дикт

См. также в других словарях:

• ДИКТ — диафрагменный измеритель критического течения энерг. ДИКТ Департамент государственной политики в области инфокоммуникационных технологий Мининформсвязи России гос., полит., РФ, связь, техн. Источник: http://www.comnews.ru/index.cfm?id=15097 …   Словарь сокращений и аббревиатур

• дикт — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• диктіосома — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• дикт — (лк) dicere говорить; dictāre диктовать, предписывать дикция «говорение», качество произношения диктор говорящий, работник радио или телевидения диктатор говорящий народу, что и как делать предикат лог., лингв. сказуемое Ср.: англ. prediction, фр …   Анатомия терминов. 400 словообразовательных элементов из латыни и греческого

• дикт — у, ч. 1) Тонкі пластинки дерева, що їх застосовують для обклеювання столярних виробів, аби надати їм гарного вигляду. 2) Деревний матеріал, склеєний з декількох тонких пластинок дерева; фанера …   Український тлумачний словник

• дикт — (лк) dicere говорить; dictāre диктовать, предписывать дикция «говорение», качество произношения диктор говорящий, работник радио или телевидения диктатор говорящий народу, что и как делать предикат лог., лингв. сказуемое Ср.: англ. prediction, фр …   Анатомия терминов. 400 словообразовательных элементов из латыни и греческого

• диктіокаульоз — у, ч. Легенево глистова хвороба овець і телят …   Український тлумачний словник

• диктіома — и, ж. Ембріональна пухлина, що розвивається із безпігментного епітелію недифереційованої частини сітківки …   Український тлумачний словник

• диктіосоми — со/м, мн., біол. Один з структурних елементів клітини …   Український тлумачний словник

• диктат — дикт ат, а …   Русский орфографический словарь

• диктант — дикт/ант/ …   Морфемно-орфографический словарь