I у/ю, у/єш, недок. і док. 1) перех. і без додатка, спец. Визначати трасу (у 1 знач.). 2) неперех. Летіти, залишаючи світний або димний слід (перев. про трасуючі кулі, снаряди). II у/ю, у/єш, недок. і док., перех. і неперех., фін. 1) Переводити… …   Український тлумачний словник

• трасуючий — а, е. Який має видиму траєкторію польоту, який під час польоту лишає світний або димний слід. Трасуюча куля …   Український тлумачний словник

• хвіст — хвоста/, ч. 1) Придаток на задній частині тіла тварини, що являє собою продовження хребта від крижової кістки. || Звужена кінцева частина тіла (у плазунів, риб, морських тварин і деяких комах). || Хутро звіра з такого придатка, що… …   Український тлумачний словник